25 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2331/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, скаржник)
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2025,
додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2025,
постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026
та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026
у справі за позовом Приватного підприємства «Євроімекс-Інвест» (далі - ПП «Євроімекс-Інвест»)
до Відділення,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем»
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 17.07.2024 №63/61-р/к у частині, що стосується ПП «Євроімекс-Інвест»,
Відділення 19.03.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з заявами до яких додано касаційні скарги, які судом розглядаються як одна, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2025, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2025, постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі №914/2331/24 і ухвалити нове рішення, згідно з яким відмовити в задоволенні позову. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 для справи №914/2331/24 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі Відділення з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає на застосуванні судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:
від 01.04.2025 у справі №914/484/24, від 07.11.2024 у справі №909/1104/23, від 08.07.2021 у справі №914/938/20 щодо необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку, незалежно від фактично доказової бази;
від 29.09.2022 у справі №910/17126/19 щодо застосування статті 75 ГПК України;
від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 щодо застосування статті 129 ГПК України.
З огляду на викладене касаційна скарга Відділення подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У підпункті 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028 грн.
У поданій касаційній скарзі Відділення просить:
« 2. Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2025 у справі № 914/2331/24, додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2025 у справі № 914/2331/24, постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі № 914/2331/24 та додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі № 914/2331/24 і ухвалити нове рішення, згідно з яким відмовити в задоволенні позову».
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 23.09.2024 ПП «Євроімекс-Інвест» звернулося до суду з позовом до Відділення про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 17.07.2024 №63/61-р/к у частині, що стосується ПП «Євроімекс-Інвест».
Господарський суд Львівської області рішенням від 03.09.2025 у справі №914/2331/24, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом постановою від 16.02.2026, позов ПП «Євроімекс-Інвест» задовольнив повністю, визнав недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 17.07.2024 №63/61-р/к у частині, що стосується ПП «Євроімекс-Інвест», а саме:
пункт 1 резолютивної частини рішення в частині, якою визнано, що ПП «Євроімекс-Інвест», узгодивши свою поведінку під час участі в торгах на закупівлю «Капітальний ремонт вул. Антонівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-05-24-001425-а), вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;
підпункт 1.2. резолютивної частини рішення, яким на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на ПП «Євроімекс-Інвест» штраф у розмірі 68 000 грн;
пункт 2 резолютивної частини рішення в частині, якою визнано, що ПП «Євроімекс-Інвест», узгодивши свою поведінку під час участі в торгах на закупівлю «Капітальний ремонт вул. Антонівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-08-27-000317-b), вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;
підпункт 2.2. резолютивної частини рішення, яким на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 2 резолютивної частини рішення, накладено на ПП «Євроімекс-Інвест» штраф у розмірі 68 000 грн. Стягнув з Відділення на користь ПП «Євроімекс-Інвест» 2 422,40 грн судового збору.
Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог скаржника та ураховуючи оскарження Відділенням рішення місцевого суду та постанови апеляційного суду, а тому при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник мав сплати судовий збір за вимогу немайнового характеру, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 4 844,80 грн (3 028 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році х 200% х 0,8).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З огляду на викладене касаційна скарга Відділення підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу у сумі 4 844,80 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України з огляду на зазначене вище.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недолік, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2025, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2025, постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі №914/2331/24 - залишити без руху.
2. Надати Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова