Справа № 342/90/26
Провадження № 2/342/343/2026
25 березня 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, ЄДРПОУ: 43575686) - Маслюженко Микола Павлович, через систему "Електронний суд", звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача: суму заборгованості в розмірі 15 989,59 гривень; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень, на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 гривень.
В обгрунтування позову зазначено, що 13.08.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №R01.00610.005587260. Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6 596,68 гривень, а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом переказу коштів з позичкового рахунку позичальника на рахунок банку з метою погашення кредитної заборгованості на іншим раніше отриманим Позичальником кредитом в цьому ж банку. У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 18 місяців з дня підписання Договору, тобто до 13.02.2021 включно. За користування кредитом позичальник сплачує банку проценти від неповернутої/залишкової суми кредиту, в розмірі, визначеному п.1.3. Кредитного договору. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 6 596,68 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника. У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно з випискою по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 400 гривень. Останній платіж проведено 22.10.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 13.02.2021. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 13.02.2021 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 6584,04 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 7337,17 гривень, що разом становить 13 921,21 гривень. Станом на 16.11.2023 розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений Договір факторингу №16/11-23. Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) Договір факторингу №29/12-23. Згідно з п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами. Згідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 заборгованість становить: заборгованість за основним боргом в сумі 6584,04 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 7337,17 гривень, що разом становить 13 921,21 гривень. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
ОСОБА_1 , прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019, порушив зобов'язання і має нести передбачену відповідальність і сплатити на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Беручи до уваги приписи п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України поточний кредитор має право правомірно нарахувати і вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору 14.02.2021 і до 23.02.2022 року включно. Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, ОСОБА_1 має також сплатити інфляційні витрати в сумі 1639,30 гривень, три проценти річних в сумі 429,08 гривень. Представник позивача просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 15989,59 гривень, що складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 6584,04 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 7337,17 гривень; інфляційні втрати в сумі 1639,30 гривень; три проценти річних в сумі 429,08 гривень, а також судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн, на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 гривень.
Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року прийняти до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Судове засідання в справі призначено на 03 березня 2026 року о 09:20 год в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (вул. Героїв Євромайдану, 7, м. Городенка зал судових засідань № 2).
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У позовній заяві просив суд у разі призначень судових засідань у справі, розглянути спір без його участі. Зазначив також, що ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі у разі наявності відповідних підстав.
Відповідач ОСОБА_1 , у судові засідання, які були призначені для розгляду даної справи, повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому ЦПК України порядку, шляхом надіслання судових повісток про виклик в судові засідання за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за його відсутності чи будь-яких інших клопотань не подавав.
Разом з цим, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а представник позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та подала докази, які вважала достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 13.08.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № R01.00610.005587260. Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6596,68 гривень, а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком (п.1.2. Договору).
У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 18 місяців.
Згідно з п. 1.3., 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 35.21% річних від залишкової суми кредиту. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту. Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту, базою для нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості є початкова сума кредиту.
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 18 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.
Відповідно до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Позичальника під текстом Договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6596,68 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 від 16.11.2023.
Згідно з випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 від 16.11.2023 за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом ОСОБА_1 сплатив Банку 400,00 гривень. Останній платіж проведено 22.10.2019.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений Договір факторингу №16/11-23. Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до друкованого реєстру боржників №1 до договору факторингу №16/11-23 до ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019 у загальній сумі 13 921,21 грн, що складається із: заборгованості за основним боргом в сумі 6584,04 грн; заборгованість за відсотками в сумі 7 337,17 грн.
29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) Договір факторингу №29/12-23. Згідно з п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до витягу з друкованого реєстру боржників №1 до договору факторингу №29/12-23 до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019 у загальній сумі 13921,21 грн, що складається із: заборгованості за основним боргом в сумі 6584,04 грн; заборгованість за відсотками в сумі 7 337,17 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 заборгованість становить 13921,21 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом в сумі 6584,04 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 7337,17 гривень.
Згідно з розрахунком інфляційних втрат та 3% від суми боргу загальна заборгованість за Кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019, включаючи з 14.02.2021 і до 23.02.2022 року включно інфляційні витрати в сумі 1639,30 гривень, три проценти річних в сумі 429,08 гривень, становить 15989,59 гривень, що і просить стягнути позивач у цьому позові.
