25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 990/430/25
провадження № 11- 109 заі 26
Суддя Великої Палати Верховного Суду Мартинюк Н. М. перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року у справі № 990/430/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якій просив:
- визнати незаконними дії та бездіяльність і прийняті рішення ВККС України щодо кандидата на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) Винниченка М.П. щодо третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей;
- визнати несправедливими та незаконними умови та скасувати норми рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду наступні норми:
5. Визначити, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин.
6. Визначити, що кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40.
7. Визначити, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.
8. Встановити середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
9. Визначити прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду;
- зобов'язати ВККС України визнати недійсним та скасувати результат третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, а саме бал на рівні 27,6 бала кандидата на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1 , оскільки даний результат не відповідає реальності та не відображає реальний рівень когнітивних здібностей кандидата;
- зобов'язати ВККС України надати кандидату на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1 змогу повторно скласти іспит тестування когнітивних здібностей відповідно до графіку складання тестування когнітивних здібностей на іншу дату третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії було відмовлено.
Позивач не погодився з цим судовим рішенням та звернувся через систему "Електронний суд" до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги.
За правилами пункту 1 частини п'ятої, частини шостої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте скаржник не додав до апеляційної скарги документа про сплату судового збору, що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги встановленим статтею 296 КАС України вимогам.
Водночас в апеляційній скарзі скаржник просить відстрочити чи розстрочити обов'язок оплати судового збору.
Приписами частини першої статті 133 КАС України встановлено, що суд, зважаючи на майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 132 КАС України врегульовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Положеннями частини першої статті 8 цього Закону передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Наведеною правовою нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень цього стану.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення від сплати судового збору, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас ОСОБА_1 не надав суду доказів наявності у нього умов, визначених у частині першій статті 8 Закону № 3674-VI, які є підставою для відстрочення сплати судового збору.
За наведених обставин правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3028, 00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак за подання апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року ставка судового збору становить 2906,88 грн (3028,00 грн х 0,4 х 2 х 150% х 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: 101 ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Нормами частин першої, другої статті 169 КАС України, зокрема, визначено, що суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання установлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення такої ухвали.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року у справі № 990/430/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому законом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду в установлений судом строк апеляційна скарга разом з доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду Н. М. Мартинюк