Справа № 947/10028/26
Провадження № 1-кс/947/3637/26
23.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001277 від 12.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001277 від 12.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, проведення необхідних слідчих (розшукових) дій просить накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та фактично перебував у користуванні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , вилучені під час обшуку, проведеного 06.03.2026, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним майном.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились про розгляд клопотання сповіщалися належним чином, від слідчого ОСОБА_7 до суду надійшла заява в якій просив провести судове засідання без його участі, свої вимоги підтримав та просив задовольнити. Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000001277 від 12.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація від НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України, про те, що особи з числа громадян України організували нелегальний канал переправлення осіб через державний кордон України поза наявними пунктами пропуску, з метою власного збагачення, в умовах дії правового режиму воєнного стану.
В подальшому, в ході документування злочинної діяльності зазначеної групи осіб встановлено, що особи, які входять до складу вищевказаної групи, в умовах воєнного стану за грошову винагороду займаються організацією незаконного перетину державного кордону України на території Одеської області осіб чоловічої статі, які підлягають мобілізації.
В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 13.12.2025 він за допомогою мобільного додатку «Telegram», зв'язався із особою на ім'я ОСОБА_9 через аканут ОСОБА_10 , який запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду в розмірі 5500 доларів США, організувати безперешкодний перетин державного кордону України, який здійснюється в Болградському районі Одеської області. Також чоловік на ім'я ОСОБА_9 в ході спілкування повідомив, що у разі погодження на запропоновані умови, особу забирають на автомобілі в місті Одесі, в попередньо обумовленому місці, після чого особу доставляють до Болградського району Одеської області, де її зустрічають та заселяють до готельного номеру або квартири, де вона очікує на виїзд до державного кордону України. Після чого, через деякий час, за вказаною особою приїжджають та відвозять до державного кордону України, де надають точні інструкції щодо подальших дій, з метою безперешкодного перетину кордону. Отримавши зазначену інформацію, ОСОБА_8 звернувся до співробітників поліції.
Після чого, постановою слідчого від 16.12.2025 ОСОБА_8 залучено до конфіденційного співробітництва, з метою документування злочинної діяльності вищезазначеної групи осіб.
Надалі, 21.02.2026 та 26.02.2026 ОСОБА_9 зв'язувався з ОСОБА_8 , з метою роз'яснення причин, за яких перетин державного кордону України на той час не можливий, посилаючись на погодні умови.
Так, 05.03.2026, ОСОБА_9 за допомогою мобільного додатку «Telegram» зв'язався із ОСОБА_8 та повідомив, що йому необхідно прибути о 15:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки перетин державного кордону України відбуватиметься саме в цей день.
Прибувши до визначеного місця, ОСОБА_8 очікував до 19:00 год., коли на його мобільний телефон зателефонував чоловік, як в подальшому стало відомо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який запитав у ОСОБА_8 де він знаходиться. Через деякий час до вказаного місця під'їхав автомобіль марки «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , а на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доїхавши до м. Арциз Одеської області, де ОСОБА_6 та ОСОБА_11 забрали ще одного чоловіка, який мав намір перетнути державний кордон України.
Під'їхавши на вул. Свободи в м. Арциз Одеської обл., на них вже чекала особа, яка повинна була на автомобілі марки «ВАЗ 21070», д.н.з. НОМЕР_4 відвезти ОСОБА_8 та чоловіка безпосередньо до державного кордону України, однак через технічні несправності, час дещо затягнувся. В цей момент, ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_8 та поцікавився у останнього з приводу грошових коштів, які він повинен передати за незаконний перетин державного кордону України, на що ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 5500 доларів США.
Після чого, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
З метою збереження майна, слідів кримінального правопорушення та виявлення речових доказів, 06.03.2026 т.в.о. старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , в порядку ст. 233, 234 КПК України, проведено обшук автомобіля марки «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено:
1)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ;
2)транспортний засіб марки «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 .
В подальшому, вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову від 06.03.2026.
10 березня 2026 року ухвалою слідчого судді було легалізовано обшук проведений в порядку ч. 3 ст. 332 КПК України.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 міг використовуватися для реалізації злочинної схеми, зокрема для незаконного перевезення осіб призивного віку через державний кордон України, більш того в ході досудового розслідування, на підставі ст. 233 КПК України, було проведено його обшук та затримано особу підозрювану у вчиненні злочину. У зв'язку з чим зазначений автомобіль є знаряддям злочину та відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження. Ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу також підлягають арешту, оскільки вимоги клопотання в цій частині є похідними.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження (ч. 3 ст. 332 КК України) та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та фактично перебував у користуванні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , вилучені під час обшуку, проведеного 06.03.2026, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1