10 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/1735/21(917/1992/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Нагода+" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025
та рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025
у справі за заявою ліквідатора Приватного підприємства "Нагода+" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи стягнення 14 608 318,53 грн
у справі № 917/1735/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
до Приватного підприємства "Нагода+"
про банкрутство
Учасники справи:
ПП "Нагода+": Косякевич С. О. (ліквідатор);
ОСОБА_1 : не з'явився;
ОСОБА_2 : не з'явився;
ТОВ "Спектр-Агро": не з'явився;
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. 15.11.2024 до Господарського суду Полтавської області в межах провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства (далі - ПП) "Нагода+" від ліквідатора Косякевича С. О. надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи - ОСОБА_1 (колишній керівник) та ОСОБА_2 (засновник та керівник), а також про стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 14608318,53 грн.
1.2. Заява ліквідатора обґрунтована тим, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника встановлено, що відповідачами приймались рішення, які потягли за собою накопичення кредиторської заборгованості боржника, яку наразі задовольнити неможливо; призвели до збитковості підприємства та ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення ПП "Нагода+" до банкрутства. Крім того, керівником ПП "Нагода+" не було передано ліквідатору первинну фінансово-господарську документацію боржника, що унеможливило реалізацію його активів у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси, за рахунок коштів від реалізації якої відбувається погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025, заяву ліквідатора задоволено частково. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ПП "Нагода+" в розмірі 14 608 318,53 грн у зв'язку з доведенням до банкрутства на керівника боржника ОСОБА_2 та стягнуто з нього на користь ПП "Нагода+" грошові кошти в розмірі 14 608 318,53 грн.
2.2. В частині задоволення заяви ліквідатора, суди дійшли висновку про наявність умислу у діях ОСОБА_2 як керівника в доведенні ПП "Нагода+" до банкрутства, причинно-наслідкового зв'язку між його діями та/або бездіяльністю та стійкою неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями особи, а також його вини.
2.3. В частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Нагода+" на ОСОБА_1 відмовлено з огляду на недоведеність ліквідатором факту доведення колишнім керівником боржника до банкрутства, а також відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3.1. ПП "Нагода+" зареєстровано 14.12.2015 (дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації), номер запису: 15741020000000815.
3.2. Згідно з відомостями ЄДРПОУ одноособовим (власником та керівником ПП "Нагода+" до 12.09.2019 був ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ).
3.3. Починаючи з 13.09.2019, одноособовим власником та керівником ПП "Нагода+" був ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2).
3.4. Провадження у справі про банкрутство боржника відкрито ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.12.2021 за заявою ТОВ "Спектр-Агро".
3.5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.05.2022 визнано:
- додаткові грошові вимоги ТОВ "Спектр-Агро" до боржника на загальну суму 7485600,96 грн, з них: 3883502,74 грн - інфляційні та річні, 3520436,22 грн - пеня, штрафні санкції, 81 662 грн - судові витрати;
- грошові вимоги ГУ ДПС у Полтавській області до боржника в розмірі 80898,36 грн основного боргу та 4962 грн витрати зі сплати судового збору.
3.6. Постановою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 917/1735/21 ПП "Нагода+" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С. О.
3.7. З метою формування загального уявлення та загальних тенденцій розвитку підприємства, незалежним аудитором було проведено оцінку змін фінансового стану підприємства. Аналіз основних показників за 2019-2021 роки показав наступне:
- аналізуючи основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на 31.12.2019 можна зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність проводилась, підприємство одержало дохід, проте фінансовий результат діяльності - збиток в сумі 1 792,4 тис. грн., власний капітал, власні оборотні активи та функціонуючий капітал є від'ємними;
- у 2020 році дохід підприємства зменшився в 86 разів, результат діяльності - збиток, що призвело до подальшого зменшення власного капіталу, власних оборотних активів та функціонуючого капіталу - є величинами від'ємними;
- у 2021 році підприємство не отримувало доходів, не здійснювало витрат і має нульовий фінансовий результат. Відповідно власний капітал, функціонуючий капітал та власні оборотні активи мають від'ємне значення;
- структура балансу підприємства станом на 31.12.2019, 31.12.2020 та 31.12.2021 є незадовільною.
3.8. Наведені в Звіті аудитора показники вказують на те, що протягом всього періоду підприємство мало коефіцієнт покриття нижче нормативного, а коефіцієнт забезпечення власними засобами протягом всього періоду мав від'ємне значення - значно нижче нормативного.
3.9. У 2019 та 2020 роках підприємством отримано збиток, а в 2021 році діяльність не провадилась і підприємство не отримало прибутку.
3.10. За результатами проведеної інвентаризації, у підприємства відсутні будь-які матеріальні цінності, оскільки вони були відчужені до процедури банкрутства. А вже після відчуження матеріальних цінностей - підприємство втратило можливість продовжувати господарську діяльність.
3.11. За результатами проведеного аналізу, з урахуванням відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ГОЛД ГРЕЙН ПЛЮС" отримало від ПП "Нагода+" товар на суму 226344 грн. (Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ; насіння кукурудзи Р9241 (П9241) Форс Зеа), товарна операція на підставі податкової накладної від 16.03.2020 № 3). Однак ТОВ "ГОЛД ГРЕЙН ПЛЮС" розрахувалося лише частково за поставлений товар на суму 18 400 грн. ПП "Нагода+" виписано податкову накладну, яку отримувачем товару погоджено та зареєстровано.
3.12. Під час аналізу дій керівництва боржника виявлені також інші ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства:
- штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги виникла, в тому числі в 2019 році. Оскільки, дебіторська заборгованість не погашалась протягом 2020-2021 років, це може вказувати на штучне збільшення розміру дебіторської заборгованості; Загальна кредиторська заборгованість з 01.01.2019 зросла на 7 744,7 тис. грн., що становить 56% від суми на початок періоду, а заборгованість за товари, роботи, послуги збільшилась на 9 027,5 тис. грн (на 66,5%). Протягом періоду 2020 - 2021 роки залишалась незмінною, її величина та склад не змінювався. Непогашення кредиторської заборгованості може вказувати на її штучне збільшення;
- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів - за даними фінансової звітності в 2019 - 2020 роках вартість основних засобів зменшилась на 297,6 тис. грн, що становить 98,2% від суми на початок періоду. Протягом жовтня-листопада 2019 року та березня 2020 року підприємством були реалізовані основні засоби, в тому числі придбані в 2019 році. Станом на 31.12.2021 підприємство практично не володіє основними засобами. Основні засоби, які використовувались в господарській діяльності були реалізовані;
- продаж товарів (робіт, послуг), які реалізує підприємство, за ціною, нижчою за собівартість - за даними Звіту про фінансові результати в 2019 році такі продажі відсутні, в 2020 році ціна реалізації нижча за собівартість, а в 2021 році у підприємства взагалі відсутня виручка від реалізації;
- у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності - протягом всього періоду підприємство надавало та отримувало фінансову допомогу.
3.13. Таким чином, в діях керівництва підприємства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, а саме: штучне збільшення дебіторської заборгованості, непогашення кредиторської заборгованості; продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів; продаж товарів (робіт, послуг), які реалізує підприємство, за ціною, нижчою за собівартість; спрямування отриманих коштів на виплату фінансової допомога.
3.14. За результатами проведеного аналізу у звіті зроблено висновок про те, що в діях керівництва підприємства у періоді, що аналізувався, наявні ознаки доведення до банкрутства.
3.15. Відчуження задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів відбулося 2019-2021 роки.
3.16. Сума визнаних вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів становить 14 608 318,53 грн.
3.17. За результатами здійсненого ліквідатором аналізу відомостей про майновий стан боржника, встановлено відсутність активів у боржника, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів.
Щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "НАГОДА+" на ОСОБА_2 .
3.18. Суб'єктом правопорушення є керівник ПП "Нагода+" - ОСОБА_2 , який з 13.09.2019 був одноособовим власником та керівником підприємства.
3.19. Суб'єктивну сторону правопорушення становить відношення ОСОБА_2 до його обов'язків як керівника ПП "Нагода+", свідоме відчуження керівником підприємства основних засобів боржника з метою доведення його до банкрутства, що унеможливлює розрахунок з кредитором.
3.20. Об'єктивною стороною правопорушення є відчуження керівником ПП "Нагода+" основних засобів боржника, що спричинило неплатоспроможність боржника, з огляду на відсутність будь-якої можливості ПП "Нагода+" здійснювати господарську діяльність в подальшому.
3.21. Керівник боржника, маючи відповідний обов'язок доказати відсутність своєї вини, не спростував доводів ліквідатора банкрута, викладених у заяві про покладення на керівника субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, а ПП "Нагода+" припинило свою господарську діяльність, внаслідок чого кредиторська заборгованість перед ТОВ "Спектр-Агро" залишилась непогашеною.
Щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "НАГОДА+" на ОСОБА_1 .
3.22. За твердженням ліквідатора, у боржника наявна заборгованість перед ініціюючим кредитором - ТОВ "Спектр-Агро", яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням ПП "Нагода+" умов договору поставки №9/19-П від 09.01.2019, та яка підтверджена судовим рішенням (ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 у справі №917/130/20 про затвердження мирової угоди між сторонами).
3.23. У січні 2020 року до Господарського суду Полтавської області звернулося ТОВ "Спектр-Агро" з позовом до ПП "Нагода+" та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку 9345137,42 грн (з них: 6907090,61 грн - основний борг за договором поставки №9/19-П від 09.01.2019; 29883,13 грн - відсотки за користування товарним кредитом; 457357,42 грн - пеня, 566242,41 грн - 36% річних; 3145,73 грн - індекс інфляції; 1381418,12 грн - штраф).
3.24. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 закрито провадження у справі №917/130/20 у зв'язку з затвердженням мирової угоди, укладеної між ТОВ "Спектр-Агро", ПП "Нагода+" та ОСОБА_2 , в якій наведено графік виконання боржником обумовленого та визначеного зобов'язання згідно з пунктами 1-2 мирової угоди б/н від 20.03.2020 та пункту 4 ухвали суду.
3.25. Однак підставами для відкриття провадження у справі №917/1735/21 про банкрутство ПП "Нагода+" слугували ті обставини, що станом на дату подання заяви (08.11.2021) ПП "Нагода+" та ОСОБА_2 порушено взяті та затверджені судом грошові зобов'язання перед ТОВ "Спект-Агро" як в частині строків здійснення такого виконання, так і визначених об'ємів грошових коштів, які підлягають до перерахування боржниками у добровільному порядку за умовами мирової угоди.
3.26. Так, на дату подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство загальний розмір вимог ТОВ "Спектр-Агро" до ПП "Нагода+" становить 8877288,61 грн, з яких: 6318378,27 грн заборгованість за поставлений товар; 29883,13 грн відсотків за користування товарним кредитом; 457357,42 грн пені; 566242,41 грн 36% річних; 3145,73 грн індексу інфляції; 1381418,12 грн штрафу; 70088,53 грн судові витрати по сплаті судового збору; 50775 грн судові витрати на професійну правничу допомогу.
3.27. Суди встановили відсутність будь-якого документального підтвердження наявності у ПП "Нагода+" невиконаних грошових зобов'язань саме у той період (з 09.01.2019 - дата укладення договору поставки по 12.09.2019), коли засновником та керівником підприємства був ОСОБА_1 .
3.28. Ліквідатором не було надано та у справі відсутній основний договір поставки №9/19-П від 09.01.2019, укладений між сторонами, в якому було погоджено конкретні строки виконання сторонами зобов'язань, що позбавляє суд можливості дослідити періоди виникнення заборгованості у ПП "Нагода+" та встановити точну дату початку прострочення платежів.
3.28. Ліквідатор не надав, а матеріали справи не містять жодних доказів, які б достеменно та беззаперечно свідчили про те, що дії /бездіяльність ОСОБА_1 як колишнього засновника-керівника, який виконував свої повноваження до 12.09.2019, безпосереднього призвели до неплатоспроможності ПП "Нагода+", відсутності коштів на рахунках та до неможливості задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів (майна) боржника, тобто до неплатоспроможності підприємства.
3.29. Ліквідатором не доведено, що неможливість погашення вимог кредиторів боржника, у тому числі ініціюючого кредитора ТОВ "Спектр-Агро", виникла саме внаслідок дій / бездіяльності ОСОБА_1 як колишньої посадової особи підприємства, яка виконувала свої повноваження у період до 12.09.2019.
3.30. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 у період до 12.09.2019 приймав будь-які управлінські рішення або укладав правочини, що спрямовані на зменшення активів підприємства.
3.31. Саме лише звернення ТОВ "Спект-Агро" з позовом до суду 27.01.2020 не свідчить про наявність у ПП "Нагода+" невиконаних грошових зобов'язань станом на 12.09.2019, тобто під час перебування на посаді засновника-керівника ОСОБА_1 .
3.32. Ліквідатором не наведено обґрунтованих посилань на те, які саме конкретні дії чи бездіяльність вищевказаного колишнього керівника-засновника ОСОБА_1 призвели до зменшення чи виведення активів підприємства, як наслідок до неможливості виконання грошових зобов'язань перед ТОВ "Спектр-Агро" та неплатоспроможності підприємства боржника.
3.33. З наданого ліквідатором Звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Нагода+" вбачається, що у розділі "Основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства" зафіксовано початок збитковості роботи та негативні економічні показники господарської діяльності підприємства станом на кінець звітного періоду 31.12.2019, тобто вже через три місяці після відчуження корпоративних прав ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
3.34. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності невиконаних (прострочених) грошових зобов'язань ПП "Нагода+" перед його контрагентами саме станом на 12.09.2019, коли засновником та керівником цього підприємства був ОСОБА_1 .
3.35. Питання щодо зняття ОСОБА_1 готівкових з рахунків ПП "Нагода+" у 2019 році на суму 660000 грн вже було предметом судового розгляду в межах справи №917/1735/21 (917/1316/23) за позовом ліквідатора ПП "Нагода+" до ОСОБА_1 про стягнення 675 000 грн.
3.36. Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/1735/21(917/1316/23), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, в позові відмовлено.
3.37. Як під час розгляду вищевказаної справи, так і в межах цього судового провадження про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатор наголошував, що ОСОБА_1 через банківську карту та касу банку проводив зняття готівки з поточного рахунку банкрута на загальну сума 675000 грн. На думку ліквідатора, усі кошти були отримані ОСОБА_1 , як засновником та керівником підприємства для власних потреб.
3.38. Судами встановлено відсутність доказів того, що вказані готівкові кошти були витрачені ОСОБА_1 на власні цілі, не пов'язані з господарською діяльністю та роботою самого підприємства.
3.39. З наданих ліквідатором банківських виписок вбачається внесення ОСОБА_1 , як засновником ПП "Нагода+" на рахунок підприємства готівкових коштів в сумі 692356,06 грн, що свідчить про те, що в заявленому ліквідатором часовому періоді ОСОБА_1 зняв з рахунку підприємства готівкові кошти в меншій сумі, ніж були ним внесені. Тобто, на рахунок підприємства внесено готівкових коштів на 17356,06 грн більше, ніж знято з рахунку.
3.40. Ліквідатором не надано жодного належного доказу на підтвердження існування дебіторської заборгованості ОСОБА_1 перед ПП "Нагода+", тоді як банківські виписки, надані сторонами, підтверджують виключно рух грошових коштів, а сам по собі факт зняття коштів посадовою особою підприємства не може свідчити про їх привласнення чи використовування на власні потреби.
3.41. Станом на момент звернення ПП "Нагода+" з даним позовом ОСОБА_1 вже не був його засновником і не мав невиконаних грошових зобов'язань.
3.42. Що стосується доводів ліквідатора про те, що станом на 2019 рік вже було сформовано дебіторську заборгованість, яка безпідставно не стягувалася колишнім керівником-засновником ОСОБА_1 , суди встановили наступне:
- при поданні відповідної заяви арбітражним керуючим Косякевичем С.О. жодним чином не доведено, що вчинення особами боржника дій (укладення договору з ТОВ "Голден Грейн Плюс") відбулось без реального наміру виконання таких правочинів з боку ПП "Нагода+", або ж з метою штучного збільшення кредиторської заборгованості;
- ліквідатором не підтверджено, що укладення договору відбулося у період виконання повноважень саме засновником-керівником підприємства ОСОБА_1 до 12.09.2019, адже згідно податкової накладної №3 така господарська операція відбулася 16.03.2020, тобто дебіторська заборгованість виникла вже під час виконання своїх повноважень засновником-керівником ОСОБА_2 ;
- будь-яких доказів вчинення правочинів або майнових дій з виведення активів боржника саме засновником-керівником ОСОБА_1 , котрий виконував повноваження до 12.09.2019, ліквідатором не надано та матеріали справи таких доказів не містять.
3.43. Відносно посилання ліквідатора на реалізацію основних засобів підприємства, то зазначені дії були здійснені у період з жовтня по грудень 2019 року, коли одноосібним учасником та керівником підприємства був саме ОСОБА_2 .
3.44. У справі відсутні докази наявності дебіторської заборгованості до 12.09.2019, у тому числі підтверджуючі первинні документи. Дії щодо стягнення дебіторської заборгованості можуть реалізовуватися в межах процедур банкрутства боржника самим ліквідатором.
3.45. У справі відсутні докази на підтвердження того, що: під час виконання повноважень засновника-керівника підприємства ОСОБА_1 були наявні будь-які прострочені зобов'язання та існувала заборгованість перед кредитором; у справі відсутнє документальне підтвердження того, що саме ОСОБА_1 , з метою умислу на завдання шкоди кредитору, здійснював дії щодо виведення активів, безпідставного перерахування грошових коштів на рахунки третіх осіб, відчуження майна, у т.ч. безоплатно або за ціною, яка є явно заниженою, та/або інші дії на шкоду кредиторам.
3.46. Ліквідатором у Звіті про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Нагода+" лише констатовано наявність заборгованості, яка виникла у певний період часу до порушення справи про банкрутство підприємства боржника, засновниками та керівниками якого були відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Арбітражний керуючий лише посилається на проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, однак такий звіт не містить жодних посилань на те, що в діях (бездіяльності) саме ОСОБА_1 вбачається доведення до банкрутства, із посиланням на відповідні докази.
3.47. Покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях колишнього засновника-керівника ПП "Нагода+" в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв'язку між його діями та/або бездіяльністю та неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями цієї особи, а також його вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства.
3.48. Будь-яких належних та допустимих доказів щодо доведення боржника саме ОСОБА_1 до стану неплатоспроможності ліквідатором не надано, так само як і не надано жодних належних доказів на підтвердження вчинення зазначеною особою умисних дій/бездіяльності, які б призвели до погіршення платоспроможності ПП "Нагода+".
3.49. Суди відхилили заяви відповідачів щодо застосування строку позовної давності за вимогами про покладення субсидіарної відповідальності, оскільки боржника визнано банкрутом 30.06.2022, тому строк позовної давності, перебіг якого починається саме з ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом, не сплинув.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. Ліквідатор ПП "Нагода+" арбітражний керуючий Косякевич С. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 в частині відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності, та прийняти нове рішення, яким вказану заяву задовольнити у повному обсязі.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20), від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20) та від 02.08.2022 у справі № 908/314/18 щодо можливості застосування субсидіарної відповідальності до осіб, у зв'язку з їх бездіяльністю в органі управління боржником.
5.2. Відмовляючи у задоволенні заяви до ОСОБА_1 , судами не надано належної оцінки наявним у справі матеріалам та поясненням ліквідатора, які свідчать про те, що саме дії ОСОБА_3 заклали основу для подальшої неплатоспроможності ПП "Нагода+".
5.3. В діях органів керівництва ПП "НАГОДА+", зокрема і ОСОБА_1 , у період, що передував порушенню справи про банкрутство, вбачаються дії, що відповідають економічним ознакам дій з доведення до банкрутства.
5.4. Відповідачами не надавались докази, які б свідчили про будь-які непереборні обставини, в результаті яких підприємство набуло стану неплатоспроможності, або інші обставини, які б свідчили про те, що банкрутство настало в межах звичайного комерційного ризику за умови добросовісних дій по його управлінню з боку власників, кінцевих бенефіціарних власників та керівників.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. ОСОБА_1 у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у цій справі рішення щодо ОСОБА_1 без змін, зокрема, зазначаючи наступне:
- за своїм змістом подана ліквідатором касаційна скарга зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів і встановленими обставинами справи;
- судами надано повну, всебічну та належну правову оцінку доводам сторін, досліджено надані до матеріалів справи докази у їх сукупності, в результаті чого суди дійшли правильного висновку про недоведеність сукупності юридично значимих обставин, необхідних для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 ;
- субсидіарна відповідальність не є способом компенсації наслідків банкрутства за відсутності доведеного правопорушення та не може застосовуватися виключно з огляду на наявність непогашених вимог кредиторів.
6.2. Решта учасників відзиви на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2025 касаційну скаргу ліквідатора ПП "Нагода+" арбітражного керуючого Косякевича С. О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у цій справі залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання Суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 9689,60 грн.
7.2. 26.12.2025 на адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ПП "Нагода+" арбітражного керуючого Косякевича С. О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.03.2026 - 15:00. Крім того, витребувано у Господарського суду Полтавської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 917/1735/21(917/1992/24).
7.4. 24.02.2026 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи № 917/1735/21(917/1992/24).
7.5. В судовому засіданні 10.03.2026 ліквідатор ПП "Нагода+" арбітражний керуючий Косякевич С. О. підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити.
7.6. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
7.7. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників, що не забезпечили явку своїх представників у судове засідання.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом касаційного оскарження є судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені за наслідками розгляду заяви ліквідатора ПП "Нагода+", в частині відмови в притягненні до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника його колишнього керівника ОСОБА_1 .
8.2. Згідно з частинами першою та третьою статті 215 ГК України (чинного на момент подання ліквідатором вищезгаданої заяви) у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
8.3. За змістом частини першої статті 619 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
8.4. Застосування такої відповідальності передбачено частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), згідно з якою у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
8.5. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци 1, 3 частини 2 статті 61 КУзПБ в редакції на момент подання заяви ліквідатора).
8.6. Згідно з висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21), у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
8.7. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
8.8. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.
8.9. Визначене положеннями частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
8.10. Об'єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.
8.11. Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.
8.12. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18).
8.13. Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18, на які посилаються скаржники), що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону відповідного правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.
8.14. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
8.15. Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №904/8850/14).
8.16. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (постанова від 02.08.2022 у справі №908/314/18).
8.17. Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
8.18. Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями / бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення.
8.19. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
8.20. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії / бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
8.21. Суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема, частиною другою статті 61 КУзПБ до яких віднесено: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
8.22. Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов'язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.
8.23. Визначаючи суб'єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, які стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, причетні до такої дії (бездіяльності).
8.24. Аналіз частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час відкриття / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб'єктів відповідальності до дати відкриття справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).
8.25. Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
8.26. В статті 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
8.27. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
8.28. Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.
8.29. Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, які стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 07.08.2025 у cправі № 910/13367/19, від 18.02.2026 у справі № 904/1212/22).
8.30. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) наголосив, що однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
8.31. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
8.32. Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям. До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, тощо. КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та / або спростовують такий факт.
8.33. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
8.34. Зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі в частині відмови в притягненні до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника його колишнього керівника ОСОБА_1 вбачається, що за висновком судів попередніх інстанцій покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях колишнього засновника (керівника) ПП "Нагода+" в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв'язку між його діями та/або бездіяльністю та неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями цієї особи, а також його вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства саме на ОСОБА_1 .
8.35. Заперечуючи вказані висновки судів попередніх інстанцій, ліквідатор ПП "Нагода+" в касаційній скарзі зазначав про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20), від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20) та від 02.08.2022 у справі № 908/314/18 щодо можливості застосування субсидіарної відповідальності до осіб, у зв'язку з їх бездіяльністю в органі управління боржником.
8.36. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що перевіряючи наведені доводи ліквідатора боржника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинялися незаконні дії, що сприяли банкрутству, та приймалися нераціональні управлінські рішення, що спричинили фінансові збитки та втрати.
8.37. При цьому ліквідатор, зокрема, вказував на такі обставини, як: зняття готівки з рахунків ПП "Нагода+" у 2019 році без документального підтвердження цільового використання коштів; під час перебування на посаді керівника ОСОБА_1 було сформовано дебіторську заборгованість, яка не стягувалася; наявність у 2019 році заборгованості ПП "Нагода+" перед ТОВ "Спектр-Агро" та провадження збиткової господарської діяльності; дії ОСОБА_1 заклали основу для подальшої неплатоспроможності ПП "Нагода+".
8.38. Згідно з встановленими у цій справі судами попередніх інстанцій обставинами:
- щодо заборгованості ПП "Нагода+" перед ТОВ "Спект-Агро" (ініціюючим кредитором), то остання виникла у зв'язку з неналежним виконанням ПП "Нагода+" умов договору поставки №9/19-П від 09.01.2019, і підтверджена ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.04.2020 у справі №917/130/20 про затвердження мирової угоди між сторонами (ТОВ "Спектр-Агро", ПП "Нагода+" та ОСОБА_2 );
- підставою для відкриття провадження у справі №917/1735/21 про банкрутство ПП "Нагода+" слугувало порушення ПП "Нагода+" та ОСОБА_2 затверджені судом у справі № 917/130/20 грошові зобов'язання перед ТОВ "Спект-Агро";
- документальне підтвердження наявності у ПП "Нагода+" невиконаних грошових зобов'язань саме у період з дати укладення договору поставки (09.01.2019) та до 12.09.2019 (тобто протягом часу, коли засновником та керівником підприємства був ОСОБА_1 ) відсутнє;
- докази на підтвердження того, що дії (бездіяльність) ОСОБА_1 як колишнього засновника-керівника, який виконував свої повноваження до 12.09.2019, призвели до неплатоспроможності ПП "Нагода+", відсутності коштів на рахунках та до неможливості задоволення вимог кредиторів, в тому числі і ТОВ "Спектр-Агро", за рахунок коштів (майна) боржника відсутні;
- прийняття ОСОБА_1 будь-яких управлінських рішень або укладення правочинів, спрямованих на зменшення активів підприємства не доведено;
- обставини щодо зняття ОСОБА_1 готівкових з рахунків ПП "Нагода+" у 2019 році на суму 660 000 грн вже було предметом судового розгляду в межах справи №917/1735/21 (917/1316/23) і судами встановлено відсутність доказів витрачання ОСОБА_1 вищезгаданих готівкових коштів на власні цілі, які не пов'язані з господарською діяльністю та роботою самого підприємства;
- щодо формування дебіторської заборгованості, яка за твердженням ліквідатора ПП "Нагода+" безпідставно не стягувалася колишнім керівником (засновником) ОСОБА_1 , то вказана дебіторська заборгованість виникла вже під час виконання своїх повноважень засновником-керівником ОСОБА_2 ;
- реалізація основних засобів ПП "Нагода+" була здійснена у період з жовтня по грудень 2019 року, коли одноосібним учасником та керівником підприємства був ОСОБА_2 ;
- в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі первинної документації ОСОБА_1 новому засновнику-керівнику ОСОБА_4 ;
- у звіті про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП "Нагода+" констатовано наявність заборгованості, яка виникла у певний період часу до порушення справи про банкрутство ПП "Нагода+", але при цьому звіт не містить жодних посилань на те, що в діях (бездіяльності) саме ОСОБА_1 наявні ознаки доведення підприємства до банкрутства, з вказівкою на конкретні докази.
