Справа № 191/4458/25
Провадження № 2/191/2145/25
17 березня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.09.2025 року до суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 71886,05 грн.
Позовні вимоги АТ «ПУМБ» обґрунтовані наступним.
Між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», та ОСОБА_1 18.07.2013 року було укладено кредитний договір №26255018872778, на підставі якого видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 44300 грн., який пізніше було збільшено до 44300 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.05.2025 року складає 71886,05 грн., з яких: 41996,39 грн. - заборгованість за кредитом; 29889,66 грн. - заборгованість за процентами. Прохає стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 11.09.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до слухання у судовому засіданні.
02.10.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому адвокат зазначила, що якості обґрунтування позовних вимог позивач АТ «ПУМБ» посилається на положення кредитного договору №26255018872778 та на Умови Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копія витягу з якого додається, передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт. Однак, слід звернути увагу суду на те, що документи на які посилається Банк, відсутні в матеріалах справи. В матеріалах справи наявні лише Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, а також пропозиція укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта). Також, відсутнє погодження відсоткової ставки за користування кредитного ліміту, на яку посилається позивач в якості обґрунтування своїх вимог. Відповідно до наданої Виписки по рахунку за період з 18.07.2013 р. по 07.05.2013 р. за весь час користування карткою відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 132545,15 грн. Одночасно, погоджений відсоток за користування кредитом - 0,01 % річних. Довідка про збільшення кредитного ліміту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Відповідач заперечує щодо того, що він був ознайомлений з Публічною пропозицією ПАТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на яку посилається позивач в якості обґрунтування позовної заяви, оскільки вказана Публічна пропозиція взагалі відсутня на сайті банку та в матеріалах справи. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів відповідач, ознайомився і погодився з ним. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Таким чином у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 71886,05 грн. необхідно відмовити, оскільки відповідачем в якості погашення заборгованості за відсотки за весь період користування карткою було сплачено 132545,15 грн. Враховуючи, що загальними умовами договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, не передбачена сплата нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі, який зазначає позивач, зараховані позивачем кошти в рахунок процентів в сумі 132545,15 грн. необхідно вирахувати з заборгованості за тілом кредиту, у зв'язку із чим заборгованість у відповідача станом на день розгляду справи - відсутня. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано жодного належного, достовірного та допустимого доказу у розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України, а лише наведено посилання на нормативно-правові акти без належного обґрунтування своєї правової позиції, а також не надано належно обґрунтованого розрахунку заборгованості. За таких обставин неможливо визначити утворення заявленої позивачем суми заборгованості. Крім того, розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором доданий до позову не містить суми, на яку нараховуються проценти, розміру процентної ставки, за якою здійснено розрахунок відсотків, періоду за який здійснено розрахунок відсотків тощо, а тому неможливо встановити порядок утворення сум, зазначених позивачем, період її утворення, правову природу нарахованих процентів, їх розмір. Таким чином, розрахунок заборгованості доданий до позову не може бути прийняти до уваги судом, як належний і допустимий доказ існуючої у відповідача заборгованості. Представник просила у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Представник позивача у сьогоднішнє судове засідання не з'явився, просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 18.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «ПУМБ» (підтверджується витягом з ЄДРПОУ), з Пропозицією укласти Договір карткового рахунку та договору страхування (оферта), яка була акцептована Банком. ОСОБА_1 просив відкрити на його ім'я картковий рахунок, випустити на його ім'я платіжну картку міжнародної платіжної системи Master Card, встановити ліміт кредитування за картковим рахунком в розмірі 8000 грн. Строк дії кредитного ліміту 36 місяців з дня надання кредитного ліміту. Процентна ставка за користування овердрафтом дорівнює: 0,0001% - при здійснення розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів овердрафту (в межах ліміту), 24% - при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 8000,00 грн., і який не може перевищувати 50000,00 грн.
Матеріали справи містять виписку з особового рахунку кредитної карти відповідача, з якої вбачається рух коштів за виданою кредитною карткою.
Крім того, з довідки банку вбачається, що відповідачу збільшувався кредитний ліміт до 44300,00 грн.
Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, 19 липня 2016 року згідно запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 10671120024014532 АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» «припинено» та зазначено правонаступником АТ «ПУМБ».
Статутом АТ «ПУМБ», затвердженого Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 87 від 25 листопада 2021 року), погоджено НБУ 23 грудня 2021 року, зазначено про те, що Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» і АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» в результаті реорганізації шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 68 від 14 березня 2015 року) та згідно рішення єдиного акціонера АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (рішення № 2 від 14 березня 2015 року).
Судом встановлено, що відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк і заборгованість перед позивачем станом на 07.05.2025 року склала 71886,05 грн., з якої заборгованість за кредитом - 41996,39 грн., заборгованість за процентами - 29889,66 грн.
Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Вищевикладені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв'язку регулюються наступними вимогами закону.
Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Положеннями частин першої, другої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно з положеннями статті 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Судом встановлено, що підписанням пропозиції укласти договір карткового рахунку та договору страхування (оферти) ОСОБА_1 підтвердив, що до підписання цієї пропозиції він був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування карткового рахунку (у формі овердрафту) та орієнтовною сукупною вартістю кредиту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять і відповідач не надав доказів на спростування презумпції правомірності договору карткового рахунку № НОМЕР_1 від 18.07.2013 року, зазначений договір недійсним не визнано.
За положенням ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ «ПУМБ», встановлено, що він систематично використовував кредитні кошти, здійснюючи оплату товарів та послуг, вносив кошти на погашення кредиту, чого не заперечувала і представник відповідача у відзиві на позовну заяву.
Згідно з наданими банком розрахунками та випискою з кредитного рахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 26255018872778 від 18.07.2013 року станом на 07.05.2025 р. складає 71886,05 64 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 41996,39 грн, заборгованість за відсотками - 29889,66 грн.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.509, 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість у сумі 71886,05 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2422,40 грн., а всього 74308 (сімдесят чотири тисячі триста вісім) грн. 45 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.03.2026 року.
Суддя О.І. Окладнікова