Справа №522/943/26
Провадження №1-кс/522/754/26
24 березня 2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 13.01.2026 року,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, у якій просив зобов'язати прокурора внести відомості до ЄРДР відповідно до поданої заяви від 13.01.2026 року, зареєстрованій в Одеській обласній прокуратурі за №2557-26.
Скаржник у судовому засіданні підтримав скаргу та просив слідчого суддю її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на скаргу, обґрунтовані тим, що у зверненні ОСОБА_3 від 13.01.2026 року не міститься обставин, які б свідчили про вчинення посадовими особами кримінального правопорушення.
Заслухавши доводи скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, разом з тим копію відповідної заяви від 13.01.2026 року, адресованої прокурору, слідчому судді не надав.
Зазначена заява від 13.01.2026 року була надіслана слідчому судді Одеською обласною прокуратурою разом з запереченнями на скаргу ОСОБА_3 .
У своїй скарзі ОСОБА_3 наполягав на тому, що слідчим СВ ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві (з дислокацією у м. Одесі) не виконується ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 року про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження №42015160000000212, що є кримінальним правопорушенням та підставою внесення відомостей до ЄРДР, про що він і подав заяву до Одеської обласної прокуратури. В свою чергу, прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 вказана заява про вчинене кримінальне правопорушення переслана до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, відомості зазначені у ній, до ЄРДР не внесені. При цьому, у скарзі зазначено, що ухвала слідчого суді про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не виконується в частині проведення графологічної експертизи для встановлення істини.
ОСОБА_3 не надав слідчому судді копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси у справі №947/3483/22 від 26.05.2025 року, проте вказана ухвала наявна у ЄРСР, та з неї вбачається, що слідчим суддею частково задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження № 42015160000000212 від 08.04.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначено вище, у скарзі ОСОБА_3 вказано, що ухвала слідчого суді про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не виконується в частині проведення графологічної експертизи для встановлення істини. Це ж твердження щодо невиконання ухвали слідчого судді ОСОБА_3 виклав у заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка є предметом розгляду зазначеної скарги.
Проте, як встановлено у судовому засіданні, слідчим суддею ухвалою у справі №947/3483/22 від 26.05.2025 року не встановлювався обов'язок слідчого щодо проведення будь-яких експертиз.
Більш того, ч.1 ст.37, ч.5 ст.40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тобто в рамках кримінального провадження слідчий та прокурор вправі самостійно приймати процесуальні рішення.
Слідчий суддя не має повноважень зобов'язати слідчого та прокурора вчинити певні процесуальні дії, які не передбачені законом в контексті повноважень слідчого судді, і відносяться виключно до компетенції слідчого чи прокурора.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 у заяві до прокуратури від 13.01.2026 року, зареєстрованій за вх. №2557-26 не вказав жодних відомостей про кримінальне правопорушення, а виклав лише своє бачення того, що на його думку, ухвала слідчого судді про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не виконується слідчим в частині проведення графологічної експертизи для встановлення істини.
Враховуючи викладене, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, викладеною у запереченнях, відносно того, що ні в заяві ОСОБА_3 за №2557-26 про кримінальне правопорушення, ані в скарзі не наведено конкретних відомостей, що свідчать про вчинення слідчим та прокурором кримінального правопорушення, він не наводить об'єктивних даних, які б свідчили б про можливе вчинення протиправних (злочинних) дій. Не встановлено таких даних і під час судового засідання, тобто твердження заявника ґрунтуються на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, відповідно до положень ч.2 ст. 307КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1)скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2)зобов'язання припинити дію; 3)зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частина 4 ст. 214 КПК України встановлює, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя наголошує на тому, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
В цьому контексті слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18), відповідно до якої у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зазначена правова позиція також підтримується Одеським апеляційним судом (ухвали від 27.01.2025 року у справі № 519/2026/24, 1-кс/519/505/24, від 23.06.2025 року у справі № 522/4882/25 1-кс/522/1790/25 та ін.).
Враховуючи викладене, оскільки в поданій ОСОБА_3 до Одеської обласної прокуратури заяві від 13.01.2026 року не наведено переконливих обставин, які б свідчили про вчинення будь-якого кримінально караного діяння, натомість, заява містить посилання на припущення без зазначення об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює скаржнику, що згідно з частиною 1 статті 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Викладення скарги іноземною (російською) мовою є перешкодою для виконання слідчим суддею своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5). Для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК України вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114259182).
При цьому, скаржник є громадянином України, вже подавав до судів різних інстанцій скарги державною мовою, тобто володіє українською мовою, а також обізнаний про порядок звернення до суду, а тому слідчий суддя наголошує на необхідності подання до суду процесуальних документів, викладених саме державною мовою.
Керуючись ст.ст.214-216, 303-307, 318-380 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 13.01.2026 року, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1