8.39. Скаржником не доведено протилежного, а посилання в касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявним у справі матеріалам та поясненням ліквідатора по своїй суті зводяться до ініціювання повторної оцінки обставин та доводів, які вже були належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій. Такі дії виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції, завданням якого є перевірка правильності застосування норм матеріального та процесуального права, а не переоцінка фактичних обставин справи чи доказів, які вже отримали належну правову оцінку судами нижчих інстанцій. Зазначене узгоджується з положеннями статті 300 ГПК України.
8.40. Посилання в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені зокрема, у постановах від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20), від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20) та від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.
8.41. Неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. При цьому правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
8.42. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
8.43. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
8.44. Натомість скаржником виокремлені висновки Верховного Суду у згаданих ним в касаційній скарзі постановах із контексту судових рішень, без урахування предмету і підстав спору, досліджуваних судами у зазначених справах доказів та встановлених фактичних обставин, тому в цій частині доводи касаційної скарги відхиляються Судом як безпідставні.
8.45. Відносно доводів скаржника про те, що відповідачами не надавались докази, які б свідчили про будь-які непереборні обставини, в результаті яких ПП "Нагода+" набуло стану неплатоспроможності, або інші обставини, які б свідчили про те, що банкрутство настало в межах звичайного комерційного ризику, колегія суддів зазначає наступне.
8.46. При розгляді заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності суд повинен враховувати, що засновники чи керівник можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності лише в тих випадках, коли банкрутство стало наслідком їх дій, та це підтверджено відповідними доказами, тобто заявником має бути доведено, що особа (засновник або керівник) своїми діями довела підприємство до стану, що не дозволяє йому задовольнити вимоги кредиторів.
8.47. Дослідивши заяву ліквідатора ПП "Нагода+" на предмет наявності в діях колишнього керівника та засновника вказаного підприємства ОСОБА_1 складу правопорушення, яке потягло за собою доведення боржника до банкрутства, а також всі наявні у справі докази у їх сукупності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях ОСОБА_1 в доведенні ПП "Нагода+" до банкрутства, причинно-наслідкового зв'язку між його діями та/або бездіяльністю та неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями вказаної особи, а також вини, що виключає можливість задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника у зв'язку із доведенням його до банкрутства на ОСОБА_1 .
8.48. Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії та обставини, які належить до ризиків підприємницької та/або господарської діяльності (стаття 42 ГК України).
8.49. У даному конкретному випадку не надання ліквідатором обґрунтованих доказів за поданою заявою не створило достатніх підстав щодо відмежування винних дій при субсидіарної відповідальності колишнього керівника та засновника ПП "Нагода+" ОСОБА_1 від звичайних дій суб'єкта господарювання, які належать до звичайних ризиків підприємницької діяльності (ст. 42 ГК України), що можуть створювати настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів, про що слушно зазначено в оскаржуваних у цій справі судових рішеннях.
8.50. За встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновку про не доведення ліквідатором належними та допустимими доказами існування причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_1 і доведенням ПП "Нагода+" до банкрутства, що є необхідною умовою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 61 КУзПБ.
8.51. Наведеними в касаційній скарзі аргументами протилежного не доведено, тому доводи касаційної скарги визнаються Судом необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині.
8.52. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.53. Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника прийняті зі з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, натомість доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
9.4. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
9.5. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Суд покладає на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Нагода+" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 у справі №917/1735/21 (917/1992/24) в частині відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк