Постанова від 24.03.2026 по справі 905/169/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року

м. Київ

cправа № 905/169/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026

у справі № 905/169/25

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.03.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного Суду від 24.09.2025 у справі №905/169/25, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (далі - ТОВ "Краснолиманське", боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ТОВ "Краснолиманське" (№75623 від 26.03.2025).

20.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник, скаржник), в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна (далі - Трун О.В.), направив до суду заяву про грошові вимоги до боржника в розмірі 130 154,20 грн у порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), з додатками згідно переліку (вх. № 2496/25 від 21.04.2025).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2025 у справі №905/169/25 залишено без руху заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до ТОВ "Краснолиманське" (вх.№ 2496/25 від 21.04.2025); встановлено заявнику п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення виявлених недоліків заяви шляхом надання суду документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 повернуто заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун О. В., про грошові вимоги в розмірі 130 154,20 грн разом з додатками згідно переліку (вх.№2496/25 від 21.04.2025).

Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що заявник не усунув недоліків заяви про грошові вимоги до боржника, що є підставою для її повернення відповідно до частини другої статті 46 КУзПБ.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.08.2025, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун О. В., оскаржив її в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 у справі №905/169/25.

Посилаючись на приписи пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції мотивував зазначену ухвалу відсутністю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою заявника.

При цьому висновок про неповажність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зумовлений встановленням апеляційним господарським судом таких обставин:

- копія ухвали про залишення заяви з грошовими вимогами до боржника була надіслана 27.06.2025 рекомендованою поштою представнику заявника - адвокату Трун О. В. на вказану в заяві адресу, а саме: 85013, Донецька область, Покровський район, м. Білозерське, проте рекомендоване поштове відправлення повернулось на адресу суду за закінченням терміну зберігання (вх.№ 01-24/3934 від 17.07.2025) (т.1 а.с.65);

- матеріалами справи підтверджується, що з метою належного повідомлення ОСОБА_1 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України було розміщено відповідне оголошення, роздруківка якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.61);

- оскаржувана ухвала Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 також була розміщена на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України (т.1 а.с.69). Отже, згідно з приписами частини четвертої статті 122 ГПК України з дня оприлюднення відповідних оголошень заявник вважається повідомленим про хід справи;

- до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) повний текст ухвали надіслано судом 11.08.2025, зареєстровано 12.08.2025 та забезпечено надання загального доступу з 13.08.2025. Відтак скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваним рішенням в ЄДРСР;

- ураховуючи виконання судом обов'язку щодо належного повідомлення заявника та його представника про хід розгляду справи, а також невідкладне розміщення зазначених ухвал в ЄДРСР, судом першої інстанції дотримані вимоги ГПК України щодо належного повідомлення скаржника про рух справи.

- доводи заявника апеляційної скарги про необізнаність з оскаржуваною ухвалою суду і, відповідно, неможливість своєчасного подання апеляційної скарги не відповідають дійсності.

- період пропуску строку на апеляційне оскарження є істотним (майже п'ять місяців), що не свідчить про те, що заявник, реалізуючи відповідні процесуальні права, намагався діяти добросовісно та сприяв своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи;

- заявником апеляційної скарги не наведено обставини, які зумовлені та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від його волі та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги;

- судом не встановлено, що недотримання заявником апеляційної скарги строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції;

- заявником не доведено, що пропуск строку на оскарження був обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру, а зміст апеляційної скарги не свідчить, що відновлення цього строку пов'язане із необхідністю виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).

З урахуванням наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції виснував, що викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження не розцінюються як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали заявнику вчасно звернутись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не можуть бути визнати поважними.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Заявник - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун О. В., подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 905/169/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що полягає у залишенні поза увагою таких обставин:

- суд першої інстанції фактично позбавив заявника права на представництво його інтересів через адвоката (представника заявника не було долучено до справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС) "Електронний суд"), чим порушив норми частин четвертої, п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України, які встановлюють обов'язок надсилання судових рішень безпосередньо через систему ЄСІКС "Електронний суд";

- оскільки представника заявника не було долучено до справи в ЄСІКС "Електронний суд", усі процесуальні документи, в тому числі і оскаржувана ухвала, не були відомі представнику. Відтак представник заявника не мав можливість, а ні ознайомитися з ухвалою про залишення заяви без руху, а ні своєчасно оскаржити ухвалу про повернення заяви;

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.09.2021 у справі №910/20604/20 та від 14.09.2021 у справі №909/548/16, не є релевантними, оскільки, в них не досліджувалося питання про повідомлення через систему ЄСІТС "Електронний суд";

- заявник оскаржує ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 про повернення заяви про грошові вимоги кредитора, тобто суд апеляційної інстанції навіть не досліджував питання направлення оскаржуваної ухвали у цій справі.

