Справа № 456/1762/25 Головуючий у 1 інстанції: Писарев О. Ю.
Провадження № 22-ц/811/344/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
23 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Савуляк Р.В., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3910101 від 19.08.2023 в розмірі 37798 грн. /тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто вісім/ грн. 27 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000 /десять тисяч/ грн. 00 коп.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Буженком Юрієм Сергійовичем про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.08.2025 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
Заочне рішення суду шляхом поштового відправлення 22 січня 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
За змістом ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року залишено без задоволення.
Звернувшись 22 січні 2026 року до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, з покликанням на те, що ухвала про залишення заяви без задоволення була отримана скаржником 12 листопада 2025 року, що відтверджується конвертом та роздруківкою із сайту «Укрпошта».
Проте, покликання скаржника на отримання ухвали 12 листопада 2025 року як на підставу для поновлення строку є неспроможними, оскільки сама ухвала була постановлена судом лише 17 листопада 2025 року, а повний текст виготовлений 24 листопада 2025 року.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав копію ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року в «Електронному кабінеті» 26 листопада 2025 року об 22 год. 20 хв.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 272 ЦПК України, відповідно до якого якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 6, 7 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляє в суді інтереси скаржника, суд, надсилає електронну копію судового рішення адвокату як представнику на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 272 ЦПК України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого вручення можна пов'язувати початок процесуального строку (висновок Об'єднаної Палати Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22).
Тому, за наявності підтвердження належного надіслання судом та відповідно вручення копії судового рішення представнику скаржника із застосуванням ЄСІТС є достатні підстави вважати, що сам ОСОБА_1 отримав копію ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року.
Надсилання електронної копії судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою вручення якого можна пов'язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №480/8341/22 від 08.02.2024 року.
Таким чином, отримання рішення на електронну адресу адвокатом, представником відповідача є тотожним врученню самій стороні.
Отже, скаржником копія ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року отримана 26 листопада 2025 року об 22 год. 20 хв.
Проте, з апеляційною скаргою на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року скаржник звернувся лише22 січня 2026 року.
Будь-яких доказів, які б виправдовували тривале зволікання у період з листопада по січень, скаржником не надано, що вказує на зловживання процесуальними правами та неповажність причин пропуску строку.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Апеляційний суд наголошує, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням зазначеного, вказані скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не можуть бути визнані поважними.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року, визнаються неповажними, то скаржнику слід надати можливість для подання клопотання з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного строку в строки, зазначені процесуальним законом, зокрема про перешкоди, які унеможливили своєчасно оскаржити заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року та надати відповідні докази.
Окрім цього, як убачається з матеріалів апеляційної скарги, така не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Враховуючи прохання скаржника про звільнення від сплати судового збору та відсутність підстав та доказів в підтвердження фінансового стану, який не дозволяє оплатити скаржнику судовий збір за подання апеляційної скарги, відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору так само як і відсутні підстави для відстрочення, розстрочення чи зменшення судового збору.
Таким чином, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року у розмірі - 3028 грн.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, розмір судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Виходячи з предмету спору, судовий збір за подання апеляційної скарги на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року становить 4542 грн. (3028*1,5).
У зв'язку з вищенаведеним, скаржнику необхідно оплатити судовий збір в розмірі4542 грн. за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA808999980313131206080013954
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, залишається без руху.
Враховуючи допущені при подачі апеляційної скарги недоліки, вважаю за необхідне залишити таку без руху протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для їх усунення, попередивши апелянта, що у випадку невиконання цієї ухвали у зазначений строк йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами та документ, що підтверджує сплату судового збору або докази про звільнення від такого у визначений судом строк представити Львівському апеляційному суду.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
постановив:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року, наведені в апеляційній скарзі.
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 серпня 2025 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення апелянту ухвали, попередити апелянта, що у випадку невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали (не усунення недоліків, які зазначені в описовій частині даної ухвали), йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.