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Отже, договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № R01.00610.005587260, який був підписаний позичальником власноручно.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 від 16.11.2023. Вищевказана виписка по рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та належним доказом наявності заборгованості.
З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти від позивача, а також частково проводив повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем.
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019 та спростовували надані позивачем довідку-розрахунок заборгованості та виписку з рахунку відповідача, тому суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання кредитного договору між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем - ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення відповідної суми заборгованості, а саме: 6584,04 грн - заборгованості за основним боргом; 7 337,17 грн - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 1639,30 грн та 3% річних в сумі 429,08 грн суд зазначає наступне.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача нараховані суми інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми за період, починаючи з 14.02.2021 року і до 23.02.2022 року включно.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права на вимогу (частини 1, 2 статті 1078 Кодексу).
Як вбачається зі змісту договору факторингу №16/11-23 від 16.11.2023, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» та договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023, укладеного між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал», вони не містять нарахованих первісним кредитором сум інфляційних втрат та 3% річних та положень щодо придбання фактором права вимоги інфляційних втрат та 3% річних за період з 14.02.2021 до 23.02.2022 та не містять положень щодо права фактора на нарахування останнім відповідальності за статтею 625 ЦК України, а саме інфляційних втрат та 3% річних саме за період з 14.02.2021 до 23.02.2022 року.
Позивач просить стягнути інфляційні втрати та три проценти річних з 14.02.2021 до 23.02.2022 року, проте за договором факторингу №29/12-23 ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до відповідача лише з 29 грудня 2023 року.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» інфляційних втрат в сумі 1639,30 грн та 3% річних в сумі 429,08 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019 підлягають задоволенню частково на загальну суму 13 921,21 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом в розмірі 6584,04 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 7337,17 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень.
Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 15 989,59 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 13 921,21 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 87,06 % (13 921,21 : 15 989,59 х 100), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2 317,89 грн (2662.40 х 87,06 % : 100).
Крім того, представник позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,00 гривень.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Згідно зі ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат відносяться: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з наданими документами, встановлено, що між ТОВ "Санфорд Капітал" та адвокатським об'єднанням "Альянс ДЛС" укладений договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024. Згідно з п.1.1 вказаного договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити Винагороду.
Пунктом 1.2. договору про надання правничої допомоги передбачено, що серед іншого, Адвокатське об'єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед Клієнтом шляхом складання, підписання та подання до суду позовних заяв.
Пунктом 1.3. зазначеного договору визначено, що перелік Боржників, щодо яких Клієнтом доручається вчинення дій стосовно стягнення заборгованості, сума заборгованості та інші дані, необхідні для виконання умов цього Договору, зазначають в Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 3.2. цього договору сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача разом з позовною заявою надав до суду договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 6 від 09.01.2026 року, який містить відомості про послуги з правничої допомоги, які були надані, а саме: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника на загальну суму 7200 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, з огляду на якість поданих представником позивача процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи та їх об'єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.
Додатково позивачем заявлено до відшкодування витрати, понесені у зв'язку із оплатою послуг поштового зв'язку в сумі, відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У якості доказів понесення поштових витрат, пов'язаних з розглядом справи, позивачем (на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками) надано суду копію реєстру згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта» №49005 від 28.01.2026 та фіскальний чек від 28.01.2026. Згідно з наданими документами, вартість поштового відправлення на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї матеріалів складає 96 (дев'яносто шість) гривень.
Ураховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір у сумі 2 317,89 грн, витрати, понесені у зв'язку із оплатою послуг поштового зв'язку, в сумі 96 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.
На підставі ст.ст. 11, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 625, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1055, 1056-1, 1077 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4,12, 13, 81, 89, 128, 133, 137, 140, 141, 178, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-283, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43575686, заборгованість за кредитним договором № R01.00610.005587260 від 13.08.2019 у суму 13 921,21 грн (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять одну гривню 21 коп.), сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 317,89 грн (дві тисячі триста сімнадцять гривень 89 копійок), понесені витрати у зв'язку із оплатою послуг поштового зв'язку в сумі 96 гривень (дев'яносто шість гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень (три тисячі гривень).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складено 25.03.2026.
Суддя: Федів Л. М.