Справа №522/1185/26-Е
Провадження №2/522/5071/26
23 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Юрченко В.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач в особі представника Ляр Д.Ю. 30.01.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.02.2020 у розмірі 33 833,38 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил та погодився на умови кредитування. Відповідачу було видано кредитну картку. Відповідач користувався кредитним лімітом. При цьому, відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього станом на 14.01.2026, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 33 833,38 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою від 05.02.2026 провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 17.03.2026.
До суду 23.02.2026 надійшов відзив ОСОБА_1 , згідно якого просить задовольнити частково позов, зменшивши розмір нарахованих процентів та штрафних санкцій.
Відзив мотивовано тим, що відповідачка визнає факт користування кредитною картою та основну суму боргу, однак не погоджується з розміром нарахованих процентів та штрафних санкцій, оскільки вважає їх надмірними та такими, що значно збільшують розмір заборгованості.
До суду 09.03.2026 надійшла відповідь на відзив від представника позивача Кіріченко В.М. у якій вказує, що заявлені до стягнення тіло кредиту та проценти не є штрафними санкціями, тому посилання на ст.551 ЦК України є безпідставним. Факт перебування за межами України не звільняє від обов'язку виконання грошових зобов'язань, оскільки банк надає всі інструменти для дистанційного обслуговування. Важкий матеріальний стан на який посилається відповідачка не може бути підставою для відмови у позові.
Учасники справи у судове засідання призначене на 17.03.2026 не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Представник позивача разом з позовом подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи. ОСОБА_1 у відзиві просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання у встановленому законом порядку, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 23 березня 2026 року.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
17.02.2020 ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок.
Позивач виконав вимоги укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надав Відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені, що не спростовано стороною відповідача.
Із позову та виписки по рахунку вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач зазначив, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 14.01.2026 існує заборгованість у розмірі 33 833,38 грн, з яких:
- 27 302,10 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 6 531,28 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та виписки по рахункам.
Відповідач безпідставно вказує про неправомірність нарахування штрафних санкцій, адже банком заявлено до стягнення з відповідача лише тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за правочином та заявою визнається ОСОБА_1 .
Умови кредитування, зокрема процента ставка містяться у заяві та паспорті споживчого кредиту.
Тож, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та, частково погашаючи заборгованість за кредитом, фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів.
Банком наданий розрахунок заборгованості, відповідно до якого загальний розмір заборгованості становить 33 833,38 грн.
На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України, а тому задовольняє позов.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за подання даного позову Позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією на зазначену суму.
Враховуючи те, що позовні вимоги банку були задоволенні, то суд стягує судовий збір у повному обсязі.
У відзиві ОСОБА_1 просить надати їй розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців із щомісячною сплатою.
ОСОБА_1 вказує підставою для надання відстрочки: складений матеріальний стан та перебування за межами України разом з сім'єю у зв'язку з воєнним станом.
Однак, на підтвердження перебування за кордоном надано одну сторінку з закордонного паспорту з якої неможливо визначити належність такого паспорту та декілька документів складених німецькою мовою, без надання перекладу.
На підтвердження складного матеріального стану ОСОБА_1 доказів не надала.
Тому, на разі відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 17.02.2020 у розмірі 33 833 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 38 (тридцять вісім) копійок, з яких:
- 27 302,10 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 6 531,28 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Вимоги ОСОБА_1 про розстрчоення виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення буде складено 23 березня 2026 року.
Суддя В.Я. Бондар