Справа № 350/396/26
Номер провадження 1-кс/350/128/2026
25.03.2026 селище Рожнятів
Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна та передачу майна власнику на відповідальне зберігання -
установив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна та передачу майна власнику на відповідальне зберігання, а саме про передачу належного йому транспортного засобу - екскаватора марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання як законному власнику.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області було накладено арешт на вказаний екскаватор у межах кримінального провадження №12026091220000035 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, та визначено місце його зберігання на території відділення поліції №2 (сел. Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Заявник зазначає, що є законним власником вказаного транспортного засобу, не є підозрюваним чи обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, до вчинення кримінального правопорушення не причетний, а тому подальше обмеження його права володіння та користування майном повинно оцінюватися з точки зору необхідності, розумності та співмірності такого втручання.
Також заявник вказує, що на даний час у подальшому зберіганні екскаватора на території відділення поліції відпала потреба, оскільки з вказаним майном проведено необхідні слідчі та процесуальні дії, які мають значення для кримінального провадження. Як власник майна він гарантує його належне збереження, зобов'язується не відчужувати, не передавати у користування іншим особам, не змінювати технічний стан, а також забезпечити подання екскаватора за першою вимогою органу досудового розслідування чи суду.
ОСОБА_3 просить передати йому екскаватор на відповідальне зберігання, не заперечуючи проти подальшого перебування майна у статусі речового доказу.
ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
У судове засідання слідча СВ відділення поліції №2 (сел. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 не прибула, подала письмову заяву, в якій зазначила, що заперечує проти скасування арешту з транспортного засобу з підстав, викладених у заяві.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності учасників кримінального провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали клопотання, дослідивши надані документи, оцінивши доводи заявника, а також врахувавши дані кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Таким чином, інститут арешту майна у кримінальному провадженні спрямований не на безпідставне обмеження права власника, а на досягнення конкретних цілей кримінального провадження, визначених законом, зокрема на забезпечення належного збереження речових доказів, можливості їх дослідження, недопущення їх пошкодження, знищення чи відчуження та забезпечення виконання інших завдань, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний діяти виключно у межах та спосіб, передбачені КПК України, а також забезпечувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, у тому числі права власності, не допускаючи надмірного, необґрунтованого або непропорційного втручання у це право.
Згідно із загальними засадами кримінального провадження, визначеними статтями 7, 16 КПК України, однією із засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження допускається лише на підставі вмотивованого судового рішення, прийнятого відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу вказаної норми закону вбачається, що при вирішенні питання про скасування арешту майна чи зміну способу фактичного забезпечення арешту слідчий суддя повинен встановити, чи зберігається на даний час та процесуальна необхідність, з якою арешт було накладено, чи є подальше обмеження права власника виправданим інтересами досудового розслідування, а також чи можливо досягти мети арешту майна менш обтяжливим для власника способом.
З матеріалів клопотання встановлено, що екскаватор марки «Volvo», моделі EW 180 B, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на який накладено арешт належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Судом також встановлено, що вказаний екскаватор було вилучено у межах кримінального провадження №12026091220000035 від 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а ухвалою слідчого судді від 19.03.2026 на нього було накладено арешт з визначенням місця зберігання на території відділення поліції.
Під час розгляду цього клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт на вказаний транспортний засіб накладався у зв'язку з необхідністю збереження речового доказу та проведення з ним відповідних слідчих і процесуальних дій у межах досудового розслідування. Разом з тим, із доводів клопотання та матеріалів, поданих до суду, вбачається, що на даний час з вказаним транспортним засобом проведено необхідні слідчі та процесуальні дії, які мають значення для кримінального провадження.
Отже, та безпосередня процесуальна необхідність, яка обумовлювала тримання транспортного засобу саме на спеціальному майданчику, на даний час істотно зменшилася, оскільки невідкладні слідчі дії, для забезпечення яких майно фактично утримувалося на спецмайданчику, уже проведено.
При цьому слідчий суддя враховує, що заявник не ставить питання про повне скасування арешту у розумінні припинення всіх обмежень, пов'язаних із кримінальним провадженням, а просить фактично змінити порядок забезпечення арешту майна шляхом передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику.
Суд бере до уваги, що передача арештованого майна на відповідальне зберігання власнику не є тотожною повному скасуванню арешту, не припиняє статусу майна як речового доказу, не позбавляє орган досудового розслідування можливості в подальшому вимагати його подання, огляду чи дослідження, однак при цьому є менш обтяжливим способом втручання у право власності.
Крім того, згідно Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 є власником транспортного засобу, у даному кримінальному провадженні не є підозрюваним чи обвинуваченим, а матеріали, які є в розпорядженні суду, не містять даних про те, що він має намір приховати, відчужити, знищити чи пошкодити належне йому майно або перешкоджати органу досудового розслідування у доступі до нього. Тривале перебування транспортного засобу на спеціальному майданчику саме по собі може призводити до невиправданого обмеження права власника на володіння своїм майном, а в окремих випадках і до погіршення технічного стану такого майна, що не узгоджується із принципом розумності та співмірності процесуального примусу.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що будь-яке втручання у право особи на мирне володіння майном має бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним, тобто має існувати розумний баланс між загальним інтересом суспільства та необхідністю захисту основоположних прав конкретної особи.
Отже, навіть за наявності формальних підстав для збереження арешту майна, спосіб такого арешту не повинен бути надмірно обтяжливим, якщо цілі кримінального провадження можуть бути досягнуті менш інтенсивним втручанням у право власності. За відсутності необхідності проведення слідчих дій не відповідає завданню арешту майна та призводить до надмірного втручання у право власності особи, що є непропорційним цілям кримінального провадження.
Саме тому положення кримінального процесуального закону, зокрема в сукупності зі ст.ст. 132, 170, 173, 174 КПК України, вимагають від слідчого судді застосовувати такий спосіб забезпечення кримінального провадження, який є достатнім для досягнення його мети, але водночас не створює надмірних та непропорційних обмежень для власника майна.
Враховуючи, що екскаватор марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 і надалі залишається речовим доказом у кримінальному провадженні, однак на даний час відпала необхідність у його фізичному утриманні саме на спеціальному майданчику, слідчий суддя вважає, що досягнення цілей кримінального провадження є можливим шляхом передачі автомобіля на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 із покладенням на нього обов'язку забезпечити збереження цього транспортного засобу та його надання за вимогою органу досудового розслідування чи суду.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту майна, яким є екскаватор марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 , в частині визначення місця його зберігання на спеціальному майданчику відпала потреба, а тому клопотання підлягає задоволенню шляхом передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання ОСОБА_3 без скасування арешту в цілому.
Керуючись ст.ст. 7, 16, 100, 107, 131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна та передачу майна власнику на відповідальне зберігання - задовольнити.
Передати екскаватор марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 , на який ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області накладено арешт у кримінальному провадженні №12026091220000035 від 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю селища Перегінське Калуського району Івано-Франківської області.
Зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити належне збереження екскаватора марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 заборонивши його відчуження, передачу у користування іншим особам, а також внесення будь-яких конструктивних змін до транспортного засобу без дозволу органу досудового розслідування або суду.
Зобов'язати ОСОБА_3 на першу вимогу органу досудового розслідування, прокурора або суду надати екскаватор марки «Volvo», державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 , для проведення необхідних слідчих чи процесуальних дій.
Копію ухвали направити заінтересованим особам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя