Справа №461/1407/26
Провадження №3/461/695/26
24 березня 2026 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л.Д., при секретарі судового засідання Курилюк А.І., за участі представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
громадянки Канади. ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.473 Митного кодексу України,-
12 грудня 2025 року в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, під час митного огляду міжнародного поштового відправлення посилки, відправником якої, згідно поштової митної декларації форми С№ 23 № CV938192097CA є ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), що проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , отримувачем ОСОБА_4 , що проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено:
1. багнет з маркуванням на клинку «9979, 42 ASW» в металевому чохлі з маркуванням «1014» - 1 шт.;
2. ніж в чохлі з шкіри коричневого кольору без маркування 1 шт.
Вказані предмети було тимчасово вилучено та скеровано на дослідження до СЛЕД Держмитслужби 16.12.2025 року.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 25.12.2025 року № 1420003302-0614 встановлено, що надані на експертизу багнет та ніж, які було вилучено 12.12.2025 в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці під час митного огляду міжнародного поштового відправлення № CV938192097CA належать до категорії короткоклинкової холодної зброї колюче-ріжучої дії.
Таким чином, відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_5 порушила порядок пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів заборонених до такого пересилання.
Представник митного органу під час розгляду адміністративної справи зазначив, що у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад порушення, передбаченого ч.2 ст. 473 МК України.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши думку представника митного органу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_6 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 473 МК України, оскільки вона вчинила дії спрямовані на пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про поштовий зв'язок» забороняється до пересилання у поштових відправленнях вкладення, які можуть становити загрозу життю чи здоров'ю людей, призводити до знищення чи псування інших поштових відправлень та поштового обладнання. Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, порядок їх вилучення із поштових відправлень та розпорядження ними затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 18 Всесвітньої поштової конвенції до пересилання забороняється в усіх категоріях відправлень предметів ввезення або обіг яких заборонено в країні призначення та предметів, що за своїм характером чи упакуванням можуть становити небезпеку для поштових працівників або населення. Товари та інші предмети, які заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством або є предметами контрабанди чи порушення митних правил, вилучаються підрозділом митного органу в установленому порядку.
Відповідно до ст. 196 Митного кодексу України (далі МКУ) не можуть бути пропущені через митний кордон України: 1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом; 2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною другою статті 378 цього Кодексу); 3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 "Переліку вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях" Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2023 р. № 958 «Про затвердження переліку вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, і вилучення вкладень, заборонених до пересилання, із поштових відправлень та розпорядження ними» у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати холодну зброю, якщо інше не передбачено законодавством.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 473 МК України, підтверджується даними, які містяться в:
-протоколі про порушення митних правил № 0140/UA209000/2026 від 04.02.2026 року, з зазначенням вилученого товару;
-митній декларації форми С№ 23 № CV938192097CA;
-акті про взяття проб (зразків) товару від 12.12.2025 року;
-акті на розкриття та перепакування поштового відправлення від 12.12.2025 року;
- висновку експертного дослідження від 25.12.2025 року № 1420003302-0614.
Відтак, винність ОСОБА_6 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого діяння, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_6 необхідно накласти стягнення у виді конфіскації заборонених до пересилання товарів.
На підставі ст. 519 МК України з ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь Львівської митниці витрати за зберігання вилученого товару на складі митниці у сумі 4,88 грн.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 519, 524, 526, 527, 528 МК України, суд -
ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 473 МК України та накласти на неї стягнення у виді конфіскації, вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил № 0140/UA209000/2026 від 04.02.2026 року, товару.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) на користь Львівської митниці витрати за зберігання вилученого товару на складі митниці у розмірі 4 грн. 88 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко