Справа №521/2232/26
Номер провадження 3/521/1347/26
20 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України.
08.02.2026 року, о 09 год. 05 хв. в на Тираспольському шосе, 22/8, с. Хлібодарське, Одеська обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Sens», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
В судове засідання представник ОСОБА_1 - Ломей Д.В. надав заперечення, які в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали та відповідно до яких вину ОСОБА_1 не визнали в яких зазначили, що відеозапис, який долучено працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не містять фіксацію руху автомобілю «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням останнього, а також момент зупинки працівниками поліції вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , тобто головну ознаку об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме «керування транспортним засобом»; відеозапис не містить ознайомлення ОСОБА_1 з його правами та обов'язками з боку співробітників поліції; відеозапис не містить огляду водія на стан наркотичного сп'яніння з боку співробітників поліції та встановлення таких ознак, лише припущення; відеозапис не містить чітку відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан зазначеного сп'яніння; відеозапис не містить відомості про співробітників поліції, які були задіяні на вказаному відеозаписі, які колективно притягували останнього до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП та ознайомлення останнього з направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення на стан наркотичного сп'яніння та інше.
Також зазначили, що на вказаному відеозаписі зафіксовано, лише, як ОСОБА_1 знаходиться на дорозі, біля зазначеного автомобілю та розмовляє з поліцейськими та військовослужбовцями, зокрема, зафіксовано, як останні проводили огляд транспортного засобу та поверхневий огляд і огляд речей ОСОБА_1 , що «у контексті відеозапису до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, взагалі не має ніякого відношення». Оскільки, вказані дії відбувалися з метою встановлення ознак інших правопорушень, які за своєю суттю не могли вказувати на вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, однак як вбачається із відеозаписів, у співробітників поліції була інша думка з приводу вказаних подій, та подальші їх дії, лише підтверджують те, що останні переслідували мету підвищити свій показник роботи щодо притягнутих осіб, відповідно до статті 130 КУпАП. Відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 не попередили про те, що ведеться відеофіксація подій з його участю. Також, відсутня фіксація порушення останнім правил дорожнього руху, або інша причина зупинки останнього відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про поліцію». Взагалі відсутні відомості про те, що останній керував транспортним засобом та під час відеофіксації співробітниками поліції про це не зазначається. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази (фіксація), які б підтверджували об'єктивну сторону вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того зазначили, що весь період часу поведінка у ОСОБА_1 була адекватною та відповідала обстановці, що підтверджується відеозаписом. Останній виконував вимоги співробітників поліції, відповідав на запитання, які йому ставилися.
Співробітники поліції, всупереч положенням КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, не проводили огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки співробітниками поліції не було проінформовано про проведення огляду на стан сп'яніння останнього та навіть не запропоновано здійснити такий огляд. Співробітниками поліції не використовувалися спеціальні засоби щодо встановлення або спростування факту сп'яніння ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Підтвердженням зазначеного є відеозапис, на якому співробітники поліції не виконали зазначених дій, а тому все що зазначено у протоколі є лише припущенням та не відповідає дійсності.
Також, з відеозапису, який долучено до матеріалів справи на 7 хв., зафіксовано наступне: співробітник поліції питає «чи давно останній вживав. ОСОБА_1 повідомив про те, що давно». Далі, інший співробітник поліції зазначає, що поїдемо на Воробьйова і що з висновком чи без висновку буде 130». У подальшому, інший співробітник поліції відводить ОСОБА_2 в сторону з метою, щоб не фіксували камери їх розмову та йому щось пояснює. Просліджуючи подальші події є припущення, що вказаний співробітник поліції вчинив спроби щодо схилення ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Однак, із провокуючої поведінки співробітників поліції стає зрозумілим, що останні вже вирішили його притягнути до відповідальності, що прослідковується на відеозаписі, не зважаючи на пояснення ОСОБА_1 , що виразилося, як у подальшому, співробітники поліції поспішають скласти протокол про адміністративне правопорушення з метою того, щоб встигнути до приїзду слідчо-оперативної групи та зробити свій показник, поки ОСОБА_1 , розгублений, про вказане свідчить, що на 21 хв. 18 с. відеозапису, один із співробітників поліції каже іншому про те, що «іди пиши, у відповідь інший відповідає, що потрібен тех: паспорт та посвідчення водія, у відповідь йому зазначають - Ми все принесемо, ОСОБА_3 іди пиши, знову ж цей співробітник поліції відповідає: Хлопці хвилина плюс мінус нічого не вирішить».
Крім того, на 21 хв. 40 с. один із співробітників поліції, взявши вказані документи, без будь-яких пояснень положень законодавства зазначив про те, що «Пане водій до суда посвідчення водія у Вас вилучається».
Крім того, поспішаючи, співробітники поліції здійснили грубі службові порушення, зафіксовані на відеозаписі, починаючи з 45 хв. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, «один із співробітників поліції склав зазначений протокол від імені іншого співробітника поліції, про що у них їде розмова і виражаються нецензурними словами і один з них заспокоює іншого словами «НЕ КІПІШУЙ».
Крім того, на 50 хв. вказаного відеозапису зафіксовано, як співробітник поліції знищує роздрукований протокол про адміністративне правопорушення своїми pyкaми зі словами «викинь його» та роздруковує інший протокол, оскільки зазначив не вірно відомості про місце слухання справи судом. Зі слів співробітників поліції спочатку було зазначено Біляївський районний суд Одеської області, у знову роздрукованому протоколі вже було зазначено Овідіопольський районний суд Одеської області.
