Справа № 350/445/26
Номер провадження 1-кс/350/124/2026
24 березня 2026 року селище Рожнятів
Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчої СВ відділення поліції №2 (сел. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про арешт майна у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження №12026091220000043 від 23.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,-
установив:
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
У клопотанні слідча просить накласти арешт на екскаватор марки “LIEBHERR» A 316 серія номер 6170803, який зареєстрований на ОСОБА_4 , дві металічні сітки просіювачі та залишити на відповідальному зберіганні в Осмолодському надлісництві ДП “Ліси України», що в с-щі Перегінське, вул. Сагайдачного, 152.
Клопотання мотивовано тим, що 23.03.2026, приблизно о 09 год., працівниками відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області на лівому березі ріки Лімниця, неподалік с. Закерничне, було зупинено водія екскаватора марки «LIEBHERR A 316 серія номер 6170803 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , та водія вантажного автомобіля марки ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 ) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_2 , які здійснювали забір піщано-гравійної суміші в порушенні ст.19 Закону України «Про надра» в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Лімниця».
23.03.2026 року під час огляду місця події було вилучено екскаватор марки «LIEBHERR A 316 серія номер 6170803, який зареєстрований на ОСОБА_4 , дві сітки просіювачі, які передано на відповідальне зберігання на територію, яка розташована за адресою: с-ще Перегінське, вул. Сагайдачного, 152, а саме: Осмолодське надлісництво ДП “Ліси України», вантажний автомобіль марки ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 з навантаженою у кузові піщано-гравійною сумішшю, який передано на зберігання на спецмайданчик затриманого автотранспорту м. Калуш, середні проби грунту, які поміщені в спецпакети HYQ 0007712, HYQ 0007713, HYQ 0007711, HYQ 0007714, мобільний телефон марки Samsung Galaxy A 54 5G із сім-картками мобільного номеру НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung Galaxy A 50 із сім-карткою мобільного номеру НОМЕР_4 .
Враховуючи те, що вказані речі являються речовим доказом по даному кримінальному провадженні, а саме являються предметом вчинення злочину, та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні для проведення слідчих дій, а тому має значення по справі як речовий доказ, на який необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.
У судове засідання учасники кримінального провадження не прибули, за таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна у їхній відсутності у порядку визначеному ч. 4 ст. 107 КПК України, без фіксування за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, вважаю його підставним та таким, що підлягає часткового до задоволення, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення, за ухвалою слідчого судді або суду, права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом статті 132 названого кодексу, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи те, що вказане в клопотанні майно визнане речовим доказом в даному кримінальному провадженні, ймовірно зберегло на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідне для проведення необхідних експертиз, тому має значення по справі як речовий доказ, на який необхідно накласти арешт для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження, з метою забезпечення його збереження як речового доказу по даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що заявниця є власницею цього транспортного засобу, у даному кримінальному провадженні не є підозрюваною чи обвинуваченою, а матеріали, подані до суду, не містять даних про те, що вона має намір приховати, відчужити, знищити чи пошкодити належне їй майно або перешкоджати органу досудового розслідування у доступі до нього. Тривале перебування транспортного засобу на спеціальному майданчику саме по собі може призводити до невиправданого обмеження права власника на володіння своїм майном, а в окремих випадках і до погіршення технічного стану такого майна, що не узгоджується із принципом розумності та співмірності процесуального примусу.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що будь-яке втручання у право особи на мирне володіння майном має бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним, тобто має існувати розумний баланс між загальним інтересом суспільства та необхідністю захисту основоположних прав конкретної особи.
Отже, навіть за наявності формальних підстав для збереження арешту майна, спосіб такого арешту не повинен бути надмірно обтяжливим, якщо цілі кримінального провадження можуть бути досягнуті менш інтенсивним втручанням у право власності. За відсутності необхідності проведення слідчих дій не відповідає завданню арешту майна та призводить до надмірного втручання у право власності особи, що є непропорційним цілям кримінального провадження.
Саме тому положення кримінального процесуального закону, зокрема в сукупності зі ст.ст. 132, 170, 173, 174 КПК України, вимагають від слідчого судді застосовувати такий спосіб забезпечення кримінального провадження, який є достатнім для досягнення його мети, але водночас не створює надмірних та непропорційних обмежень для власника майна.
Враховуючи, що екскаватор марки “LIEBHERR» A 316 серія номер 6170803,5 і надалі залишається речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що досягнення цілей кримінального провадження є можливою передача цього майна на відповідальне зберігання власниці із покладенням на неї обов'язку забезпечити збереження цього транспортного засобу та його надання його за вимогою органу досудового розслідування чи суду для проведення необхідних слідчих чи процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 170,171-173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчої СВ відділення поліції №2 (сел. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про арешт майна у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження №12026091220000043 задоволити частково.
Накласти арешт на екскаватор марки “LIEBHERR» A 316 серія номер 6170803, який зареєстрований на ОСОБА_4 , та передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_3 , заборонивши відчуження цього майна, внесення конкруктивних змін до нього, до прийняття відповідними компетентними органами рішення щодо цього майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 на першу вимогу органу досудового розслідування, прокурора або суду надати екскаватор марки “LIEBHERR» A 316 серія номер 6170803, для проведення необхідних слідчих чи процесуальних дій.
Накласти арешт на дві металічні сітки просіювачі та залишити на відповідальному зберіганні в Осмолодському надлісництві ДП “Ліси України», що в с-щі Перегінське, вул. Сагайдачного, 152 до прийняття відповідними компетентними органами рішення щодо цього майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1