Ухвала від 17.03.2026 по справі 947/6339/26

Справа № 947/6339/26

Провадження № 1-кс/947/3001/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12026160000000083 від 20.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів на мобільний телефон «iPhone 11» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 майно, який було виявлено та вилучено 27.02.2026 року у ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що в органу досудового розслідування є достатні підстави, що вилучений мобільний телефон може зберігати інформацію, яка органом досудового розслідування у подальшому буде використана, як доказ.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності. Також, просив звернути увагу на те, що слідчим призначено комп'ютерно-технічну експертизу відносно вилученого мобільного телефону, про що він долучив копію постанови слідчого.

Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, приймаючи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12026160000000083 від 20.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується матеріалами долученими до даного клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку січня 2026 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в межах м. Одеса (більш точне місце в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом отримання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 (надалі РТЦК та СП які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні знятті з розшуку військовозобов'язаних осіб та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, які забезпечують життєво важливі функції та послуги для держави та населення, з метою їх працевлаштування та отримання у подальшому відстрочки від мобілізації.

Так, ОСОБА_6 незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 23.01.2026 приблизно о 14 год. 30 хв. в ході спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_5 , через інтернет месенджер «WhatsApp», повідомив останньому щодо можливості здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , у прийнятті ними рішення про зняття ОСОБА_7 з розшуку та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, з метою працевлаштування останнього та отримання у подальшому відстрочки від мобілізації, за надання йому неправомірної вигоди у сумі 9 000 гривен та 6 000 доларів США, на що останній погодився.

Крім того, ОСОБА_6 у ході подальшої розмови повідомив ОСОБА_7 , що спочатку потрібно буде йому надати першу частину суми неправомірної вигоди у розмірі 9 000 гривен які потрібні для знаття його з розшуку та 3 000 доларів США для працевлаштування його на підприємство критичної інфраструктури, а після отримання відстрочки від мобілізації, потрібно надати другу частину неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США, а також висунув вимогу, щодо термінової передачі йому першої частини суми неправомірної вигоди, так як у разі не надання її, у останнього будуть проблеми, і після затримання його буде мобілізовано до військової частини та відправлено безпосередньо в зону бойових дій.

Далі, ОСОБА_7 розуміючи, що у ОСОБА_6 є знайомі серед працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому у разі не надання зазначеної суми неправомірної вигоди, його почнуть активно розшукувати, як особу яка знаходиться у розшуку, а також те, що дії які йому пропонує здійснити останній є незаконними, вирішив звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останнього і в подальшому діяти під їх контролем.

В подальшому, 02.02.2026 приблизно о 14 год. 18 хв. в ході спілкування з ОСОБА_7 , через інтернет месенджер «WhatsApp», ОСОБА_6 , повідомив останньому, що 04.02.2026 потрібно буде з ним зустрітись, і на зустріч принести чотири фотознімки 3х4, один фотознімок 9х12, та першу частину неправомірної вигоди у розмірі 9 000 гривне та 3 000 доларів США, крім того, наголосив, щоб на вказану зустріч без вищевказаної суми грошових коштів не приходив.

Так, 05.02.2026 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_6 яка відбулась на території житлового комплексу «36 Перлина» за адресою: АДРЕСА_2 , передав останньому копію свого паспорту громадянина України, копію своєї картки платника податків, свої фотознімки 3х4 в кількості шести штук та 9х12 в кількості одної штуки та 9 000 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , у прийнятті ними рішення про зняття ОСОБА_7 з розшуку та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, з метою його працевлаштування для отримання у подальшому відстрочки від мобілізації,

Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 09.02.2026 приблизно о 13 год. 10 хв. перебуваючи на території житлового комплексу «36 Перлина» за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3 Б, де умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 09.02.2026 становить 129 146 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , у знятті ОСОБА_7 з розшуку та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, з метою його працевлаштування для отримання у подальшому відстрочки від мобілізації,

Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_6 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 3 000 доларів США вилучено.

За підозрою у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення 09.02.2026 затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому цього ж дня повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Під час подальшого здійснення досудового розслідування, від Одеського управління ДВБ НПУ на виконання доручення у порядку ст. 40 КПК України, надійшли матеріали, з яких вбачається, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути також причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 тана даний час являється військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, імовірна причетність ОСОБА_5 до вчинення даного кримінального правопорушення, підтверджується показами підозрюваного ОСОБА_6 .

За таких обставин, 27.02.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було вилучено його особистий мобільний телефон «iPhone 11» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Слідчим суддею, на підставі долучених до клопотання матеріалів, встановлено, що вилучений під час обшуку мобільний телефон відповідає критеріям речових доказів, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити у собі відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, з огляду на наступне.

Мобільний телефон може містити у собі інформацію щодо спілкування на предмет вимагання неправомірної вигоди, а тому потребує огляду з метою дослідження наявної у ньому інформації, яка може мати значення для досудового розслідування.

Постановою слідчого від 03.03.2026 року було призначено комп'ютерно-технічну експертизу за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів» відносно вилученого мобільного телефону «iPhone 11» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власник майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження та проведення призначеної в рамках кримінального провадження експертизи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на мобільний телефон «iPhone 11» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картками з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 майно, який було виявлено та вилучено 27.02.2026 року у ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135126627
Наступний документ
135126629
Інформація про рішення:
№ рішення: 135126628
№ справи: 947/6339/26
Дата рішення: 17.03.2026
Дата публікації: 27.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.02.2026)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 10.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФЕДУЛЕЄВА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ФЕДУЛЕЄВА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА