Дата документу 24.03.2026
Справа № 334/2447/26
Провадження № 2-н/334/258/26
24 березня 2026 року
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини, -
17 березня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Косєй Катерини Віталіївни про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 березня 2026 року на судовий запит надійшла інформація з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відповідно до якої місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Положеннями статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За нормами пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Звертаючись з відповідною заявою до суду представник заявниці зазначила, що місце проживання ОСОБА_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується копією паспорта ОСОБА_4 .
Згідно інформації №2477609 від 18 березня 2026 року отриманої з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери місце перебування ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (взята на облік ДСЗН ЗМР Олександівського району).
Заявниця, на підтвердження проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею, посилається на договір оренди житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .
Проте, належних доказів, які б підтвердили обставину сумісного проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 , а саме: довідку про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) дитини, тощо), суду не надано.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 163 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Керуючись статтями 163, 258 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику/представнику заявника, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя Ісаков Д.О.