Справа № 185/13888/25
Провадження 1-кп/185/244/26
іменем України
25 березня 2026 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046370000287 від 01.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецька Донецької області, українця, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, який не працює, перебуває в цивільному шлюбі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), за таких обставин.
24.06.2025, приблизно о 16 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу магазину «Казка» по вул. Віталія Шкуренка (Достоєвського) в м. Павлограді Дніпропетровської області, реалізуючи раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5 , попросив останнього передати йому мобільний телефон марки «Xiomi Redmi note 11 S», під приводом здійснення дзвінка не маючи наміру повертати вказаний мобільний телефон. Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 , довіряючи ОСОБА_3 та будучи помилково впевнений у правомірності та добросовісності дій, передав останньому свій мобільний телефон марки «Xiomi Redmi note 11 S», вартість якого становить 3299,57 гривень, тим самим ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою. Після чого ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Xiomi Redmi note 11 S», що належить неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 , з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, відійшов від останнього та покинув місце вчинення правопорушення, розпорядившись, в подальшому, чужим майном на свій розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_5 , заподіяв йому матеріальну шкоду в сумі 3299,57 гривень.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 190 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , повністю визнав пред'явлене йому обвинувачення, та пояснив, що 24.06.2025 з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5 , попросив останнього передати йому мобільний телефон марки «Xiomi Redmi note 11 S», під приводом здійснення дзвінка не маючи наміру повертати вказаний мобільний телефон. Надалі відійшов від потерпілого та покинув місце вчинення правопорушення. В подальшому заклав телефон у ломбард. Свої дії обвинувачений піддав критичній оцінці, щиро розкаявся у вчиненому, висловив жаль щодо скоєного та зазначив, що розуміє протиправність своїх вчинків.
Показання ОСОБА_3 , є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його законний представник ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи без їх особистої участі. Майнову шкоду відшкодовано. Покарання просили призначити на розсуд суду.
Під час судового розгляду учасники судового провадження вважали за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 , повністю визнає вину у вчиненні цього кримінального правопорушення.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 , визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку учасників судового провадження, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що вина ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, доведена поза розумним сумнівом, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Злочини проти власності становлять одну із найнебезпечніших злочинних діянь, оскільки вони посягають на право власності.
Заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство) полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Мотиви призначення покарання
Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов'язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, не працює, перебуває в цивільному шлюбі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; кількість епізодів кримінально протиправної діяльності - один; відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення; його конкретні обставини та наслідки; особу винного; обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, посткримінальну поведінку обвинуваченого, який з грудня 2025 року не з'являвся до суду за викликом, піддавався приводу та щодо якого надавались доручення про встановлення місця проживання.
При цьому матеріали кримінального провадження не містять даних про можливість виконання обвинуваченим покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт, адже ОСОБА_3 , не має постійного офіційного місця роботи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що досягнення цілей покарання щодо ОСОБА_3 , в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, яке буде необхідним і достатнім, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши ОСОБА_3 , від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду покарання.
Іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Мотиви ухвалення інших рішень
Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Строк дії цього заходу сплив, а підстав для його повторного обрання суд не вбачає.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України,
Витрати пов'язані із проведенням експертизи № СЕ-19/104-25/31519-ТВ від 11.08.2025, витрати на проведення якої складають 1782,80 грн, відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов відсутній.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 25 березня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.
Речові докази:
мобільний телефон марки «Xiomi Redmi note 11 S» - залишити за належністю представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ;
DVD-диск з ПТ "ЛОМБАРД "ТОП" "ІМПЕРІАЛ" АКСЕНТЬЄВ О.О. І КОМПАНІЯ" - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Суддя ОСОБА_1