Березівський районний суд Одеської області
25.03.2026
Справа № 494/2891/25
Провадження № 1-кп/494/13/26
25.03.2026 року Березівський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Березівці кримінальне провадження №12025162260000625 від 20.11.2025 року з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Конопляне Березівського (Іванівського) району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
03.06.2025 постановою Березівського районного суду Одеської області у справі №494/988/25 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАІІ та застосовано щодо неї адміністративне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність постанови Березівського районного суду Одеської області від 03.06.2025, яка набрала законної сили 16.06.2025, будучи ознайомлена із нею 19.11.2025, ігноруючи виконання постанови суду, щодо позбавлення її права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов'язковості судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч вищевказаної постанови суду, якою її позбавлено права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, вчинила дії щодо невиконання постанови суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Так, 20.11.2025 приблизно о 16 годині 47 хвилин ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ТОYОТА» моделі «НІАСЕ», державний номерний знак « НОМЕР_1 », будучи особою, позбавленою відповідно до постанови Березівського районного суду Одеської області від 03.06.2025 права керування транспортним засобом строком на 1 рік, маючи реальну можливість виконати постанову суду, що набрала законної сили, умисно її не виконувала, а саме рухалась по вулиці Танасчишина в м. Березівка, Березівського району, Одеської області, де за порушення правил дорожнього руху була зупинена працівниками СРПП Березівського РВГІ ГУНП у Одеської області.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
23.12.2025 між прокурором Березівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за участю її захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 382 КК України. ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, за ч.1 ст. 382 КК України у вигляді штрафу.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 382 КК України, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення у тій послідовності, що викладено в обвинувальному акті, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, також пояснила, що розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, вид та міру покарання, який до неї буде застосований у разі затвердження угоди.
Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник ОСОБА_6 підтримала думку свого підзахисного та прокурора про затвердження угоди про визнання винуватості.
Заслухавши учасників підготовчого судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, угоду у про визнання винуватості, розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 309 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.
Захисник в судовому засіданні проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості не заперечувала, просила таку затвердити.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст. 382 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальнонго правопорушення, обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , немає.
Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 вчинила дії, які виразились: в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Витрати пов'язані із залученням експертів відсутні. Запобіжний захід ОСОБА_5 не був обраний.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 грудня 2025, укладену між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Речові докази, а саме: автомобіль марки «ТОYОТА» моделі «НІАСЕ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » вважати поверненим фактичному користувачу ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів після його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1