Справа 688/507/26
№ 2/688/786/26
Рішення
Іменем України
23 березня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Огородніка І.В.,
секретаря судових засідань Антонюк І.І.,
представника позивача Вітюка В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом адвоката Вітюка Сергія Вікторовича що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
До суду звернувся адвокат Вітюк С.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , до Шепетівського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районні Хмельницької області Центрального Міжрегіонального управління міністерства юстиції, про скасування заходів забезпечення позову, просить суд скасувати (зняти) обтяження - арешт нерухомого майна, накладений на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності, підтвердженням чого є свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 14.12.2004 року, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.06.2007 року за №5139035 реєстратором: Шепетівською міською державною нотаріальною конторою та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування заяви адвокат зазначає, що 26.03.1996 року було розглянуто справу №2-86 за позовом орендного підприємства «Шепетівський цукровий комбінат» до ОСОБА_2 та інших осіб про їх виселення. Позов було задоволено та прийнято рішення про виселення ОСОБА_2 та інших осіб з квартири АДРЕСА_2 .
Згідно довідки, виданої 05.12.2001 року ОСОБА_2 був виписаний 18.08.1999 року (без пред'явлення паспорта) з АДРЕСА_1 .
14.12.2004 року мешканцем та власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , став позивач, на підставі свідоцтва про право власності, серії НОМЕР_1 , виданного виконавчим Комітетом Шепетівської міської ради.
08.12.2025 року Позивач - ОСОБА_1 звернувся із заявою про звільнення майна з-під арешту до Шепетівського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ). Оскільки, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказане майно 12.06.2007 року Шепетівською міською державною нотаріальною конторою зареєстровано арешт №51390035, підставою якого є повідомлення №8666 від 22.12.2000, видане Шепетівським МР ВВС.
12.12.2025 року позивач отримав лист-відповідь на вище вказане звернення. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по даному реєстраційному номеру обтяження: №5139035, який згідно повідомлення №8666 від 22.12.2000 року накладено Шепетівським МР ВВС, боржником виступає ОСОБА_2 . Щодо надання більш детальної інформації по вищевказаному арешту наразі не можливо. Оскільки проведеною перевіркою відомостей, що містяться у Автоматизованій системі виконавчих проваджень Шепетівського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області встановлено, що виконавчих проваджень, боржником за якими виступає ОСОБА_2 станом на 12.12.2025 року у відділі на примусовому виконанні не перебуває.
Згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно: реєстраційний номер майна: 9037432, тип майна - квартира, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 . Загальна площа: 40,1 кв. м. Житлова площа: 28,1 кв. м.
Стосовно відомостей про права власності: дана квартира належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності, де кожному із них належить по частці. Датою прийняття рішення про державну реєстрацію є - 14.12.2004 рік виконавчим комітетом Шепетівської міської ради, підставою виникнення права власності є - свідоцтво про право власності, серії НОМЕР_1 .
Згідно з Єдиним реєстром заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вище вказаної квартири накладено арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 5139035, підставою обтяження є повідомлення Шепетівським МРВВС, № 8666 від 22.12.2000 року. Зареєстровано 15.06.2007 року, реєстратор: Шепетівська міська державна нотаріальна контора.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Шепетівської міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Шепетівським бюро технічної інвентаризації від 14.12.2004 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належать на праві приватної спільної часткової власності, у розмірі по частці кожному з них. Загальна площа становить: 40,1 кв. м.; житлова площа - 28,1 кв. м. Підставою є розпорядження від 08.12.2004 року, №154.
Отож, виходячи з вище вказаної інформації боржником виступає ОСОБА_2 (попередній мешканець), якого зі слів сусідів вже немає в живих.
В судовому засіданні адвокат позов підтримав просив задовольнити
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі, у винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку представника позивача, вивчивши позовну заяву, додані до неї докази, вивчивши письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною першою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, як випливає із змісту частини 5 ст. 59 цього Закону.
Суд встановив, що 26.03.1996 року було розглянуто справу №2-86 за позовом орендного підприємства «Шепетівський цукровий комбінат» до ОСОБА_2 та інших осіб про їх виселення. Позов було задоволено та прийнято рішення про виселення ОСОБА_2 та інших осіб з квартири АДРЕСА_2 .
Згідно довідки, виданої 05.12.2001 року ОСОБА_2 був виписаний 18.08.1999 року (без пред'явлення паспорта) з АДРЕСА_1 .
14.12.2004 року мешканцем та власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , став позивач, на підставі свідоцтва про право власності, серії НОМЕР_1 , виданного виконавчим Комітетом Шепетівської міської ради.
12.12.2025 року позивач отримав лист-відповідь відповідача, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по даному реєстраційному номеру обтяження: №5139035, який згідно повідомлення №8666 від 22.12.2000 року накладено Шепетівським МР ВВС, боржником виступає ОСОБА_2 . Щодо надання більш детальної інформації по вищевказаному арешту наразі не можливо. Оскільки проведеною перевіркою відомостей, що містяться у Автоматизованій системі виконавчих проваджень Шепетівського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області встановлено, що виконавчих проваджень, боржником за якими виступає ОСОБА_2 станом на 12.12.2025 року у відділі на примусовому виконанні не перебуває.
Згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно: реєстраційний номер майна: 9037432, тип майна - квартира, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 . Загальна площа: 40,1 кв. м. Житлова площа: 28,1 кв. м.
Згідно довідки, виданої 05.12.2001 року ОСОБА_2 був виписаний 18.08.1999 року (без пред'явлення паспорта) з АДРЕСА_1 . та інформації відповідача, що виконавчих проваджень боржником яким виступає ОСОБА_2 , на виконанні не має
Наявність арешту, що накладено на квартиру позивача за відсутності зобов'язань суттєво обмежує права позивача, як власника на розпорядження майном, а тому право позивача підлягає захисту шляхом звільнення квартири з-під арешту.
Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За змістом статей 316, 317, 321, 391 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Гарантуючи захист права власності, закон надає право власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації припинення обтяження є, в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно із положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду дає підстави для звільнення майна з-під арешту. У зв'язку з тим, що був накладений арешт, позивач не може реалізувати свої права та інтереси щодо арештованого майна, яке належить йому на праві власності.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2020 року у справі № 817/928/17.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили про звільнення квартири з-під арешту є підставою для зняття арешту та внесення відповідного запису про це в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд
вирішив:
Позовну заяву адвоката Вітюка Сергія Вікторовича що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Шепетівського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районні Хмельницької області Центрального Міжрегіонального управління міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Скасувати (зняти) обтяження - арешт нерухомого майна, накладений на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності, підтвердженням чого є свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 14.12.2004 року, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.06.2007 року за №5139035 реєстратором: Шепетівською міською державною нотаріальною конторою та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Зняти арешт, накладений на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , накладеного на підставі повідомлення Шепетівського МРВВС № 8666 від 22.12.2000 року, обтяження якого зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.06.2007 року, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 5139035).
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ігор ОГОРОДНІК