Справа № 348/3155/25
Провадження № 2/354/269/26
(заочне)
24 березня 2026 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання: Римарук-Штим'як М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» (надалі- ТОВ «ФК Приватні інвестиції») 15.12.2025 звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018 у розмірі 56525,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.11.2018 між Акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі АТ «Кредобанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-150942 згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 26250,00 грн на строк 60 місяців, до 29.11.2023, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у визначені договором строки. АТ «Кредобанк» свої зобов'язання за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018 виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому розмірі. Водночас ОСОБА_1 належним чином не виконував умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом. 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та позивачем укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 відповідно до якого ТОВ «ФК Приватні інвестиції» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018у розмірі 56525,67 грн, з яких: 25583,34 грн -заборгованість за тілом кредиту; 30942,33 грн - заборгованість за відсотками. Із урахуванням наведеного позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8478,85 грн.
Відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.12.2025 вказану справу передано на розгляд за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.01.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, подала через підсистему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток про виклик за зареєстрованим місцем проживання, які повернуті до суду АТ «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 30.11.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви останнього на отримання готівкового кредиту, був укладений у письмовій формі кредитний договір №CL-150942, який відповідач підписав власноручно.
За умовами вказаного договору Банк зобов'язався надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, вказані у цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі у строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором (п. 1). Сума кредиту 26250,00 грн (п. 2.1). Дата видачі кредиту 30.11.2018 року (п. 2.2). Строк кредитування 60 місяців, терміном до 29.11.2023 (п. 2.3). Для обліку виданих кредитних коштів Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 (п.2.5).
Кредит видається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п.2.4 договору (п.3.1). За користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 62,99 % річних (п. 4.1). Загальні витрати Позичальника по кредиту за цим Кредитним договором становлять 61739,14 гривень (п.4.4). Реальна річна процента ставка 84,73%річних (п.4.5). Загальна вартість кредиту для Позичальника за цим Кредитним договором становить 87989,14 грн (п.4.6.). позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього (п.6.1).
Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Кредитного договору). Всього позичальник зобов'язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 1461,00 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців із дати укладення Кредитного договору (п.6.2).
Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що він до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк», у яких зазначено умови відкриття, ведення, закриття поточних (карткових) рахунків; з реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також з іншою інформацією про споживчий кредит, надання якої передбачено ч.3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», до видачі кредиту ця інформація (паспорт споживчого кредиту) надана Позичальнику в письмовій (електронній) формі, встановленій Додатком №1 до Закону України «Про споживче кредитування» (п.10.4).
У Додатку №1 до кредитного договору №CL-150942 від 30.11.2018 викладено Графік платежів за кредитним договором, у якому визначена дата видачі кредиту-30.11.2018; дата платежу-29.11.2023; сума платежу за розрахунковий період-87789,14 грн; сума кредиту-26250,00 грн; відсотки за користування кредитом-61539,14 грн; реальна річна процентна ставка-84,73%; загальна вартість кредиту-87989,14 грн.
Надана позивачем Анкета-Заява №CL-150942 фізичної особи на отримання готівкового кредиту від 30.11.2018 містить відомості про анкетні дані відповідача, номер паспорта громадянина України, РНОКПП, місце роботи та проживання та номер мобільного телефону: НОМЕР_2 .
Підписаний відповідачем 30.11.2018 Паспорт споживчого кредиту містить погоджені умови кредитування, а саме: суму кредиту - 26250,00 грн; строк кредиту -60 місяців, мету отримання кредиту поточні потреби; спосіб та строк надання кредиту-у безготівковому порядку, в день підписання Сторонами кредитного договору; процентну ставку, відсотків річних-62.99; тип процентної ставки фіксована, метод розрахунку факт/360, схема ануїтет; загальні витрати за кредитом-61739,14 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту -87989,14 грн; реальна річна процентна ставка-84,73%; кількість та розмір платежів, періодичність внесення-60 ануїтетних платежів по 1461,00 грн щомісячно.
На виконання умов договору ПАТ «Кредобанк» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 26250,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №67688014 від 30.11.2018.
Наданою позивачем випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 , сформованою 12.08.2025 за період з 30.11.2018 по 24.06.2021, підтверджується зарахування на банківський рахунок відповідача коштів у сумі 26250,00 грн.
25.06.2021 між АТ «Кредобанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (Фактор) був укладений Договір факторингу з відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, відповідно до умов п.п.3.1 якого на умовах цього Договору з дня наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов'язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення, сума якої визначена в п.4.1 цього Договору (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому,- з дня їх виникнення), Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора) Права Вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від Фактора, а Фактор з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано у повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов'язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому,-з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від Клієнта Права Вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (надає фінансування) Клієнту. За (під) відступлення Прав Вимоги на умовах цього Договору Фактор зобов'язаний здійснити оплату (надати фінансування) Клієнту в безготівковій формі шляхом переказу коштів на Рахунок Клієнта в день укладення цього Договору в загальній сумі 7151000,00 грн.
Платіжним дорученням №2 від 25.06.2021 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» перерахувало на рахунок АТ «Кредобанк» грошові кошти у сумі 7151000,00 грн в якості оплати за Договором факторингу з відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021.
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу з відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018у сумі 56515,67 грн, з яких: 25583,34 грн- заборгованість за тілом кредиту, 30942,33 грн-заборгованість по відсотках.
29.06.2021 за вих. №9823995 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» направило на адресу відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018 із вимогою сплатити на рахунок нового кредитора наявну заборгованість за кредитом у розмірі 56252,67 грн.
09.07.2025 за вих.№1290790 позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018 у розмірі 56525,67 грн.
Відповідно до проведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018 станом на 02.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 56252,67 грн, з яких: 25583,34 грн- прострочена заборгованість по кредиту (основна сума); 30942,33 грн-заборгованість по відсотках.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.
Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.2 ст.625 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 30.11.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-150942 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 26250,00 грн на строк 60 місяців, до 29.11.2023.
У зазначеному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлений, підписавши кредитний договір.
ПАТ «Кредобанк» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вказаним кредитним договором та надало відповідачу кредит у встановленому розмірі.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 56252,67 грн, з яких: 25583,34 грн- заборгованість за тілом кредиту; 30942,33 грн-заборгованість по відсотках.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ПАТ «Кредобанк» до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» підтверджується вищевказаним договором факторингу, реєстром боржників та платіжним дорученням, що відповідає вимогам ст.1077,1078 ЦК України.
Вказаний договір факторингу у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаного правочину.
Тобто, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом чи підтверджували його погашення у строки, визначені договором на рахунок первісного чи нового кредитора та власного контррозрахунку боргу не надав, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а саме: заборгованості за тілом кредиту та відсотками, яка, як перевірено судом, нарахована відповідно до умов договору у межах строку кредитування.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №CL-150942 від 30.11.2018 у розмірі 56252,67 грн, з яких: 25583,34 грн- заборгованість за тілом кредиту; 30942,33 грн-заборгованість по відсотках.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10000,00 гривень долучено:
-договір про надання правової допомоги №07/10/2021 від 07.10.2021, укладений між Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», відповідно до умов п.п.1.1, 3.1, 3.2 якого Адвокатське об'єднання зобов'язується за плату надавати Клієнту (іншим особам, в інтересах яких діє Клієнт) правову допомогу в порядку та на умовах, що визначені цим Договором. Правова допомога за цим Договором надається за плату (далі-Гонорар). Розмір Гонорару обчислюється з урахуванням складності правового питання та/або справи (провадження), витраченого часу на надання правової допомоги, інших істотних обставин та узгоджується Сторонами в додатках або додаткових угодах до цього Договору;
-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001086 від 01.03.2019 на ім'я адвоката Кізко Л.С. та довіреність №623 від 02.12.2024 на представництво адвокатом Кізко Л.С. інтересів ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».
Водночас позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження розміру та обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8478,85 грн, зокрема визначених умовами договору про надання правової допомоги додатків до вказаного договору чи додаткових угод із погодженим розміром гонорару адвоката, детального опису та акта приймання- передачі наданих послуг, а також не зазначено про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а тому витрати на правничу допомогу не можуть вважатись документально підтвердженими.
Із врахуванням наведеного суд приходить до переконання, що вимоги ТОВ «ФК «Приватні інвестиції»в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу до задоволення не підлягають у зв'язку із недоведеністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором №CL-150942 від 30 листопада 2018 року у розмірі 56252 (п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції», місцезнаходження: 04112,вул. Жамбила Жабаєва, 7 м. Київ, код ЄДРПОУ 37356981, НОМЕР_3 у АТ «Кредобанк», МФО 325365 або НОМЕР_4 у АТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повне рішення суду складено 24 березня 2026 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК