Справа № 445/666/26
Провадження № 1-кс/445/172/26
Іменем України
20 березня 2026 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надільне Золочівського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, раніше не судимого, колишнього стрільця 2 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, солдата військової служби за призовом під час мобілізації,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040002432 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області звернувся слідчий СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України. Вказане клопотання погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 . В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Золочівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 62025170040002432 від 13 лютого 2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що 17.03.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_5 призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу та початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу - день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу під час мобілізації та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби. Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 19.04.2022 №100 та від 11.04.2024 №79 солдат ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення, проходив військову службу на різних посадах, остання з яких стрілець 2 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Відповідно до ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачають необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05.30 год. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Законами та триває до теперішнього часу, тобто тривав у період часу, який інкримінується винній особі. Разом з тим, солдат ОСОБА_5 вчинив ухилення від військової служби в умовах воєнного стану за наступних обставин. Так, стрілець 2 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України солдат ОСОБА_5 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.07.2024 №160, перебував в щорічній основній відпустці терміном на 17 календарних днів з 26.07.2024 по 11.08.2024. Однак, солдат ОСОБА_5 , в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 12.08.2024 до 08.00 год. не з'явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки до місця тимчасового розташування свого підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що знаходився в АДРЕСА_2 , та перебував поза межами місця служби, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд, до моменту добровільного з'явлення 18.03.2026 до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, що знаходиться за адресою: вул. М. Шашкевича, 43, м. Золочів, Золочівський район, Львівська область, де фактично припинив вчиняти вказане триваюче кримінальне правопорушення, чим вчинив нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України. 18.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та його затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Вивченням особи підозрюваного з'ясовано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Надільне Золочівського району Львівської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, раніше несудимий, колишній стрілець 2 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, солдат військової служби за призовом під час мобілізації. Обґрунтована підозра ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: матеріалами службових розслідувань, проведених у військовій частині НОМЕР_1 НГУ від 28.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом затримання від 18.03.2026, а також іншими здобутими доказами в їх сукупності. Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182). ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може здійснити вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином у розумінні ч. 5 ст. 12 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а отже, розуміючи наслідки у разі визнання його судом винним та призначення реального позбавлення на тривалий час, з метою її уникнення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Попри ситуацію, пов'язану із введенням в Україні воєнного стану, а саме неможливості перетину Державного кордону України у легальний спосіб, ОСОБА_5 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) підтверджується, тим що ознайомившись з окремими матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно свідків, в тому числі біографічних даних останніх, які надали органу досудового розслідування та можуть на стадії судового розгляду у подальшому надати суду викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників кримінального провадження, шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів на користь підозрюваного. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів (ч. 1 ст. 23 КПК України), свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що з метою уникнення відповідальності за скоєне він може перешкодити слідству шляхом симуляції хвороби або вигадування різних обставин нез'явлення на службу, створення у оточуючих поважність відсутності на службі. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення) підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином у розумінні ч. 5 ст. 12 КК України, санкції якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а відтак, залишаючись в статусі військовослужбовця може вчинити ухилення від військової служби, шляхом нез'явлення на службу або вчинити дезертирство або вчинити інші злочини, пов'язані з уникненням в любий спосіб від кримінального переслідування. Про вказані ризики свідчить поведінка підозрюваного, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, яке по своїй суті являється переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, у тому числі органів військового управління з метою невиконання обов'язків військової служби. Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, зазначає, що обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами. Прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити. Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 просили визначити підозрюваному альтернативну заставу. Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного, його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне. Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру внесено за № 62025170040002432 від 13.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. 18.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного. За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї. Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють. При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується. З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується. Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке. Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК , а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також те, що може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що він вчинив своїми діями кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є колишнім військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення за ст. 407 КК України, або дезертирство чи інший злочин з метою переховування від суду. Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м'які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним. Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне. За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України. Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 не містить доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави. Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, ризики його позапроцесуальної поведінки є достатньо високими та виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, не до такого ступеня, щоб таке тримання під вартою було безальтернативним. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян. На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 315, 331, 372,376 КПК України, суд,-
клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Надільне Золочівського району Львівської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, раніше не судимому, колишньому стрільцю 2 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, солдату військової служби за призовом під час мобілізації, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 діб, тобто до 16.05.2026 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757
(призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі № 445/666/26, кримінальне провадження №62025170040002432 від 13.02.2025).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) не відлучатися за межі постійного місця проживання АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду;
2) з'являтися за викликом до суду, слідчого судді, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) не спілкуватись із свідками, представниками потерпілого, спеціалістами, експертами по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого;
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою обов'язків - до 16.05.2026 включно.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1