Справа № 185/2162/26
Провадження 1-кп/185/1121/26
іменем України
25 березня 2026 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження
№ 12026046370000031 від 30 січня 2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Великоолександрівка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, одружений, пенсіонер, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, за таких обставин.
29.01.2026 року близько о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , біля під'їзду 7 виник словесний конфлікт, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 .
Далі, ОСОБА_3 перебуваючи біля 7 під'їзду, будинку АДРЕСА_2 реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, свідомо, стоячи один на проти одного наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 два удари кулаками в область обличчя, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна обличчя, які утворились від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили в область обличчя та за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та просив вибачення у потерпілого. Відмовився надавати показання щодо пред'явленого обвинувачення, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що 29.01.2026 року близько о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи біля 7 під'їзду, будинку АДРЕСА_2 , зустрів сусіда ОСОБА_3 , в нетверезому стані, з явним запахом алкоголю з порожнини рота та нечіткою мовою. На ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з приводу відмови потерпілого привітатися з обвинуваченим, стоячи один на проти одного обвинувачений завдав удару кулаками в область обличчя правою та лівою рукою. Після чого їх розняв ОСОБА_7 . Потерпілий піднявся додому, де батьки викликали поліцію.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 за обставин, визнаних судом доведеними, підтверджується показаннями свідка, якого було допитано під час судового розгляду, сукупністю досліджених письмових.
Допитаний в судовому засіданні за участі законного представника ОСОБА_8 , свідок ОСОБА_7 , пояснив, що в січні 2026 року близько 20:00 год в під'їзду 7 по вул. Європейська, буд. 11 м. Павлограда, зустрів сусіда ОСОБА_3 , в нетверезому стані, з запахом алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Коли вони вийшли з під'їзду до них підійшов потерпілий ОСОБА_9 , який не захотів вітатися з нетверезим ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_5 два удари кулаками обох рук спочатку правою, а потім лівою в область обличчя. Після чого свідок їх розняв.
Крім цього, судом досліджено письмові докази у кримінальному провадженні № 12026046370000031 від 30 січня 2026 року, якими підтверджується винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу прийняття заяви від 29.01.2026 заявник ОСОБА_6 просить вжити заходів до ОСОБА_3 , який 29.01.2026 близько 20:00 год перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу 7 під'їзду спричинив тілесні ушкодження сину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 05.02.2026 з додатком (відеозапис), із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення (який відтворено в судовому засіданні), проведеного за участі потерпілого - ОСОБА_5 , у присутності: психолога ОСОБА_10 , законного представника ОСОБА_6 повідомив, що 29.01.2026 перебував біля буд. 11 по вул. Європейській м. Павлограда, де між ним та сусідом ОСОБА_3 трапився словесний конфлікт в ході якого ОСОБА_11 завдавав удару кулаком правої руки в область лівого ока та удар кулаком лівої руки в область правого ока. Інших ударів не завдавав.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 11.02.2026 з додатком (відеозапис), із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення (який відтворено в судовому засіданні), проведеного за участі свідка - ОСОБА_12 , у присутності: психолога ОСОБА_10 , законного представника матері ОСОБА_8 , який повідомив, що 29.01.2026, перебував біля буд. АДРЕСА_2 , де між його другом ОСОБА_9 та сусідом, ОСОБА_3 , виник словесний конфлікт. Сусід наблизився до ОСОБА_9 та ОСОБА_9 відштовхнув його, після чого сусід, ОСОБА_3 , завдавав удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя, після чого вони один одного тримали за одяг та сусід, ОСОБА_3 , наніс ще один удар кулаком лівої руки в область правої частини обличчя. Більше ударів не завдавав.
Відповідно до висновку експерта № 62 від 10.02.2026 згідно з наданою медичною документацією у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна обличчя, які утворились від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили в область обличчя та за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Діагноз: Пошкодження капсульно-зв?язкового апарату лівого плечового суглобу - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно з приміткою п. 4.6. Наказу № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, вони могли утворитися при обставинах та в час вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 29.01.2026р. Виявлені тілесні ушкодження знаходяться в доступній анатомічній ділянці для спричинення їх власноручно та при падінні з висоти власного зросту. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 було спричинено не менше однієї травмуючої дії тупого твердого предмету (предметів) в область обличчя.
Згідно з довідкою з травмпункту № 1062 КНП «ПЛІЛ» від 30.01.2026 встановлено діагноз: гематома обличчя, гематома осаднення м'яких тканин обличчя.
Відповідно до висновку експерта № 70-Д від 11.02.2026 під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 на статисті показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, тобто тілесні ушкодження у потерпілого могли утворитись, як він показує при проведенні слідчого експерименту від 05.02.2026р. Виявлені тілесні ушкодження знаходяться в доступній анатомічній ділянці для спричинення їх при падінні з власного зросту.
Відповідно до висновку експерта № 71-Д від 11.02.2026 під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 на статисті показав механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , тобто тілесні ушкодження у потерпілого могли утворитись, як показує свідок при проведенні слідчого експерименту від 11.02.2026р. Виявлені тілесні ушкодження знаходяться в доступній анатомічній ділянці для спричинення їх при падінні з власного зросту.
Повідомленням про підозру від 16.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження.
Належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів сторони обвинувачення у суду сумніву не викликає, адже вони отримані у порядку, встановленому КПК України, без порушення закону, узгоджуються один з одним, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Суд зауважує, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення. Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, витяги з ЄРДР, рапорти та інші документи, що складаються в ході досудового розслідування, самі по собі не є доказами у розумінні ст. 84 КПК України, тобто фактичними даними, що підтверджують обставини справи, і не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК, а тому не кладуться в основу висновків суду.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого
Аналізуючи досліджені докази та співставляючи їх зі змістом пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, доходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, що свідчить про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
З об'єктивної сторони злочин характеризується: діянням, спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідком.
У частині 1 ст. 125 КК встановлюється відповідальність за легке тілесне ушкодження, яке виразилося в порушенні анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, але не спричинило короткочасного розладу здоров' я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила відносять такі ушкодження, що мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.
Так, відповідно до висновку експерта № 62 від 10.02.2026 згідно з наданої медичної документації у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна обличчя, які утворились від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили в область обличчя та за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною.
Між діями ОСОБА_3 , та наслідками у вигляді легких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 наявний прямий причинний зв'язок.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставини, які відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Мотиви призначення покарання
Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов'язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, пенсіонер; одружений, є особою з інвалідністю ІІІ групи, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий, підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
З огляду на те, що ОСОБА_3 досяг пенсійного віку, в силу положень ч. 3 ст. 56, ч. 2 ст. 57 КК України, йому не може бути призначено покарання у виді громадських або виправних робіт.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєнню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення; його конкретні обставини та наслідки; особу винного; обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим останньому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім.
Мотиви ухвалення інших рішень
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов відсутній.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 , не обирався та підстав для його обрання у суду немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Суддя ОСОБА_1