Справа № 346/268/26
Провадження № 2-а/346/27/26
про залишення адміністративного позову без розгляду
24 березня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
21.01.2026р. ОСОБА_1 , через свого представника Костромін Н.Р., звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом в якому просив:
- поновити строк на звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5826768 від 28.09.2025р.
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5826768 від 28.09.2025р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн.
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 22.01.2026р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку з обгрунтуванням інших причин поважності його пропущення.
30.01.2026р. до суду надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку в якій вона вказала, що спірна постанова серії ЕНА № 5826768 від 28.09.2025р. в присутності ОСОБА_1 не складалася, працівники поліції про її складання йому не повідомляли. Про наявність вказаного рішення позивач дізнався отримавши копію постанови від представників ДВС, а 28.09.2025р. він не відмовлявся від отримання постанови (як в ній зазначено), оскільки не знав про її складання. Лише після накладення арешту на його рахунки він звернувся до Коломийського відділу ДВС та отримав там примірник постанови. В підтвердження даних обставин, представником позивача було долучено до заяви письмові докази отримання ОСОБА_1 копії спірної постанови 12.01.2026р. в Коломийському відділі ДВС.
Вказані обставини були розцінені судом, як поважні причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, а тому ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 02.02.2026р. ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за його позовом. Призначено перше судове засідання у справі на 05.03.2026р. Роз'яснено відповідачу право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують його доводи і заперечення.
27.02.2026р до суду надійшов відзив, в якому представник ГУНП в Івано-Франківській області Веселовська С.В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. В якості доказів до відзиву було долучено зокрема матеріали відеозапису, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням та обставини розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.
В судове засідання представник позивача Костромін Н.Р. не з'явилася, 24.03.2026р. подала до суду письмову заяву в якій просила проводити розгляд справи за її та позивача відсутності. Вказала, що ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до наступного висновку.
Пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред'явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В постанові від 09.09.2020р. по справі № 444/2499/19, Верховний Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Відповідно до частини другої цієї статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Статтею 289 КУпАП також передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Зміст наведених норм права свідчить, що для оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності законодавцем встановлено спеціальний строк звернення до суду з позовною заявою, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
При перегляді долученого до відзиву відеозапису судом було встановлено, що працівники поліції слідують та зупиняють автомобіль марки «Mercedes». Після зупинки водій та пасажири вилізають із салону транспортного засобу та починаються тікати в різні сторони. Працівники поліції наздоганяють втікачів та повертають їх до місця знаходження автомобіля. В подальшому встановлюється особа водія, яким виявляється ОСОБА_1 , виявлення в нього ознак алкогольного сп'яніння, а також встановлено, що він керував транспортним засобом, будучи особою, яка позбавлена права керування. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови та оформлення інших адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 під підпис ознайомлюють зі складеними відносно нього документами, що підтверджується відеозаписом 0000000_00000020250928214807_0029.
Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_1 про прийняте відносно нього оскаржуване рішення знав безпосередньо в день винесення працівником поліції постанови, а саме 28.09.2025р. і в нього не було перешкод в отриманні її копії. Відтак, суд вважає, що викладені представником позивача Костромін Н.Р. в заяві про поновлення строку звернення до суду твердження щодо необізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи і його результат є недостовірними та були направлені на введення суду в оману з метою безпідставного поновлення строку для подання позову.
Отже, представленими відповідачем матеріалами відеозапису доводиться, що день, коли позивач дізнався про рішення, внаслідок якого відбулося порушення його прав є день винесення постанови, яка оскаржується, тобто 28.09.2025р., оскільки остання приймалася за участю ОСОБА_1 та була оголошена йому на місці складання, а тому враховуючи десятиденний строк на її оскарження, з позовом до суду позивач повинен був звернутися не пізніше 08.10.2025р.
Саме з цих міркувань виходив суд при залишенні позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надаючи йому строк для подачі клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Подавши заяву про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_2 навела обставини щодо отримання копії постанови 12.01.2026р. в Коломийському відділі ДВС та підтвердила це відповідними доказами, однак не вказала, що про прийняте відносно ОСОБА_1 рішення останньому було відомо відразу в день його винесення.
Вказані обставини не могли бути в повній мірі перевірені судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, однак в ході її розгляду були спростовані доказами, наданими представником відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані ОСОБА_2 обставини не були поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не перешкоджали позивачу скористатися правом на звернення до суду у строки, встановлені ст.. 289 КУпАП. Інших об'єктивних чинників, які свідчили про неможливість своєчасного звернення до суду про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, позивачем не наведено.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску спеціального строку звернення до суду та вважає наявними підстави для застосування до позивача наслідків, встановлених пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.. 123, 240 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Третьякова І. В.