Ухвала від 23.03.2026 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.03.2026 м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/1136/26)

Суддя Примак С.А., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ"

третя особа: арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович

третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК"

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

третя особа: Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

третя особа: Державне підприємство "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"

третя особа: Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ"

про визнання договору недійсним

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м. Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

без участі (виклику) представників сторін

Суддя Примак С.А.

ВСТАНОВИВ:

08.03.2026 до господарського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" про визнання договору недійсним.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.03.2026 матеріали справи № 904/2684/25 (904/1136/26) передані на розгляд судді Примак С.А.

10.03.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 09.04.2026 о 12:45.

20.03.2026 від відповідача 2 до господарського суду надійшло клопотання, в якому просить суд:

- залишити без руху позовну заяву ОСОБА_2 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) до АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (ідентифікаційний код 00191307) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИСТЕМ КЕШТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (ідентифікаційний код 31227326) про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсного правочину;

- зобов'язати ОСОБА_3 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати (доплати) судового збору за подання позову у справі №904/2684/25 (904/1136/26) у загальному розмірі 1 164 800,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Згідно із положеннями пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме: Застосувати наслідки визнання правочину недійсним, визначені ч. 3 ст. 42 КУЗпБ зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 31227326) повернути Акціонерному Товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 00191307) майно, яке було отримане від Акціонерного Товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», а саме грошові кошти у розмірі 2 781 555 190,00 (два мільярди сімсот вісімдесят один мільйон п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень.

За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір піддягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду від 09.04.2019 у справі №916/368/18.

Заявлена позивачем вимога, а саме зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 31227326) повернути Акціонерному Товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 00191307) майно, яке було отримане від Акціонерного Товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», а саме грошові кошти у розмірі 2 781 555 190,00 грн є вимогою майнового характеру, оскільки підлягає вартісній оцінці.

Згідно із пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.05.2021 у справі №759/9008/19, позов про витребування або повернення будь-якого майна свідчить про наявність спору саме майнового характеру.

Також господарський суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.12.2024 по справі № 904/3993/19 (904/2646/24) у п.п. 32-38 дійшов наступних висновків:

"32. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

33. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

34. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

35. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

36. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Якщо позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 09.04.2019, прийнятої за результатами розгляду справи № 916/368/18.

37. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у цій справі позовна заява містить дві вимоги про визнання правочинів з відчуження боржником майна недійсними і витребування цього майна, набутого за двома оскаржуваними правочинами, у останнього власника. Таким чином, позовна заява кредитора містить дві вимоги немайнового характеру (вимоги про визнання двох договорів недійсними) і дві вимоги майнового характеру, оскільки витребування майна за оспорюваним правочином, у разі визнання його недійсним, - є застосуванням наслідків недійсного правочину, тобто майновим спором.

38. Суди попередніх інстанцій, враховуючи правові висновки викладені у постанові Верховний Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19, дійшли правильного висновку, що за розгляд у позовному провадженні в межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру до боржника у відповідності до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"."

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру (зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» повернути Акціонерному Товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» майно, а саме грошові кошти у розмірі 2 781 555 190,00 грн) за яку підлягає сплаті судовий збір, враховуючи максимальний розмір судового збору та подання позовної заяви через систему "Електронний суд", у розмірі 931 840,00 грн.

Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).

Позивачем не надано доказів сплати судового збору в зазначеному розмірі.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 5-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначеного недоліку, а саме подання до суду доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 931 840,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази сплати судового збору в розмірі 931 840,00 грн.

Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.А. Примак