вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2681/25
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Марценюк О.М.
розглянувши справу № 911/2681/25
за позовом Гірської сільської ради, с. Гора Київської обл.
до Приватного підприємства “Беріг», м. Київ
про розірвання договору оренди
представники:
від позивача: Ярмак М.І., розпорядження № 143/к/тр від 30.09.2024, посадова інструкція від 30.09.2024, рішення від 24.12.2020;
від відповідача: Безродний А.Ю., адвокат, довіреність № 1 від 08.09.2025
Гірська сільська рада звернулась до Господарського суду Київської області із позовом до Приватного підприємства “Беріг» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004, кадастровий номер 3220883200:03:001:0627, площею 9,9798 га, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ПП “Беріг», посвідченого Козій А. В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 21.10.2004 за реєстровим № 5782 із змінами внесеними відповідно до договору про внесення змін, укладеного 16.09.2019 між Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області та Приватним підприємством “Беріг», посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А. В. 16.09.2019 за реєстровим № 640.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідач не використовує орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 згідно з договором від 21.10.2004 за цільовим призначенням.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2025 відкрито провадження у справі № 911/2681/25 за позовом Гірської сільської ради до ПП “Беріг» про розірвання договору оренди, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 08.10.2025.
08.10.2025 за наслідками підготовчого засідання судом постановлено ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 29.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 19.11.2025.
19.11.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 16174/25), в яких відповідач зазначає, що земельна ділянка за спірним договором передана в оренду для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Договір оренди укладений на термін 49 років, тобто на строк до 12.11.2053. Орендна плата за земельну ділянку відповідачем сплачується позивачу повністю і в строк, визначений в договорі оренди. Позивач для обґрунтування розірвання договору оренди мав надати суду належні та допустимі докази завдання йому та/або земельній ділянці шкоди, визначеній у вартісному вигляді, та надати суду докази розміру такої шкоди. Позовна заява не містить обґрунтування та/або визначення того чого саме значною мірою позбавляється позивач від дій відповідача і на що саме позивач розраховував при укладенні договору оренди. У зв'язку із зазначеним відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
В судовому засіданні 19.11.2025 розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 10.12.2025.
10.12.2025 за наслідками судового засідання судом постановлено ухвалу, якою відкладено розгляд справи по суті на 14.01.2026.
У судових засіданнях представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судових засіданнях надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
21.10.2004 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (далі - орендодавець) та ПП “Беріг» (далі - орендар) було укладено договір, згідно умов п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до плану що додається (далі - договір).
Договір за реєстровим № 5782, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій А.В., зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2004 за № 5.
Відповідно до п. 1.3 договору в оренду передається земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 9,98 га лісів, за рахунок земель державної власності на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, за межами населеного пункту.
Положеннями п.п. 2.2, 2.3, 2.5 договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.
Земельна ділянка є землею Державної власності і відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови (п.п. 2.2.1 договору).
Право оренди земельної ділянки розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину (п.п. 2.2.2 договору).
З метою збереження якості земельної ділянки орендар буде уживати заходів щодо запобігання негативному впливу на земельну ділянку та ліквідації наслідків цього впливу в порядку та способами, що встановлені законодавством (п.п. 2.2.3 договору).
Договір укладається на термін 49 років починаючи з дати його державної реєстрації (п.п. 2.3.1 договору).
Якщо за два місяці до закінчення строку договору жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії договору, цей договір вважається поновленим на новий строк на цих же умовах. По закінченні терміну договору, якщо його не було автоматично поновлено, орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін, а орендодавець зобов'язаний поновити договір на цих же умовах, якщо немає прямої законодавчої заборони на оренду земельної ділянки (п.п. 2.3.2 договору).
При переході права власності на земельну ділянку від орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника (п. 2.5 договору).
Відповідно до п.п. 4.1.2 договору орендодавець має право зокрема вимагати від орендаря використання земельної ділянки у відповідності до мети, визначеної у п. 2.2 цього договору; забезпечення екологічної безпеки землекористування, державних стандартів, норм і правил щодо використання землі; своєчасного внесення орендної плати.
Згідно п.п. 4.2.3 договору орендар зобов'язаний: а) використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у цьому договорі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, державних стандартів, норм і правил щодо використання землі; б) у відповідності з п. 2.7.2 цього договору своєчасно вносити орендну плату; в) не утримувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до Орендодавця.
Рішенням Гірської сільської ради “Про внесення змін до договору оренди землі» № 1503-77-VII від 22.08.2019 вирішено внести зміни до договору оренди землі від 21.10.2004 за реєстровим № 5782, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій А. В., зареєстрованого у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП “ЦДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2004 за № 5, а саме: 1.1 в частині заміни сторони орендодавця з “Бориспільська районна державна адміністрація Київської області» на “Гірська сільська рада Бориспільського району Київської області» по всьому тексту договору; 1.2 п. 2.7.1 викласти у наступній редакції: “Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 1 % від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься на рахунок, визначений за згодою сторін, або ж орендодавцем відповідно до чинного законодавства»; 1.3 Усі інші умови договору залишити без змін.
16.09.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 21.10.2004 за реєстровим № 5782, згідно з умов п.п. 1, 2 якого керуючись ст. 30 Закону України “Про оренду землі», а також у зв'язку зі зміною меж населеного пункту села Гора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та переходом права власності земельної ділянки із земель державної власності у комунальну, сторони домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Козій А.B., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 21.10.2004 за реєстром № 5782, а саме: п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 2.7.1, викласти в наступній редакції: “1.1 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 9,9798 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0627, яка знаходиться на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; “1.3 В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 3220883200:03:001:0627, загальною площею 9,9798 га для іншої житлової та громадської забудови на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.09.2019, номер запису про право власності 33216459, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1832322332208. Право оренди на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.05.2019, номер запису про інше речове право 31607950». Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-3216493582019 від 13.09.2019, виданого Л.А.Конфедрат, державним кадастровим реєстратором Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, земельна ділянка має наступні характеристики: цільове призначення - 02.07. - Для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; склад угідь - відведених під будівництво (будівництво не розпочато); вид використання - для іншої житлової забудови (для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд); відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані; “1.4 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, загальною площею 9,9798 га становить 12 459 460,95 грн, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Відділом у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області 22.01.2019 за № 894; “2.7.1 Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної в п. 1.4 цього договору на рахунок місцевого бюджету Гірської сільської ради або на інший рахунок, визначений за згодою сторін, або орендарем відповідно до чинного законодавства». Всі інші умови договору оренди, посвідченого Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 21.10.2004 року за реєстровим № 5782, залишаються без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач з 21 жовтня 2004 року володіє та користується земельною ділянкою з кадастровим номер 3220883200:03:001:0627 загальною площею 9,9798 га з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови згідно з договором оренди землі від 21.10.2004 за реєстровим № 5782, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій А.В.
Як було зазначено вище, позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.10.2004, кадастровий номер 3220883200:03:001:0627, площею 9,9798 га, укладений 21.10.2004 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ПП “Беріг», посвідчений Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 21.10.2004 за реєстровим № 5782 із змінами внесеними відповідно до договору про внесення змін, укладеного 16.09.2019 між Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області та ПП “Беріг», посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А. В. 16.09.2019 за реєстровим № 640.
При цьому, як було встановлено в процесі розгляду справи, позивач в обґрунтування та на підтвердження своїх позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 вказує на те, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 не за цільовим призначенням згідно з укладеним договором від 21.10.2004, що є істотним його порушенням у розумінні положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та на підтвердження чого позивачем в якості доказів було подано до суду акт № 1 від 08.07.2025 обстеження земельної ділянки, а також лист Державної інспекції архітектури та містобудування України вих. № 1384/03/18-25 від 17.03.2025.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою землі, а також у зв'язку із укладенням, зміною та розірванням господарських договорів щодо оренди землі здійснюється Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Отже, цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ II "Землі України" Земельного кодексу України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13).
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб'єктивних правах чи інтересах.
У розумінні положень ч. 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору, на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою зокрема є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
За змістом ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; в п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України “Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно ч. 1 ст. 96 ЗК України та ст. 35 Закону України «Про охорону земель» землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання земель за цільовим призначенням та дотримуватись установлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Актом № 1 від 08.07.2025 обстеження земельної ділянки, наявним в матеріалах справи, встановлено наступне: “земельна ділянка на праві оренди, відповідно договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 за реєстровим № 5782 (договір), згідно якого орендодавець - Бориспільська РДА Київської області, код ЄДРПОУ 24209740, та договору про внесення змін до договору від 16.09.2019 за реєстровим № 640 (в частині зміни сторони орендодавця), перебуває в користуванні Приватного підприємства “Беріг».
Суть виявлених порушень: земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 не використовується згідно визначеного документацією із землеустрою щодо формування земельної ділянки виду використання (для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд) та цільового призначення (для іншої житлової забудови) з дати підписання договору (21.10.2004), про що свідчить стан території земельної ділянки на дату обстеження, а саме: територія земельної ділянки вкрита густою трав'яною природною рослинністю, кущами, та багаторічними деревами: сосна, липа, дуб, граб, береза та ін., фактично є існуючим лісом мішаного типу в складі земельної ділянки загальною площею 326,8051 га, відповідно відомостей з АС ДЗК: кадастровий номер 3220883200:03:001:0002, цільове призначения - 5.1 (для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг), вид використання - ліс, форма власності - Державна власність, відомості про суб'єктів права власності на земельну ділянку - Державне підприємство “Бориспільське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00992102.
Висновки комісії: земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 не обробляється, не використовується за цільовим призначенням, будь-яка діяльність відсутня“.
Проаналізувавши зміст акту № 1 від 08.07.2025 обстеження земельної ділянки, суд звертає увагу на те, що комісією під час обстеження земельної ділянки було лише виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 вкрита густою трав'яною природною рослинністю, кущами, та багаторічними деревами: сосна, липа, дуб, граб, береза та ін., фактично є існуючим лісом мішаного типу, що на думку членів комісії безпосередньо вказує та підтверджує факт використання ПП “Беріг» земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 не за цільовим призначенням.
При цьому, враховуючи те, що у положенні первинної редакції п. 1.3 договору оренди, було зазначено про те, що в оренду ПП “Беріг» передається земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 9,98 га лісів, за рахунок земель державної власності на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, за межами населеного пункту, що безпосередньо вказує на те, що станом на момент надання відповідачу в оренду спірної земельної ділянки, вона вже була вкрита трав'яною природною рослинністю, суд дійшов висновку, що факт покриття земельної ділянки 3220883200:03:001:0627 густою трав'яною природною рослинністю, кущами, та багаторічними деревами: сосна, липа, дуб, граб, береза не є беззаперечним та самодостатнім доказом факту використання ПП “Беріг» земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 не за цільовим призначенням.
Крім того, листом вих. № 1384/03/18-25 від 17.03.2025 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила Гірську сільську раду про те, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та її архівній складовій частині, за параметрами пошуку: “кадастровий номер 3220883200:03:001:0627» та “замовник будівництва Приватне підприємство “Беріг» (ЄДРПОУ 33002523)» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено.
Отже, проаналізувавши зміст вищезазначеного листа, суд дійшов висновку про те, що відсутність в Реєстрі будівельної діяльності та її архівній складовій частині інформації та документів, що дають право відповідачу на виконання підготовчих та будівельних робіт також не є беззаперечним та самодостатнім доказом, що підтверджує використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 не за цільовим призначенням, - (02.07) Для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для іншої житлової забудови (для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд), з огляду на те, що зі змісту наданої інформації неможливо встановити факт не використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0627 саме для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, а не для виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Отже, дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї із сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. При цьому окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20 про те, що невикористання орендарем земельної ділянки не є тотожним нецільовому використанню земельної ділянки.
У постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19, від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19, від 10.10.2018 у справі № 357/4277/17, від 14.11.2019 у справі № 344/10412/16-а, від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15, від 02.06.2020 у справі № 500/2308/18, від 25.05.2021 у справі № 927/703/20, від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18 сформульовано висновок про те, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Єдина умова, яку встановлюють положення ч. 5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою. Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки в інших цілях.
В свою чергу позивачем не доведено, що відповідач фактично використовує спірну земельну ділянку за іншим цільовим призначенням, так як сам позивач стверджує, що відповідачем на спірній земельній ділянці не проведено роботи з будівництва, проте вказане може свідчить саме про невикористання орендарем земельної ділянки, що, як встановлено вище, не є тотожним нецільовому використанню земельної ділянки.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
У процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду всіх належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності підтверджували б використання відповідачем земельної ділянки 3220883200:03:001:0627 не за цільовим призначенням згідно з договором оренди, - за цільовим призначенням, - (02.07) Для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для іншої житлової забудови (для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд).
Отже, враховуючи все вищезазначене та те, що у процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду всіх належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності підтверджували б використання відповідачем земельної ділянки 3220883200:03:001:0627 не за цільовим призначенням, а також те, що позивачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду всіх належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності б свідчили про істотне порушення відповідачем умов договору від 21.10.2004 у розумінні положень ч. 2 ст. 651 ЦК України та, що є підставою для його розірвання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004, кадастровий номер 3220883200:03:001:0627, площею 9, 9798 га, укладений 21.10.2004 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ПП “Беріг», посвідчений Козій А. В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 21.10.2004 за реєстровимм № 5782 із змінами внесеними відповідно до договору про внесення змін укладеного 16.09.2019 між Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області та ПП “Беріг», посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А. В. 16.09.2019 за реєстровим № 640, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Гірської сільської ради до Приватного підприємства «Беріг» про розірвання договору оренди відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст підписано 25.03.2026.
Суддя О.О. Христенко