Касаційне провадження

05.01.2026 до касаційного суду надійшла касаційна скарга заявника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М.- головуючого, Васьковський О. В., Погребняк В. Я.

Ухвалою від 22.01.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав скаржнику строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали скаржник 04.02.2026 надіслав до касаційного суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2026, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі № 905/169/25 та ухвалено здійснити її перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 296 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду оскарженого судового рішення.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника з таких підстав.

Об'єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Оскаржувана ухвала входить до визначеного пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України переліку, тому достатньою підставою її касаційного оскарження згідно вимог абзацу шостого частини другої цієї статті є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 ГПК України, згідно частини першої якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина четверта статті 260 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 11.08.2025 та неповажність наведених заявником підстав на поновлення такого строку, не залишив апеляційну скаргу на вказану ухвалу без руху відповідно до вимог частини третьої статті 260 ГПК України, а постановив оскаржену ухвалу від 26.01.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 цього Кодексу.

Проте, Верховний Суд зауважує, що таке правозастосування апеляційним господарським судом не відповідає встановленому процесуальним законом порядку.

Так, встановивши, що скаржником пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 (скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України) та визнавши неповажними підстави, вказані у заяві про поновлення цього строку, суду апеляційної інстанції належало залишити апеляційну скаргу без руху у порядку вимог частини третьої статті 260 ГПК України.

За тим, лише після неподання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання судом наведених у такій заяві підстав для поновлення відповідного строку неповажними, апеляційний господарський суд може відмовити скаржнику у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Колегія суддів касаційного суду звертає увагу, що наведені приписи процесуального закону є імперативними, що виключає можливість їх довільного застосування господарським судом.

За таких обставин, встановивши пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження та визнавши неповажними підстави такого пропуску, однак безпідставно не залишивши при цьому апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про можливість відмови у відкритті апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою заявника на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Отже, здійснене Східним апеляційним господарським судом в оскарженій ухвалі від 26.01.2026 застосування приписів пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України в означений спосіб є помилковим та свідчить про те, що вказаний суд не вжив належних заходів щодо сприяння заявнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України.

Крім того, Верховний Суд акцентує на обґрунтованості й решти доводів скаржника про неналежне дослідження судом апеляційної інстанції питання направлення заявнику оскарженої ним ухвали Господарського суду Донецької області від 11.08.2025 щодо повернення заяви про грошові вимоги кредитора до боржника.

У цьому зв'язку апеляційним господарським судом під час постановлення оскарженої ухвали не було надано й належної правової оцінки доводів скаржника про те, що його представника адвоката Трун О. В. не було долучено до справи в ЄСІКС "Електронний суд".

Такі аргументи апеляційної скарги у контексті підстав пропуску строку на апеляційне оскарження не були очевидно необґрунтованими (зважаючи, зокрема, на відсутність у матеріалах справи відповідних довідок про доставку представнику заявника адвокату Трун О. В. в кабінет Електронного суду ухвали Господарського суду Донецької області від 11.08.2025), що потребувало належної та детальної їх оцінки судом апеляційної інстанції, чого зроблено не було.

Тобто, не з'ясувавши належним чином зазначені обставини з урахуванням приписів пункту 2 частини другої статті 256 ГПК України (щодо встановленого процесуальним законом права учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду) висновки апеляційного господарського суду про те, що викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнати поважними, в цілому є передчасними.

У сукупності встановлених процесуальних порушень, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування норм ГПК України, у зв'язку з чим постановлена цим судом ухвала від 26.01.2026 не відповідає встановленим статтею 236 ГПК України критеріям законності та обґрунтованості судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на допущені апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права та обґрунтованість підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскарженої ухвали та направлення матеріалів справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Дійшовши такого висновку, судові витрати у зв'язку з переглядом справи суд касаційної інстанції не розподіляє.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі №905/169/25 скасувати.

3. Справу № 905/169/25 направити для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк