25 березня 2026 року Справа № 915/33/26
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу
за позовом: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал"
електронна пошта: office@vodokanal.mk.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДПРОЄКТ", вул.Палубна, буд.9, м.Одеса, 65030
електронна пошта: info@ukrbudproekt.com
про: стягнення 142 221,00 грн.
Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 15.01.2026 (вх.№667/26 від 15.01.2026) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДПРОЄКТ" штраф у розмірі 142 221,00 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №19/02-2025/ВО від 19.02.2025 на проведення проектних та вишукувальних робіт в частині своєчасного надання послуг.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу штраф, який заявлено до стягнення.
Позивач в обґрунтування подання позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області посилається на ч.5 ст.29 ГПК України.
У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Згідно п.1.6 Договору №19/02-2025/ВО від 19.02.2025, місцем виконання Договору є м.Миколаїв, вул.Погранична, 161.
З огляду на визначення місця виконання надання послуг за Договором, позивач правомірно відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України звернувся саме до Господарського суду Миколаївської області з даним позовом.
Позивач у позовній заяві просить суд здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/33/26 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: вул.Палубна, буд.9, м.Одеса, 65030.
Надіслане відповідачу поштове відправлення, повернулось до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній".
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч.2 ст.9 вказаного Закону).
Судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі №990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «про відсутність адресата за вказаним нею місцем проживання (перебування)», може вважатися днем вручення копії ухвали.
У суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 була оприлюднена на офіційному вебпорталі судової влади України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
19 лютого 2025 року між Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУДПРОЄКТ" (далі - підрядник) було укладено Договір №19/02-2025/ВО на проведення проектних та вишукувальних робіт (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується за власний рахунок, в порядку і на умовах визначених цим Договором, у строки обумовлені в цьому Договорі, виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації в стадії проектування «Робочий проект», відповідно вимогам, встановленим Законами України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», Правила забудови, діючими ДСТУ Б Д.1.1-7:2014 «Склад та Зміст проектної документації», державними будівельними нормами, іншими нормативно-технічними документами у галузі містобудування і архітектури. Код відповідно класифікатора закупівлі: ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 71320000-7 - Послуги з розробки проектно - кошторисної документації (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, підрядник зобов'язується передати замовнику, а замовник прийняти і оплатити у визначених в Договорі порядку та строки виготовлену проектно-кошторисну документацію по об'єкту: «Реконструкція водогону Ду 500 мм вздовж просп.Богоявленський, 396 до камери біля будівлі по вул.Самойловича, 35Д в м.Миколаєві».
У відповідності до п.1.3 Договору, вимоги до проектно-кошторисної документації будуть визначені завданням на проектування (додаток №4 до цього Договору), яке надається замовником. Стадії проектування та перелік робіт та їх вартість визначаються зведеним кошторисом (додаток №2 до цього Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.4 Договору).
Відповідно до п.1.5 Договору, кінцевим результатом робіт є проектно-кошторисна документація з позитивним експертним висновком.
Згідно п.1.6 Договору, місце виконання Договору: м.Миколаїв, вул.Погранична, 161.
У відповідності до п.3.1 Договору, вартість робіт становить 284 442,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 47 407,00 грн., згідно кошторису та договірної ціни (додаток №1 до цього Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна вартість проектно-кошторисних робіт буде включено до зведеного кошторисного розрахунку і є невід'ємною частиною вартості будівництва.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна вартість (договірна ціна) враховує усі податки та інші витрати підрядника пов'язані з виконанням робіт за цим Договором, у тому числі вартість експертизи проектно-кошторисної документації.
Відповідно до п.5.1 Договору, строк виконання робіт визначається відповідно до плану - графіку на виготовлення проектно-кошторисної документації (додаток №3 до Договору).
Згідно п.7.1.1 Договору, підрядник зобов'язується забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.
У відповідності до п.9.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання.
Згідно пункту 11.1. Договору усі спори за цим Договором вирішуються Сторонами шляхом переговорів. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку за місцем виконання Договору в Господарському суді Миколаївської області.
Відповідно до п.17.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє: в частині виконання робіт - до 01 червня 2025 року, в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до їх повного виконання. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними (п.17.2 Договору).
Згідно п.17.3 Договору, до цього договору додаються та є його невід'ємною частиною: - Додаток №1. Договірна ціна; - Додаток 2. Зведений кошторис; Додаток 3. План - графік на виготовлення проектно - кошторисної документації; Додаток 4. Завдання на проектування; Додаток 5. Методика визначення поточних цін на основні матеріальні ресурси на етапі складання інвесторської кошторисної документації.
Договір скріплений підписами та печаткою сторін.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем складено та підписано Додаток №1 «Договірна ціна» до Договору; - Додаток 2 «Зведений кошторис» до Договору; - Додаток 3 «План - графік на виготовлення проектно - кошторисної документації» до Договору; - Додаток 4 «Завдання на проектування» до Договору; - Додаток «Методика визначення поточних цін на основні матеріальні ресурси на етапі складання інвесторської кошторисної документації» до Договору.
У Додатку №3 «План - графік на виготовлення проектно - кошторисної документації» до Договору, сторони узгодили термін виконання робіт, а саме до 01.06.2025.
Позивач вказує, що відповідач у термін визначений договором, а саме до 01.06.2025, не виконав свої зобов'язання, не надав замовнику проектно-кошторисну документацію з позитивним експертним звітом по об'єкту: «Реконструкція водогону Ду 500 мм вздовж просп.Богоявленський, 396 до камери біля будівлі по вул.Самойловича, 35Д в м.Миколаєві».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом №178/2025 від 27.05.2025 в якому просив замовника погодити продовження строку дії Договору в частині виконання робіт до 01 серпня 2025 року.
У відповідь, позивач у листі №112/30 від 02.06.2025 не погодився з пропозицією відповідача стосовно продовження терміну дії Договору в частині виконання робіт до 01 серпня 2025 року.
Позивач у позовній заяві зазначає, що розділом 12 Договору передбачений порядок та підстави для внесення змін в Договір, данні підстави також передбачені частиною 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та пунктом 19 постанови №1178 від 12.10.2022. Однак, пропозиція Підрядника зазначена в листі №178/2025 від 27.05.2025 не підтверджена доказами, які відповідатимуть умовам розділу 12 Договору або законодавству про закупівлі.
У подальшому, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору, позивач 22.10.2025 на електронну пошту та 23.10.2025 на поштову адресу відповідача направив претензію №2156/36 від 21.10.2025 в якій вимагав протягом 7 днів від дня отримання претензії сплатити штраф у розмірі 142 221,00 грн.
Відповідач у відповідь на претензію, у листі №289/2025 від 24.10.2025 визнав порушення своїх договірних зобов'язань по договору від 19.02.2025 №19/02-2025/ВО щодо термінів виконання робіт та гарантував оплату штрафу після надходження коштів на рахунок виконавця не пізніше 26.12.2025.
Позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем термінів виконання зобов'язань по договору звернувся до суду з даним позовом про стягнення з останнього нарахованого штрафу.
У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено в ч. 1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно плану графіку на виготовлення проектно-кошторисної документації термін виконання робіт по об'єкту «Реконструкція водогону Ду 500 мм вздовж просп.Боговяленський, 396 до камери біля будівлі по вул.Самойловича, 35Д в м. Миколаєві» - до 01.06.2025 року.
Відповідно до ст.ст.610, ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного Кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення підрядником своїх зобов'язань за Договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 50% від загальної вартості робіт за цим Договором за кожне порушення зобов'язання.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку, у зв'язку з порушенням відповідачем термінів виконання зобов'язань по договору, на підставі п.9.2 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 142 221,00 грн. (50% від загальної вартості робіт за цим Договором - 284 442,00 грн.), розмір якого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За умовами ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів того, що відповідач належним чином (своєчасно) виконав свої зобов'язання по Договору, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДПРОЄКТ" (вул.Палубна, буд.9, м.Одеса, 65030, код ЄДРПОУ 44531964) на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (код ЄДРПОУ 31448144) штраф у розмірі 142 221,00 грн. та 2 662,40 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук