Ухвала від 24.03.2026 по справі 521/4341/26

Справа № 521/4341/26

Номер провадження № 4-с/521/36/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А. розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії або бездіяльність органу примусового виконання Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Одночасно скаржником було подано клопотання про поновлення строку на оскарження вказаної постанови.

Судом було з'ясовано, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 травня 2020 року у справі №521/19033/19 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 28.12.2018 року та договору позики від 12.10.2018 року у розмірі 18860,00 грн та проценти за користування грошовими коштами у розмірі 3152, 44 грн, а всього 22012,44 грн., а також судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На виконання зазначеного рішення суду 13 серпня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 521/19033/19. У межах виконавчого провадження ВП № 63011497 заборгованість була стягнута частково.

Судом встановлено, що залишок нестягненої суми становить 17 256,07 грн (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 07 копійок). Постановою головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мітєвою Людмилою Вікторівною від 26.11.2025 закінчено виконавче провадження ВП № 63011497 з виконання виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 13 серпня 2020 року у справі № 521/19033/19. В обґрунтування підстав для винесення вказаної постанови державний виконавець посилалася на смерть боржника, що підтверджується актовим записом про смерть від 05.05.2023 № 4785.

Як зазначає скаржник, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.11.2025 на адреса стягувача не надходила, проте, про зміст вказаної постанови стало відомо з автоматизованої системи виконавчого провадження 04.02.2026 р..

Судом було встановлено, що 20.03.2026 року від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Нікітюк О.М. на адресу ОСОБА_1 надійшла заява, якою стягувача повідомлено про направлення його кредиторської заяви спадкодавцю, а також повідомлено про відмову у наданні інформації про спадкоємців з підстав нотаріальної таємниці.

Суд, вивчивши матеріали скарги дійшов висновку про необхідність у відмові у поновленні строку на подачу скарги та у зв'язку із чим залишити скаргу на орган примусового виконання Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що про існування постанови йому стало відомо 04.02.2026 року, а до суду з даною скаргою ОСОБА_1 звернувся 23.03.2026 року, з порушенням строку встановлено ст. 449 ЦПК України, тобто з пропуском десятиденного строку який закінчився 13.02.2026 року.

Судом встановлено, що про причини пропуску строку на подачу скарги заявником вказано наступне.

Скаржник стверджує, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.11.2025 не надсилалась ОСОБА_1 ні поштовими ні будь-якими іншими засобами; йому стало відомо про постанову з автоматизованої системи виконавчого провадження 04.02.2026 р.; наявність правонаступників боржника, та, як наслідок, незаконність постанови, стали відомі 20.03.2026 року, після отримання відповіді від приватного нотаріуса Нікітюк О.М. Факт надходження вказаної заяви від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Нікітюк О.М. саме 20.03.2026 року підтверджується копією поштового конверту, а також витягом з реєстру поштових відправлень.

Згідно ст. 127 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для подачі скарги повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку на подачу скарги. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Згідно з статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із скарги ОСОБА_1 та матеріалів справи не вбачається достатніх підстав для поновлення строку на подачу скарги, оскільки судом встановлено, що скаржник дізнався про порушення його прав 04.02.2026 рокуз автоматизованої системи виконавчого провадження, проте вперше до суду із скаргою звернувся лише 23.03.2026 року.

Згідно ст. 124 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, та, з урахуванням того, що скаржником було пропущено строк звернення до суду та у відповідності до розділу VII та ст. 449 ЦПК України не визначено, які наслідки порушення процесуальних строків, суд посилаючись на ст. 124 ЦПК України та 126 ЦПК України, відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу скарги, а саму скаргу залишає без розгляду.

Керуючись, ст.ст. 124, 126, 263, 449 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу скарги ОСОБА_1 на дії або бездіяльність органу примусового виконання Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - відмовити.

Залишити скаргу ОСОБА_1 на дії або бездіяльність органу примусового виконання Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок

Попередній документ
135126958
Наступний документ
135126960
Інформація про рішення:
№ рішення: 135126959
№ справи: 521/4341/26
Дата рішення: 24.03.2026
Дата публікації: 27.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (07.04.2026)
Дата надходження: 23.03.2026
Предмет позову: скарга на дії/бездіяльність органу примусового виконання