20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 545/5708/24
провадження № 61-2958ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 11 червня 2025 року, додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року у справі за позовом Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, стягнення
з сум основного боргу, інфляційних витрат, 3 % річних, пені та збитків,
У грудні 2024 року Спільне підприємство (далі - СП «Полтавська газонафтова компанія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом
до СП «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, стягнення з сум основного боргу, інфляційних витрати, 3 % річних, пені та збитків.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року відмовлено СП «Полтавська газонафтова компанія» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту та визначення істотних умов земельного сервітуту. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із СП «Полтавська газонафтова компанія» на користь ОСОБА_1
545,04 грн основного боргу, 23 948,40 грн - інфляційних витрат, 6 480,97 грн - три проценти річних, 66 134,96 грн - пені, 2 384,97 грн - збитків, а всього 99 494,34 грн.
ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічним позовом. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 01 липня 2025 року стягнуто із СП «Полтавська нафтогазова компанія»
на користь ОСОБА_1 різницю в розмірі судових витрат, що складає 18 250,00 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року
в частині відмови у задоволенні позову СП «Полтавська газонафтова компанія»
до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_1 до СП «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року скасовано і ухвалено нове рішення в цій частині первісного та зустрічного позову.
Позов СП «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до СП «Полтавська газонафтова компанія»
про встановлення земельного сервітуту та визначення умов земельного сервітуту задоволено частково.
Встановлено на користь СП «Полтавська газонафтова компанія» земельний сервітут на частину площею 0,4275 га земельної ділянки, кадастровий номером 5323486000:00:003:0698, загальною площею 4,091 га, яка належить
на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 , з правом розміщення
та обслуговування об'єктів нафтогазовидобування.
Визначено наступні умови земельного сервітуту:
Власник: ОСОБА_1 .
Особа, на користь якої встановлюється сервітут (правокористувач):
СП «Полтавська газонафтова компанія».
Земельна ділянка, на якій встановлено земельний сервітут: частина площею
0,4275 га земельної ділянки 5323486000:00:003:0698.
Межі встановленого земельного сервітуту визначено відповідно до технічної документації із землеустрою, даних Державного земельного кадастру
та відображені на план-схемі фактичної експлуатації об'єктів нафтовидобування, складеної сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 .
Строк дії земельного сервітуту: з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2031 року.
Сервітут встановлений для проведення розвідувальних робіт на Ігнатівському родовищі свердловиною № 123 за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Плата за встановлення земельного сервітуту: 12 580,47 грн (до вирахування податків і зборів) за один календарний рік. Плата вноситься правокористувачем щомісячно по 1 048,37 грн протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься плата. Обчислення розміру плати здійснюється правокористувачем самостійно щомісячно з урахуванням індексів інфляції та без урахування коефіцієнтів індексації. У разі невнесення плати, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Інші умови:
Власник має право безперешкодного доступу до частини земельної ділянки щодо якої встановлений сервітут.
Власник зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали правокористувачу користуватися частиною земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, відповідно до його призначення.
Правокористувач має право за домовленістю із власником користуватися інженерними комунікаціями, розміщеними на частині земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут.
Правокористувач зобов'язаний: не вчиняти дій, які можуть спричинити економічно небезпечні наслідки для довкілля або привести до погіршення стану земельної ділянки; протягом трьох днів після припинення дії сервітуту повернути власнику частину земельної ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її у користування, придатну для використання за цільовим призначенням. З цією метою правокористувач за свій рахунок самостійно або із залученням підприємств, що мають право на виконання відповідних робіт, проводить роботи з технічної рекультивації порушених земель.
В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 11 червня 2025 року залишено без змін.
06 березня 2026 року СП «Полтавська газонафтова компанія», через підсистему «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області
від 11 червня 2025 року, додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня
2025 року, додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 04 лютого 2026 року і ухвалити нове рішення, яким первісний позов
СП «Полтавська газонафтова компанія» задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року, додаткового рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року
та постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року представник заявника зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо:
порядку застосування статей 401, 404 ЦК України, статей 66, 98, 99 ЗК України та статті 18 Закону України «Про нафту і газ» та визначення умов встановлення земельного сервітуту на користь власника спеціального дозволу на користування надрами, а саме видобування вуглеводнів на земельну ділянку, як об'єкт речового права (сформована в державному земельному кадастрі у встановленому порядку), що має власний ідентифікатор - кадастровий номер, що в свою чергу забезпечить дотримання порядку реєстрації земельного сервітуту відповідно до законодавства, зокрема частини другої статті 402 ЦК України, частини другої статті 100 ЗК України, пункт 2 частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
в частині порядку визначення істотної умови договору про встановлення земельного сервітуту, а саме строку його дії, який в силу положень абзацу 2 частини четвертої статті 66 ЗК України встановлюється на строк дії спеціального дозволу на користування надрами - промислової розробки нафтогазонасосних родовищ загальнодержавного значення з метою видобування вуглеводнів, виданого уповноваженим державним органом надрокористувачу.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом
3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Новосанжарського районного суду Полтавської області матеріали справи № 545/5708/24.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції
з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу
в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара