65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
"20" березня 2026 р.м.ОдесаСправа № 923/725/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Чуйко О.О.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" (вул. Молодіжна, 29, с. с. Бабенківка Друга, Каланчацький район, Херсонська обл., 75811)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (вул. Миру, 22-А, с. Гаврилівка Друга, Каланчацький район, Херсонська обл., 75832)
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Дудченко В.М.
Господарським судом Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. в порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження розглядалась справа № 923/725/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.11.2019 провадження у справі № 923/725/19 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 657/1122/19.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" змінено територіальну підсудність судових справи Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 923/725/19 між суддями Господарського суду Одеської області від 13.06.2023, справу розподілено для розгляду судді Бездолі Д.О.
Ухвалою суду від 21.06.2023 провадження у справі № 923/725/19 було поновлено; постановлено прийняти справу № 923/725/19 до провадження судді Бездолі Д.О. та здійснити розгляд справи спочатку; запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення щодо усунення / не усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі; провадження у справі зупинено.
Станом на 19.01.2026, сторонами не було подано суду відомостей щодо обставин усунення/не усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі. Водночас, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом було встановлено, що 08.06.2021 Каланчацьким районним судом Херсонської області було постановлено рішення у справі № 657/1122/19, яким частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Плюс» до Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Агро-Тріус» про визнання протиправною та скасування держреєстрації земельної ділянки. Далі, постановою Херсонського апеляційного суду від 23.07.2024 вищевказане рішення суду було скасоване і постановлено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Інших відомостей, тобто після 23.07.2024, щодо прийняття судових рішень у справі № 657/1122/19 Реєстр не містить.
За цих підстав, суд дійшов висновку, що обставини, які зумовили зупинення провадження у цій справі, усунені, у зв'язку з чим суд ухвалою від 19.01.2026: поновив провадження у справі № 923/725/19 з 10.02.2026; призначив у справі підготовче засідання на 10 лютого 2026 року об 11:30; викликав сторін у підготовче засідання; запропонував сторонам подати суду письмові пояснення з урахуванням обставин і висновків, викладених у постанові Херсонського апеляційного суду від 23.07.2024 у справі № 657/1122/19.
Вищевказана ухвала була направлена судом, зокрема, на юридичну позивача: вул. Молодіжна, 29, с. Бабенківка Друга, Каланчацький район, Херсонська обл., 75811, водночас, це відправлення не було здійснене, у зв'язку з тим, що поштові відділення за місцезнаходженням позивача не працюють в умовах воєнного стану, про що працівником поштового зв'язку складено відповідні довідку (а.с. 8, т.2).
Водночас, про постановлення судом вищевказаної ухвали позивача було повідомлено шляхом розміщення публікації на сайті Судової влади (а.с. 7, т.2), а також шляхом направлення копії ухвали на електронні адреси: agro-trius@ukr.net та tarutia.z@gmail.com (а.с. 9, т.2). Так, відповідно до документів, що містяться в матеріалах справи, електронна адреса tarutia.z@gmail.com була вказана представником позивача у позовній заяві, а agro-trius@ukr.net - зазначена як електронна адреса позивача, зокрема, у договорі оренди землі від 04.02.2019, (а.с. 17, т.1), вимозі позивача від 10.04.2019 № 16 (а.с. 31, т.1), заяві позивача від 03.05.2019 № 24 (а.с. 34, т.1), листі позивача від 13.05.2019 № 26 (а.с. 36, т.1), заяві позивача від 19.03.2019 № 13 (а.с. 48, т.1), листі позивача від 24.05.2019 № 32 (а.с. 52, т.1), поданих позивачем до суду клопотаннях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 90, 95, 109, т.1), поданій суду заяві від 13.11.2019 (а.с. 118, т.1).
У відповідь на електронний лист суду з електронної адреси: tarutia.z@gmail.com до суду 21.01.2026 надійшло повідомлення (а.с. 10, т.1), в якому вказано про нездійснення представництва інтересів позивача адресатом.
У засідання суду 10.02.2026 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а також не подав суду будь-яких заяв чи клопотань.
10.02.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 26 лютого 2026 року об 11:40, враховуючи першу неявку сторін у засідання суду після поновлення провадження у справі.
Про відкладення підготовчого засідання суд повідомив сторін шляхом постановлення відповідної ухвали суду від 10.02.2026 в порядку ст. 120 ГПК України. Вказана ухвала, якою суд викликав позивача у підготовче засідання, була опублікована на офіційному сайті Судової влади для відома позивача (а.с. 23, т.2), а також направлена позивачу на електронну адресу: agro-trius@ukr.net (а.с. 22, т.2). Також секретарем судового засідання було здійснено спробу з'ясування у представника позивача обставин щодо актуальних засобів зв'язку з позивачем, натомість телефонограма представником не була прийнята (а.с. 24, т.2).
У підготовче засідання 26.02.2026 позивач вдруге не з'явився, про поважність причин неявки за викликом суду жодних пояснень суду не подав.
З метою вжиття додаткових заходів для повідомлення позивача про розгляд цієї справи, суд постановив 26.02.2026 протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.03.2026 о 13:45, про що позивача було повідомлено шляхом публікації на офіційному сайті Судової влади ухвали суду від 26.02.2026 (а.с. 30, т.2) та шляхом направлення цієї ухвали на електронну адресу позивача agro-trius@ukr.net (а.с. 28, т.2). Вказаною ухвалою суд втретє викликав позивача у підготовче засідання після поновлення провадження у справі.
Водночас, позивач втретє не з'явився у підготовче засідання 20.03.2026 за викликом суду, не подав суду пояснень щодо поважності причин неявки, а також не заявив суду про розгляд справи за його відсутності. Під час підготовчого засідання 20.03.2026 секретар судового засідання здійснив спробу зв'язатись з позивачем за номерами телефону, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 2-зворотна сторінка, т.2), натомість, зв'язатись з позивачем не вдалось.
В цей же час, представник відповідача у підготовчому засіданні 20.03.2026 наголосив суду про наявність підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" у цій справі без розгляду, враховуючи, що позивач не виявив зацікавленість у вирішенні спору.
Отже, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про таке.
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч. ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Частиною 3 статті ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
"Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.".
Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду. Однією із таких підстав є нез'явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв'язку; учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.
Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез'явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.
Отже, з урахуванням того, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте тричі не з'явився у підготовчі засідання на виклик суду, не повідомив суду про неможливість з'явитись у засідання суду 10.02.2026, 26.02.2026 та 20.03.2026, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус", як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяло вирішенню спору та не виконало процесуальний обов'язок з'явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки.
При цьому суд також наголошує про здійснення всіх можливих заходів, з метою повідомлення позивача про розгляд цієї справи, тоді як позивач протягом тривалого часу не проявив жодної зацікавленості у розгляді цієї справи, враховуючи, зокрема, що провадження у справі було відкрито ще 28.08.2019, зупинено 13.11.2019, а підстави зупинення були усунуті ще 23.07.2024 після ухвалення постанови Херсонського апеляційного суду у справі № 657/1122/19.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позов позивача підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В цей же час, суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.
Керуючись п. 4 ч.1 ст. 226, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" у справі № 923/925/19 - залишити без розгляду.
2. Судові витрати позивача покласти на позивача.
Повну ухвалу складено 25.03.2026.
Ухвала набрала законної сили 20.03.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля