Провадження № 2-а/522/135/26
Справа № 420/35879/25
19 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Юрченко В.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач в особі представника ОСОБА_2 22.10.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку та виключити інформацію про порушення ним правил військового обліку, яка є підставою для відображення повідомлення в електронному військово-обліковому документі з текстом «Порушення правил військового обліку»;
- стягнути витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позовну заяву передано за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.
Не погоджуючись зі вказаною ухвалою представник позивача Муравенко К.В. подала апеляційну скаргу, в результаті розгляду якої постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 залишено без змін.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.12.2025 вказав: «з огляну на висновок суду апеляційної інстанції про те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані з притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи вірно віднесений судом першої інстанції до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду».
Справа 08.01.2026 надійшла до Приморського районного суду м.Одеси.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 09.01.2026 передано судді Бондарю В.Я.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 09 січня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 04.02.2026. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію матеріалів, що стали підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаний та резервістів про «порушення прави військового обліку» стосовно ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 04.02.2026 проведеному за участі представника позивача Муравенко К.В., оголошено перерву до 19.03.2026 з метою направлення ухвали про витребування доказів до виконання та попередження відповідача про наслідки невиконання ухвали та наслідки не подання відзиву.
До суду 06.03.2026 надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання ухвали від 05.02.2026.
У судове засідання 19.03.2026 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа не належить до юрисдикції Приморського районного суду м.Одеси, як адміністративного, з огляду на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені у статті 286 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У ч.3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначена норма визначає вичерпний перелік рішень, які може ухвалити загальний місцевий суд як адміністративний суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У вказаній нормі відсутнє посилання на те, що місцевий загальний суд, як адміністративний суд може ухвалити рішення про визнання дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності - протиправними.
Відповідно до КАС України, адміністративні суди розглядають спори про законність та правомірність дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
В силу ч.8 ст.5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
На підставі ч.9 ст.5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Суд звертає увагу на те, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, як органи ведення реєстру, при внесенні відповідних записів діють як суб'єкти владних повноважень, здійснюючи управлінські функції щодо обліку, контролю та організації встановлених законом процедур.
Тому, загальний місцевий суд як адміністративний суд не може розглядати в порядку статті 286 КАС України справи, пов'язані із визнанням дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - протиправними та зобов'язання вчинити певній дії, а вказана категорія справи підлягає розгляду окружним адміністративним судом на загальних засадах.
Окрім того, оголошення в розшук не є заходом забезпечення провадження у справах притягнення до адміністративної відповідальності.
Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовані главою 20 КУпАП.
У статті 260 КУпАП визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно статті 267 КУпАП, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Проте, оголошення особи в розшук статтею 260 КУпАП не віднесено до заходів забезпечення провадження у справах притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відсутні підстави вважати, що оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо оголошення особи в розшук пов'язано з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 21 КАС України закріплено, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Як вказувалось вище П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.12.2025 вказав: «з огляду на висновок суду апеляційної інстанції про те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані з притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи вірно віднесений судом першої інстанції до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду».
На виконання ухвали про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_2 надав до суду довідку у якій вказав, що ОСОБА_1 повинен був пройти повторний медичний огляд, як особа зі статусом непридатний в мирний час, обмежено придатний у військовий час, до 05.06.2025. У зв'язку з не проходженням повторного медичного огляду, тобто порушенням вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 23.08.2025 було направлено звернення до Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області для доставки правопорушника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Тобто, станом на 05.03.2026 складення довідки з вищевказаною інформацією, щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення та відповідно постанова про адміністративне правопорушення не складалися.
Матеріали справи свідчать про те, шо постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210, ст.210-1 КУпАП не приймалася.
Разом з тим, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснювало дії пов'язані з мобілізаційними заходами, а не виконувало повноваження щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує на тому, що дана ухвала Приморського районного суду м.Одеси жодним чином не є актом перегляду рішення вище стоячого органу, а саме постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025. Приймаючи рішення про відповідність ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 чинному законодавству, апеляційний суд був позбавлений можливості надати оцінку доказам, зібраним Приморським районним судом м.Одеси при підготовці справи до розгляду. Саме зібрані додаткові докази є підставою прийняття рішення про не підсудність цієї справи місцевому загальному суду як адміністративному.
Вимоги про протиправність дій та зобов'язання вчинити певні дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов'язання виключити відомості з реєстру та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 не можуть розглядатися Приморським районним судом м.Одеси, адже відносно ОСОБА_1 постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 не приймалась.
Вищевказані позовні вимоги пов'язанні з діями суб'єкта владних повноважень які не випливають з притягненням позивача до адміністративної відповідальності, тож такі позовні вимоги не підлягають розгляду місцевим судом як адміністративним.
Таким чином, ця адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 не підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Статтею 317 КАС України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або часткова, п.1 ч.3 даної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
З наведеного вище суд вважає, що дана справа підлягає передачі за підсудністю Одеському окружному адміністративному суду, адже вимоги заявлені позивачем належить до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що П'ятий апеляційний адміністративний суд скасовує ухвали Одеського окружного адміністративного суду про передачу справ щодо оскарження розшуку позивача до місцевих загальних судів як адміністративних, наприклад, у справі №420/32130/25 (постанова від 27.11.2025), у справі №420/25983/25 (постанова від 24.11.2025), у справі №420/25076/25 (постанова від 21.11.2025), у справі №420/29734/25 (постанова від 14.11.2025).
Окрім того, касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув листи П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 та Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 про надання методичної допомоги та вказав, що не встановив порушенням предметної підсудності, а судова практика в справах, предметом спору в яких є визнання протиправними дій щодо звернення до органів Національної поліції з метою доставлення громадян до ТЦК та СП як осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; визнання протиправними дій посадових осіб ТЦК щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення фізичною особою позивачем правил військового обліку; звернення до органів Національної поліції з метою доставлення фізичної особи відповідача до ТЦК і зобов'язання посадових осіб ТЦК вилучити або виправити такі відомості у реєстрі, є усталеною та такою, що не викликає дискусій щодо визначення предметної підсудності цих справ, адже Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядав касаційні скарги про перегляд рішень окружних адміністративних судів та апеляційних адміністративних судів, предметом спору в яких були вимоги про внесення відомостей про розшук.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.29,171 КАС України, суд
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - направити за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду (65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя В.Я. Бондар