Справа № 461/2133/26
Провадження № 1-кс/461/1826/26
24.03.2026 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання, погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , клопотання слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001136 від 16.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
слідчий спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 23.03.2026, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 .
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
23.03.2026 із дотриманням правил, передбачених ст. 234-236 КПК України проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 .
Враховуючи те, що вищевказане вилучене майно може бути використаним, як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а також матимуть суттєве значене для проведення подальшого досудового розслідування, 23.03.2026 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий у судове засідання не з'явився, оскільки згідно клопотання просить проводити розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує та просить таке задоволити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025140000001136 від 16.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 в порушення вимог нормативно-правових актів, достовірно знаючи, що обіг зброї та бойових припасів без дозвільних документів серед громадян заборонений, діючи приховано від сторонніх осіб, тобто розуміючи встановлені обмеження та заборони, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, свідомо став на шлях скоєння тяжкого злочину у сфері кримінальних правопорушень проти громадської безпеки та усвідомлено вчинив протиправні дії спрямовані на придбання, носіння, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне поводження бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, в порушення вимог Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце, спосіб), але не пізніше 13:55 год. 24.11.2025, незаконно придбав, у невстановленої досудовим розслідуванням особи та місці, осколкову оборонну ручну гранату «Ф-1» промислового виробництва, що відноситься до категорії бойових припасів, яку за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце, спосіб) незаконно переніс та зберігав з метою її подальшого збуту.
В подальшому, 24.11.2025 о 13:55 год. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконний збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, в порушення вимог вище вказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи біля бару «В'язь» за адресою: Львівська область, Львівський район, с. В'язова при головній трасі «Р15», збув шляхом передачі ОСОБА_7 - осколкову оборонну ручну гранату «Ф-1» промислового виробництва, що відноситься до категорії бойових припасів, за грошову винагороду у розмірі 100 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
23.03.2026 із дотриманням правил, передбачених ст. 234-236 КПК України проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 .
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що метою накладення арешту на майно є:
-збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та можуть бути використані, як доказ у суді.
Арешт на вище вказане майно, як тимчасово вилученого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001136 від 16.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - задоволити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 23.03.2026, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 12» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 .
Виконання ухвали покласти на слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1