номер провадження справи 9/7/26
25.03.2026 Справа № 908/172/26
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ»
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВО»
про стягнення суми 303547,05 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» про стягнення з відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВО» суми 303547,05 грн, в тому числі: 253868,78 грн - основний борг, 38887,76 грн - пеня, 4000,22 грн - 3% річних, 6790,29 грн - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.01.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/172/26 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 29.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/172/26, присвоєно номер провадження справи 9/7/26; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст. 165 ГПК України відповідачу запропоновано подати до суду відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, але не пізніше ніж у строк до 19.02.2026 включно.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо повної оплати поставленого позивачем природного газу в період листопад 2024 - квітень 2025, внаслідок чого з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, утворилась заборгованість у розмірі 253868,78 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем оплати позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтований, зокрема, ст.ст. 11- 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 655, 692, 712 ЦК України та умовами договору постачання природного газу від 19.09.2024 № 9699-ОСББ (24)-07.
Ухвалою суду від 26.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВО», поданої через систему «Електронний суд» 22.02.2026 (вх. №3997/08-08/26 від 23.02.2026), про надання додаткового строку для подання відзиву у справі № 908/172/26.
06.03.2026 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. № 5120/08-08/26 від 06.03.2026), в якій, зокрема, зазначено про те, що станом на сьогоднішній день відсутній предмет спору у зв'язку із погашенням відповідачем заборгованості в повному обсязі, документальні підтвердження чого додаються до заяви. Так, відповідачем було направлено лист із проханням до позивача надати інформацію щодо загальної суми заборгованості. Позивачем, шляхом направлення відповідачеві офіційного листа, було надано відповідь про розмір заборгованості і направлено рахунок-фактуру на оплату заборгованості за договором постачання природного газу від 19.09.2024 № 9699-ОСББ(24)-07. Відповідачем було сплачено визначену позивачем у рахунку - фактурі суму та надано документальне підтвердження факту сплати. З огляду на вищевикладене відповідач просив закрити провадження у справі про стягнення заборгованості, так як наразі вже відсутній предмет спору у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості у повному обсязі (належна сума заборгованості підтверджується рахунком фактурою, направленою позивачем).
12.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло пояснення, в якому зазначено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 15.01.2026; 29.01.2026 судом відкрито провадження у справі № 908/172/26. 26.02.2026 відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 253868,78 грн і тому на даний час, дійсно, відсутня заборгованість з основного боргу в розмірі 253868,78 грн. Але розрахунок неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань за договором 19.09.2024 № 9699-ОСББ (24)-07 здійснено станом на 31.10.2025, коли сума основного боргу ще існувала. Отже закриття провадження у справі № 908/172/26 можливе тільки в частині суми основного боргу, в той час як заборгованість з пені 3% річних та інфляційних нарахувань існує. Просив врахувати надані пояснення при розгляді справи.
13.03.2026 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі №908/172/26 (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2026, вх. №5738/08-08/26 від 16.03.2026) аналогічна заяві відповідача, поданій до суду 06.03.2026.
13.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2026, вх. № 5740/08-08/26 від 16.03.2026), в якому вказано про те, що відповідач щодо позовних вимог заперечує частково та просить суд врахувати наступне. Після відкриття провадження у справі відповідач звернувся до позивача з проханням надати актуальну інформацію про розмір заборгованості для добровільного врегулювання спору. Позивачем було надіслано офіційну відповідь та рахунок фактуру на суму 253868,78 грн, яку позивач визначив як належну до сплати за договором № 9699-ОСББ(24)-07. Відповідач повністю сплатив зазначену суму. Оскільки сума, виставлена самим позивачем у рахунку після подання позову, сплачена, предмет спору в цій частині відсутній. Виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3, 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), посилаючись на виняткові обставини (управлінська криза, воєнний стан та обстріли м. Запоріжжя, сумлінність відповідача), просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, що залишились (пені, штрафу, % річних та інфляційних витрат) до мінімально можливого (0,01% або символічної суми), враховуючи прифронтове розташування будинку, факт влучання БПЛА, соціальний статус мешканців, неприбутковість організації, а також те, що основна частина боргу вже сплачена відповідачем
17.03.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.03.2026, вх. № 6049/08-08/26 від 18.03.2026), в яких викладені заперечення щодо вищезазначеного клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (Постачальник, позивач у справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВО» (Споживач, відповідач у справі) був укладений Договір постачання природного газу № 9699-ОСББ(24)-07 від 19.09.2024 (далі - Договір), шляхом приєднання Споживача до умов Договору постачання приданого газу, що підтверджується підписаною Споживачем Заявою приєднання до договору постачання приданого газу від 03.09.2024 та листом Постачальника № 125/3/1/1-9322 від 19.09.2024 про згоду на приєднання ОСББ «ЛЕРМОНТОВО» до Договору, розміщеного за посиланням https://naftogaztrading.com.ua/gaz-dlya-osbb/, з врахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем у заяві-приєднання від 03.09.2024 (арк.с. 13, 14). Дата набрання (набуття) чинності Договором 19.09.2024.
Так, за змістом Заяви приєднання від 03.09.2024 ОСББ «ЛЕРМОНТОВО» надано згоду на приєднання в цілому до Договору постачання природного газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та прийнято всі права та обов'язки Споживача, визначені Договором. В заяві зазначений енергетичний ідентифікаційний код (ЕІС) № 56ХQ000137L3J00Q; Обсяг (об'єм) природного газу, запланований для споживання у період з листопада 2024 року по 30 квітня 2025 включно, в загальній кількості 131,00 тис. куб.метрів, в т.ч. обсяг І (фіксований) та обсяг ІІ по відповідних місяцях (розрахункових періодах).
Відповідно до п.п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
В пунктах 2.1, 2.3 Договору, зокрема, визначено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у Заяві, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Підписанням Заяви Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.
За змістом пп. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.1 Договору, Обсяг І (фіксований) природного газу використовується Споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Споживач самостійно зазначає в Заяві замовлені обсяги природного газу. При цьому, значення Обсягу I (фіксований) Споживач визначає самостійно на підставі своїх прогнозних даних.
Згідно з п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутріншній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача в момент передачі природного газу.
Відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У пп. 3.5.1 п. 3.5 Договору, зокрема, визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірника актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Споживача… В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пункту 2.1, підпунктів 2.2.3 та 3.5.2 цього Договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього Договору) та вартість.
Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути Споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником Постачальника (пп. 3.5.4 п. 3.5 Договору).
Згідно з пп. 3.5.3 Договору, якщо Споживач до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, не надав Постачальнику документи, зазначені у підпункті 3.5.1 цього Договору, або сумарні обсяги за актами не відповідають даним остаточної алокації, Сторони оформлюють весь фактично використаний Споживачем природний газ (за даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформи Оператора ГТС у звітному періоді) як Обсяг ІІ.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 Договору).
Ціна на природний газ, який постачається за Договором, та порядок її встановлення визначені у розділі 4 Договору «Ціна природного газу».
Відповідно до умов пункту 5.1 Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
В пункті 5.4 Договору сторони визначили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором.
З пункту 6.2 Договору слідує, що Споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Згідно з п. 13.1 Договору, останній набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу Постачальника, надісланої Споживачу відповідно до пункту 1.6 Договору, та діє до 30 квітня 2015 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору, Споживачем - ОСББ «ЛЕРМОНТОВО» були надані Акти приймання-передачі природного газу за листопад, грудень 2024 та січень 2025, із зазначеними в них обсягами І природного газу (арк.с. 32 (з обох боків), 33).
У позовній заяві позивачем також зазначено, що споживачем був наданий відповідний Акт приймання-передачі природного газу з обсягами І природного газу за березень 2025 та, враховуючи, що Споживач не надав Актів приймання-передачі природного газу за лютий 2025 та квітень 2025 із зазначенням обсягів природного газу, використаний ним газ за цей період з урахуванням відомостей Інформаційної платформи (обсягів) був оформлений як обсяг II.
Позивачем на електронну адресу ОСББ «ЛЕРМОНТОВО», зазначену ним у Заяві-приєднання від 03.09.2024, направлялись електронні листи, в яких повідомлялось про необхідність виправлення помилок у актах за січень та березень 2025 року та повторне направлення виправлених актів (арк.с. 34, 35).
Акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2025 (за січень 2025 - обсяг І), від 28.02.2025 (за лютий 2025 - обсяг ІІ), від 31.03.2025 (за березень 2025 - обсяг І) та від 30.04.2025 (за квітень 2025 - обсяг ІІ), копії яких містяться в матеріалах справи (арк.с. 33, 34 (зі зворотного боку), 36 (з обох боків)) направлялись позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку листами № 125/3/1/1-5548 від 13.03.2025, №125/3/1/1-15662 від 13.05.2025, № 125/3/1/1-22074 від 18.08.2025. Копії вказаних листів позивача з копіями доказів їх направлення відповідачу додані до позову (арк.с. 37-40 (з обох боків), 30 (зі зворотного боку).
В матеріалах справи також міститься копія листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-25-19799 від 09.12.2025, яким на адвокатський запит представника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», було надано інформацію щодо обсягів природного газу, використаного Споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ000137L3J00Q (ОСББ «ЛЕРМОНТОВО») за період: з 01.11.2024 по 30.04.2025 та витяги з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з вказаними кодом ЕІС -кодом за відповідні розрахункові періоди.
Позивачем на підтвердження передачі відповідачу природного газу (обсяг І та обсяг ІІ згідно з п.п .3.5.3 Договору) надані в копіях Акти приймання-передачі природного газу за розрахункові періоди: листопад, грудень 2024 року, січень - березень 2025 року, на загальну суму 620036,36 грн, а саме:
- Акт від 30 листопада 2024 (обсяг І - 8,39025 тис.куб.м) на суму 63 630,71 грн;
- Акт від 31 грудня 2024 (обсяг І - 13,18037 тис.куб.м) на суму 99 958,44 грн;
- Акт від 31 січня 2025 (обсяг І - 11,97207 тис.куб.м) на суму 96 765,41 грн;
- Акт від 28 лютого 2025 (обсяг II - 13,83016 тис.куб.м) на суму 311 677,60 грн;
- Акт від 31 березня 2025 (обсяг І - 5,89797 тис.куб.м) на суму 47 670,90 грн;
- Акт від 30 квітня 2025 (обсяг ІІ - 0,01536 тис.куб.м) на суму 333,30 грн.
Як зазначено в позовній заяві, оплату за переданий газ відповідач здійснив частково -
на суму 366167,58 грн, чим порушив вимоги пункту 5.1 Договору.
Так, згідно з доданою до позовної заяви Інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» за період з 19.09.2024 по 27.11.2025 (арк.с. 31) ОСББ «ЛЕРМОНТОВО» було здійснено оплату за природний газ за Договором № 9699-ОСББ(24)-07 від 19.09.2024: 63630,71 грн (25.12.2024), 99958,44 грн (07.01.2025), 90794,83 грн (06.02.2025), 111783,60 грн (20.03.2025). Внаслідок чого, як зазначено позивачем, заборгованість відповідача за заявлений спірний період становить 253868,78 грн.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Згідно з приписами ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
В ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», зокрема, визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 вказано Закону споживач зобов'язаний в т.ч. забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Як зазначалось вище, позивачем надані в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений відповідачу природний газ у спірний період, яка, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, станом на час подання позовної заяви складала 253868,78 грн.
06.03.2026 та повторно 13.03.2026 від відповідача до суду надійшли заяви про закриття провадження у справі, до яких додані копії платіжних інструкцій № 46 від 26.02.2026 про перерахування на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія Товариства «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» суми 253868,78 грн за природний газ за Договором № 9699-ОСББ(24)-07 від 19.09.2024.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач після звернення позивача з позовом до суду повністю сплатив заявлену позивачем до стягнення суму 253868,78 грн основного боргу, провадження у справі № 908/172/26 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Крім суми 253868,78 грн основного боргу позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 38887,76 грн пені, суму 4000,22 грн - 3% річних та суму 6790,29 грн інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 7.2 Договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, останнім здійснено нарахування пені, 3 % річних за порушення відповідачем строків оплати природного газу поставленого у січні, лютому, березні та квітні 2025 року та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків оплати природного газу поставленого у лютому, березні та квітні 2025 року.
Вирішуючи спір в частині заявлених позивачем до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд враховує наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється зокрема: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
30.12.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 № 206 та викладено його в новій редакції, відповідно до якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 4 червня 2025 № 641, яка застосовується з 20 березня 2025 року (п. 2 Постанови), у пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» слова «Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій» замінено словами «Міністерства розвитку громад та територій».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі - Наказ № 309), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з додатком до нього, відповідно до якого Запорізька міська територіальна громада (UA23060070000082704) віднесена до територій можливих бойових дій з 01.02.2023 (підпункт 1.3 пункту 1 розділу І Переліку).
Перелік, затверджений Наказом № 309, втратив чинність 20.03.2025 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786. І згідно вказаного Переліку, затвердженого Наказом №376, вищезазначені дані щодо віднесення Запорізької міської територіальної громади до переліку можливих бойових дій з 01.02.2023 (і до теперішнього часу) залишились незмінними.
Відповідачем у даній справі є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВО», яке зареєстровано за адресою: місто Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26-А.
Відповідно до положень статті 1 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5-7 ст. 4 вищевказаного Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
З положень ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» слідує, що співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
За змістом ст. 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
За змістом пп. 2.2.1 п. 2.1 укладеного сторонами Договору постачання природного газу, природний газ використовується Споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Відповідач (ОСББ «ЛЕРМОНТОВО») згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе й постачання природного газу для потреб виробництва теплової енергії. При цьому, така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків.
У цьому випадку під категорію «побутові споживачі» підпадають як окремі фізичні особи, так і об'єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є придбання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Отже відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об'єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.
Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.
Водночас, ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення.
Аналогічна правова позиція щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у подібних правовідносинах викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2025 у справі №914/2380/24.
Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, оскільки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВО» створено співвласниками для надання послуг з утримання спільного майна, на споживання природного газу для утримання спільного майна розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 щодо заборони до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача суми 38887,76 грн пені, 4000,22 грн - 3% річних та суми 6790,29 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з вищенаведеними висновками, питання щодо зменшення штрафних санкцій про яке заявив відповідач, судом не розглядається.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, пп.1, пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Матеріали справи свідчать, що за подання позовної у даній справі, яка надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», позивач за платіжною інструкцією № 0000030045 від 09.01.2026 сплатив судовий збір у розмірі 3642,56 грн (1,5 відсотка ціни позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору).
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 253868,78 грн основного боргу за відсутністю предмета спору, позивачу належить до повернення з Державного бюджету України сума 3046,42 грн судового збору - пропорційно сумі вимог по яким провадження у справі підлягає закриттю. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
Інша частина судового збору, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 908/172/26 в частині вимог про стягнення суми 253868,78 грн основного боргу за відсутністю предмета спору.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення суми 38887,76 грн пені, суми 4000,22 грн 3% річних та суми 6790,29 грн інфляційних втрат - відмовити.
Рішення складено та підписано 25.03.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва