Справа № 522/25027/25
Провадження № 1-кп/522/2246/26
25 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024162510000316 від 10.03.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Фрунзівка Одеської області, українця, з вищою освітою, асистента вчителя в ліцеї № 7 Подільської міської ради Подільського району Одеської області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали кримінального провадження № 12024162510000316 від 10.03.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, та захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акту, посилаючись на те, що порушені вимоги ст. 291 КПК України, а саме: формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, яке було інкриміноване ОСОБА_5 . Матеріали кримінального провадження не направляються в суд одночасно з обвинувальним актом. Таким чином, суд до початку судового розгляду позбавлений можливості знайомитися із доказами, отриманими під час досудового розслідування. Це означає, що обвинувальний акт має містити деталізований опис фактичних обставин кримінального правопорушення, який, дозволить суду прийняти рішення про можливість подальшого судового розгляду за даним обвинувальним актом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В даному випадку слідчий при складанні обвинувального акту виклав фактичні обставини кримінального правопорушення, але, в супереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, чітко не виклав формулювання обвинувачення, фактичні обставини виклав неправильно.
Так, обвинувачення укладається у порушенні ОСОБА_5 ПДР, що привело до негативних наслідків - отримання водієм мотоцикла «Дніпро - 11» ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості, однак, згідно п. 7 висновку експертизи від 10 вересня 2024 року №24-4428: «Дії водія автомобіля «Renault Duster» р/н НОМЕР_1 , що не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР, та дії водія мотоцикла «Дніпро - 11» р/н НОМЕР_2 , що не відповідали вимогам пункту 12.4 ПДР, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП», тобто, в здійсненні ДТП 10 березня 2024 року винні як водій автомобілі «Renault Duster» р/н НОМЕР_1 , так і водій мотоцикла «Дніпро - 11» р/н НОМЕР_2 . Крім цього, водій мотоцикла «Дніпро - 11» р/н НОМЕР_2 , як встановлено на досудовому розслідуванні, не має посвідчення на керування мотоциклом взагалі, тобто він не вміє керувати мотоциклом, що привело до того, що водій мотоцикла врізався в автомобіль, який перебував у нерухомому стані.
Відтак, на досудовому розслідуванні встановлена взаємна вина водіїв транспортних засобів у вчиненні ДТП, тому судом буде розглядатися обвинувачення тільки відносно ОСОБА_5 . В матеріалах досудового розслідування взагалі відсутні відомості про направлення матеріалів про кримінальну відповідальність водія мотоцикла.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, як незаконне та необґрунтоване, посилаючись на те, що захисник у своєму твердженні вийшов за межі положень, передбачених ст. 314 КПК України, та перейшов до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що являється грубим порушенням та неприпустимим в ході підготовчого судового засідання, жодним чином не може являтися підставою для повернення обвинувального акту прокурору. При направленні обвинувального акту до суду прокурором в повному обсязі дотримано положення ст. 291 КПК України.
Суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 дотримано вимог закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації.
Обставини, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно. Наведені у обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Доводи заяви про формальне не дотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке обумовлює скасування судових рішень у кримінальному провадженні.
Таким чином, доводи захисника, викладені у заявленому клопотанні, не є достатніми для повернення обвинувального акту прокурору.
Крім того, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до судів усіх інстанцій скеровано лист за № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», в п. 2 якого зазначено, серед іншого, що в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо це документ містить положення, що суперечать одне одному; у документі наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; він не підписаний слідчим чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки.
Вказані підстави повернення обвинувального акту є їх виключним переліком, та жодна з них не зазначена у клопотанні захисників.
Заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт надійшов до суду з дотриманням правил територіальної підсудності, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, встановлено наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , вказавши, що згідно з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених в ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 3 років з позбавленням права керування транспортними засобами, а тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, а також не прибувати до суду за судовим викликом. Тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, вбачається доцільним покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просили обрати більш запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений час істотно перешкоджає ОСОБА_5 виконувати свої обов'язки по утриманню його матері, яка хворіє на тяжке онкологічне захворювання, тому її потрібно возити до лікарні у м. Одесу на обстеження та лікування, у зв'язку з чим, часто потрібно залишатися в м. Одесі, оскільки деякі дослідження тривають декілька днів. Самостійно мати ОСОБА_5 обслуговувати себе не може за станом здоров'я. Інших членів сім'ї, які можуть надати допомогу матері ОСОБА_5 немає.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши обвинуваченого, його захисника, прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити, та необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з наступних підстав.
Підозрюваний має постійне місце проживання в Одеській області, має на утриманні мати, яка хворіє на тяжке онкологічне захворювання.
Можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винним, покарання у вигляді позбавлення волі, свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду.
В судовому засіданні прокурор не довела обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах, передбачених ст. 179 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 291, 314-316 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - відмовити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України призначити до судового розгляду на 11.00 год. 03 квітня 2026 р. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 222, за участю прокурора, захисника, потерпілого та обвинуваченого.
У задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком два місяця, тобто до 24 травня 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки:
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи/служби;
-здати на зберігання уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, експертами та іншими особами у кримінальному провадженні.
Про покладені обов'язки повідомити ОСОБА_5 та роз'язнити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_5 здійснює прокурор.
Виконання ухвали покласти на прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
25.03.2026