Отже вважають, що вищевказане свідчить про грубі порушення допущені співробітниками поліції, зoкpeма, у другому роздрукованому протоколі від імені іншої посадової особи ознайомлював вже той співробітник поліції від імені якого склали протокол. Вказане зафіксовано на 54 хв. відеозапису.
Також, на 55 хв. вказаного відеозапису співробітник поліції вказує ОСОБА_1 , де ставити підписи, у тому числі про те, що останній ознайомлений зі своїми правами, хоча у дійсності останнього ніхто не ознайомлював з його правами, що підтверджується на відеозаписі.
Заначили, що на відеозаписі не зафіксовано що ОСОБА_1 , відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а навпаки під час розмови з поліцейським у службовому автомобілі, останній зазначив у контексті вказаної розмови щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння, де співробітник поліції стверджує, що останній відмовився, а ОСОБА_1 , зазначив «Я не відмовляюсь». Вказане зафіксовано на 54 хв. 40 с. відеозапису, який долучений до матеріалів справи.
Співробітниками поліції проігноровано бажання ОСОБА_1 , пройти медичний огляд на стан сп'яніння та останні далі продовжили процес притягнення останнього до відповідальності за вищевказане порушення, бо це б порушило їх план та алгоритм притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Крім того, на відеозаписі чітко просліджується, як співробітник поліції складає направлення на стан наркотичного сп'яніння відносно ОСОБА_1 , до медичного закладу, однак з вказаним документом останнього не ознайомили та навіть не роз'яснили суті та значення вказаного процесу, про що свідчить відсутність підпису останнього у зазначеному документі. Вказане зафіксовано на 40 хв. відеозапису.
У зв'язку із цим, ОСОБА_1 був вимушений самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння з метою доказування того, що він не перебував у зазначеному стані.
В результаті чого, у той же день 08.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до медичного закладу «СМАРТЛАБ», здавши аналізи з метою проведення багатопрофільного тесту для визначення 10 наркотиків, і отримав результати лабораторних досліджень у яких зазначено про те, що у останнього не виявлено наркотичних речовин, результати вказаного тесту додано до матеріалів клопотання.
На підставі вищевикладеного вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим просять провадження у справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника доходжу наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку об'єктивною стороною правопорушення, інкримінованого притягнутому передбачає саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а його суб'єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП).
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Тобто склад даного виду правопорушення повинен містити прямий умисел особи та її свідоме ставлення до настання наслідків своєї протиправної поведінки.
Таким чином, чинне законодавство в сфері адміністративних правопорушень визначає обов'язковість суб'єктивної сторони правопорушення, яка полягає у психічному ставленні суб'єкта до антигромадського діяння, де її основною ознакою є вина у формі умислу чи необережності, а у випадку диспозиції ст. 130 КУпАП тільки у вигляді вини у формі прямого умислу.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 року встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ за N 1452/735 від 09.11.2015, п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_1 , на виконання ПДР України, повинен був на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а у разі відмови від проходження такого огляду, ОСОБА_1 , знаючи чинні Правила дорожнього руху, не міг не усвідомлювати наслідків такої відмови.
Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
В ході судового розгляду з наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586021 від 08.02.2026 року встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 дотримано вимог визначених законом та Інструкцією.
Так вина ОСОБА_1 доводиться наданимдо матеріалів справи та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з портативного відеореєстратора № 473733, 233765, 471627, 471188, на якому зафіксована чітка відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. (диск №2).
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом.
Крім цього у судовому засіданні також встановлено, що ні ОСОБА_1 , ні його адвокатом дії або бездіяльність працівників поліції під час складання адміністративних матеріалів не оскаржувались.
Обставини викладені у запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення під час дослідження відеозапису не знайшли свого підтвердження, а навпаки спростовують неправомірність дій працівників поліції.
Згідно статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції
Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, є послідовним, зафіксований у хронологічній послідовності, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Суд зауважує, що дійсно досліджений відеозапис не містить самого факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , проте з відеозапису вбачається, що під час складання адміністративних матеріалів працівниками поліції, ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 погодився з тим, що дійсно керував транспортним засобом та чітко відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Крім того, суд зазначає, що у випадку незгоди особи з причинами зупинки працівниками поліції - вона має можливість, відповідно до п.п. д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку, чого ОСОБА_1 зроблено не було, що також вбачається з наданих захисником запереченнях.
Доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не беруться судом до уваги також й у зв'язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, такий обов'язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу. За не виконання такого обов'язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, має наслідком настання відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, на думку суду, в матеріалах провадження про адміністративне правопорушення зібрано достатньо доказів на підставі яких суд може прийняти рішення у справі.
Встановлення наявності чи відсутності неправомірних дій органів поліції під час складення протоколу не є предметом даного судового розгляду. Законодавством визначені механізми захисту прав людини у таких випадках.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, протокол було складено без свідків під відеофіксацію.
Таким чином, суд критично відноситься до заперечень представника ОСОБА_1 - Ломей Д.В. наданих до клопотання про закриття провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та не приймає їх до уваги.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом встановлено не було.
А тому суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена у судовому засіданні у повному обсязі.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, а тому суд приходить до висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що матеріали справи в повному обсязі підтверджують факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Керуючись ст. ст.130, 24, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - 1 (один) рік.
(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку(МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
(Реквізити для оплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору штрафу 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя: Д.Д. Громік