Справа № 333/2782/26
Провадження № 1-кс/333/1302/26
Іменем України
25 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання старшого дізнавача сектора дізнання відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087040000044 від 03.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
23.03.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого дізнавача СД ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087040000044 від 03.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ранковий час 21.02.2026 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення прибув до 7 причалу на території Космічного району м. Запоріжжя, взявши із собою в якості знаряддя вчинення кримінального проступку - зимову вудку.
Реалізовуючи свій умисел ОСОБА_4 , у порушення вимог законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, зокрема ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 2 Розділу ІІ, додатку 2 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700, без передбаченого законом дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу та зайняття рибним добувним промислом, за допомогою принесеної із собою знаряддя лову - зимової вудки почав займатись рибним добувним промислом на річці Дніпро.
У подальшому, ОСОБА_4 у ранковий час 21.02.2026 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом шляхом використання заздалегідь заготовлених та прилаштованих знарядь кримінального правопорушення, а саме зимової вудки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у порушення вимог законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, зокрема ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ»,
п. 2 Розділу ІІ, додатку 2 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700, здійснив незаконний вилов водних біоресурсів з криги на річці Дніпро, а саме 48 екземплярів риби виду «плітка», загальною вагою 3,2 кг.
Після чого, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області ОСОБА_6 близько 13.40 год. 21.02.2026 року незаконні дії ОСОБА_4 на річці Дніпро, неподалік 7 причалу на території Космічного району м. Запоріжжя, було викрито останнього разом із засобами вчинення кримінального проступку та добутою рибою.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, вилученні з природного середовища вказаних вище водних біоресурсів, а саме риби виду «плітка» у кількості 48 екземплярів, ОСОБА_4 заподіяв істотну шкоду, що полягає у добуванні великої кількості водних біоресурсів.
Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), затверджених Кабінетом Міністрів України від 29.09.2023 року № 1042, ОСОБА_4 заподіяв державі в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області майнову шкоду у розмірі 75 072,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
В ході досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебуває квартира АДРЕСА_1 , балансова вартість якої, згідно з довідкою-характеристикою Запорізького міського бюро технічної інвентаризації від 07.06.2001 року, становить 39 268,00 грн.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яким володіє підозрюваний ОСОБА_4 , а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого не заперечував.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 03.03.2026 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026087040000044 зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, досудове розслідування у якому здійснює ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Клопотання слідчого про арешт майна погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 . У ньому зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
25.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7 , реєстрований номер № 1409, належить квартира АДРЕСА_3 . Згідно з довідкою-характеристикою Запорізького міського бюро технічної інвентаризації від 07.06.2001 року, балансова вартість вказаної квартири становить 39 268,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною другою ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що мета накладення арешту на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 , є його збереження для забезпечення цивільного позову.
Крім того, слідчий суддя розглядаючи клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), не встановлює остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність ціни позову розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Матеріалами клопотання підтверджено, що Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області в рамках кримінального провадження № 12026087040000044 від 03.03.2026 року подано цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування на користь держави збитків у сумі 75 072,00 грн. завданих внаслідок кримінального правопорушення.
Тобто, відомості про ціну позову, а саме вартість нерухомого майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , для визначення співмірності заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, у матеріалах клопотання присутні.
З урахуванням вищевикладеного, слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, -
Клопотання старшого дізнавача сектора дізнання відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087040000044 від 03.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_3 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1