Справа 688/5683/25
№ 2-п/688/7/26
Ухвала
Іменем України
24 березня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Огородніка І.В.,
при секретарі Варшавської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
23.03.2026 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначила, що 18 лютого 2026 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області було ухвалено заочне рішення у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначене рішення було ухвалено за відсутності відповідача. Вона не мала можливості взяти участь у судовому розгляді справи, оскільки не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання та не отримувала судові повістки, у зв'язку з чим була позбавлена можливості подати відзив на позов та надати суду свої заперечення. Також відповідач не погоджуюся із розміром заявленої позивачем заборгованості, зокрема щодо нарахованих штрафних санкцій, які є явно завищеними та неспівмірними із сумою основного боргу. Незаконність штрафу під час воєнного стану: Згідно з чинним законодавством України, під час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення нарахування та стягнення штрафів та пені за кредитними договорами заборонено. У зв'язку з цим будь-які нараховані штрафи є незаконними і підлягають виключенню з вимог позивача.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином. Відповідач просила розгляд заяви здійснювати без її участі.
За таких обставин суд провів судове засідання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши подану заяву та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (код 40860735, 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) заборгованість у розмірі 29925,00 грн. за договором про надання кредиту № 1429867137645 від 25.10.2024 року та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 2000 грн.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до положень статті 288 ЦПК України умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, наведеними у Листі від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», другу умову скасування заочного рішення слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказує на те, що про рішення суду вона дізналась після його винесення. Під час перебування справи у провадженні суду вона не отримувала повістки та позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим була позбавлена можливості подати відзив на позову заяву з відповідними доказами на спростування позиції позивача, а також з'явитися у судові засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, повістка направлялася відповідачці на адресу її зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 (місце реєстрації відповідача встановлено на підставі інформації Судилківської сільської ради ).
Поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.04.2023 у справі №760/16354/20 (провадження №61-12751св22), днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи наведене, відповідач вважається такою, що була належним чином повідомленою про розгляд справи згідно з вимогами ЦПК України.
При цьому суд також звертає увагу, що до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач проживала чи перебувала за іншою адресою, що унеможливлювало отримання нею відповідної поштової кореспонденції.
Як на підставу для скасування заочного рішення суду відповідач у своїй заяві також стверджує про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.
Разом із цим, такі доводи відповідача нічим не підтверджені, оскільки до заяви про перегляд заочного рішення нею не додано жодних доказів на спростування доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачем не спростовано розміру заборгованості, пред'явленої до стягнення за даним позовом, не надано свого контррозрахунку або доказів на підтвердження факту погашення заборгованості перед позивачем.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідачкою не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а жодних нових обставин, які б не були відомі суду при ухваленні заочного рішення, та доказів на їх підтвердження ним до суду не подано.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Будь-яких інших обставин, які б могли слугувати підставою для скасування заочного рішення суду, визначеною ст. 288 ЦПК України, а також доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та не були перевірені в ході розгляду справи, судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд вважає, що подана відповідачем заява про скасування заочного рішення суду є необґрунтованою та підстави для скасування такого рішення відсутні.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 247, 258-261, 284-287, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Ігор ОГОРОДНІК