Справа № 143/56/26
про зупинення провадження у справі
24.03.2026 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря Москаленко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
встановив:
в провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Ухвалою суду від 28.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.02.2026.
11.02.2026 через канцелярію суду надійшла заява сестри відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, оскільки її брат - відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем. До заяви також додано копії паспорта ОСОБА_2 , свідоцтва про її народження, військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , довідку військової частини НОМЕР_2 (а.с.152-156).
18.02.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача Ткаченко М. подано заперечення на заяву про зупинення провадження у справі (а.с. 157-158), відповідно до якого вона просить суд відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі. Свої заперечення мотивує тим, що заявник ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження повноважень подачі процесуальних документів від імені відповідача. Крім того, представник позивача зауважує, що матеріали справи не містять належних та достовірних доказів на підтвердження факту того, що відповідач залучений до виконання бойових завдань. Водночас вказує на те, що обставина проходження військової служби не свідчить про неможливість реалізації стороною відповідача своїх процесуальних прав у судовому процесі через подання письмових пояснень або через представника у справі.
19.02.2026 судом направлено запити до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 163-164).
26.02.2026 на електронну пошту суду надійшла відповідь на запит з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої слідує, що ОСОБА_1 станом на 26.02.2026 проходить військову службу (а.с. 170).
20.03.2026 на адресу суду надійшла відповідь на запит з військової частини НОМЕР_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 на момент отримання запиту дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 177-179).
В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, 24.03.2026 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с. 180-181).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 176).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.
Згідно п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження по справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Судом установлено, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
На цей час термін дії військового стану продовжений.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження № 14-74цс25) (далі Постанова ВС) коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов'язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.
Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції (пункт 110 Постанови ВС).
Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець - сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України (пункт 111 Постанови ВС).
Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції (пункт 112 Постанови ВС).
Крім того, у Постанові ВС зазначено, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Статтею 253 ЦПК України визначено, що суд зупиняє провадження у справі у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд не бере до уваги заяву сестри відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, оскільки нею не додано доказів на підтвердження повноважень подачі процесуальних документів від імені відповідача, однак сам факт перебування відповідача у лавах ЗСУ вважає підтвердженим.
Враховуючи зазначене та вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі необхідно зупинити.
Керуючись ст. 251, 253 ЦПК України, суд, -
постановив:
зупинити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя