Справа № 505/87/26
Номер провадження № 2/521/3388/26
23 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси, Бобуйок І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів, -
13.01.2026 року позивачка звернулася до Подільського міськрайонного суду Одеської області з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16.01.2026 року справу направлено за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
10.02.2026 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою суду від 11.02.2026 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк для усунення недоліків.
Вищевказана ухвала була надіслана позивачці 12.02.2026 року рекомендованим повідомлення за адресою, що була вказана у позовній заяві, 11.03.2026 року рекомендоване повідомлення, про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, повернулось на адресу суду.
Позивач 17.02.2026 року подав до суду заяву про усунення недоліків, проте станом на 23.03.2026 року недоліки позовної заяви не усунені, а саме: позивач не вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Невиконання позивачкою п. 9 ст. 175 ЦПК України, абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України не можуть тлумачитися як надмірний формалізм, щодо обмеження доступу до суду відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, бо ці вимоги є обов'язковими вимогами до позовної заяви, та у разі усунення усіх недоліків позовна заява буде прийнята до розгляду судом.
Ст. 8, 9 Конституції України вказано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
На підставі чого суд робить висновки, що норми ЦПК України, які прийняті на основі Конституції України, не суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а враховуючи ст. 9 Конституції України при ратифікації вказаної Конвенції, зміни до Конституції не вносились, а тому не можуть безпідставно визнаватися деякі положення ЦПК України фіктивними, як надмірний формалізм посилаючись лише на Конвенцію ігноруючи при цьому не лише норми ЦПК, а і норми Конституції України.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права на доступ до суду.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви, не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення усіх недоліків.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 8, 9 Конституції України, ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.