вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
24.03.2026м. ДніпроСправа № 904/1166/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Компанії "Діаполь ГМБХ" (Федеративна Республіка Німеччина, м. Нойсе)
про стягнення заборгованості
Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Компанії "Діаполь ГМБХ" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:03:003:0015 у розмірі 4293841,45грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Зобов'язано прокурора протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме подати до суду:
- докази реєстрації Компанії "Діполь ГМБХ" в Федеративній Республіці Німеччини, а також відомостей про місце реєстрації (знаходження) юридичної особи відповідача, перекладені на українську мову з нотаріальним засвідченням;
- уточнену позовну заяву, яка буде містити повне найменування відповідача та його місцезнаходження;
- докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення з повним поіменним переліком всіх документів вкладення.
Роз'яснено керівнику Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Господарським судом направлялась ухвала суду від 16.03.2026 (про залишення позивної заяви без руху) в електронному вигляді до електронного кабінету прокурора, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 16.03.2026 - 17.03.2026, прокурор мав усунути недоліки позовної заяви в строк до 23.03.2026 включно.
19.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла заява на виконання ухвали суду від 16.03.2026, в якій, окрім іншого, зазначено, що направлення копії позовної заяви за адресою розташування об'єкту нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності, а не за місцем знаходження юридичної особи, є обґрунтованим та достатнім для його повідомлення про наявність справи за цим позовом, оскільки саме за цією адресою відповідач здійснює господарську діяльність та реалізує свої майнові права, що забезпечує реальну можливість отримання ним судової кореспонденції. Також, прокурор з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2007 у справі "Walchli v. France" та від 08.12.2016 "ТОВ "Фріда" проти України", вважає вимогу суду про необхідність направлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів проявом надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури.
Також зазначає, що право відповідача - нерезидента України на справедливий судовий розгляд та доступ до незалежного неупередженого та компетентного суду може бути реалізоване ним вже після відкриття провадження у цій справі, шляхом направлення судом доручення про вручення відповідачу документів за кордоном Центральному органу запитуваної держави (ФРГ) відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, що на думку прокурора не є порушенням вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України стосовно обов'язковості направлення учаснику справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Розглянувши заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра про усунення недоліків позовної заяви слід зазначити наступне.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга та четверта статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною першою статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною сьомою статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Господарський суд зазначає, що відповідно до статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.
Пунктом 1 частини першої статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у справах з іноземним елементом підсудність судам України є виключною, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, зокрема об'єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт.
Судом враховано, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.03.2026 Компанія "Діполь ГМБХ", а не Компанія "Діаполь ГМБХ", як то вказано прокурором у позовній заяві, є власником майна: тип майна: склад технічного обладнання: №1 - стічна яма, №2 - ворота, №3 - огорожа, І - мостіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Стартова, буд. 32а.
Таким чином, спір за участю Компанії "Діполь ГМБХ" підсудний Господарському суду Дніпропетровської області.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено фіскальний чек за поштовим відправленням №0505574123008, список згрупованих відправлень та опис вкладення у цінний лист на ім'я Компанія "Діаполь ГМБХ", який направлений на адресу: вул. Стартовій 32А у м. Дніпрі, Дніпропетровська обл., 49041.
Відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлене законом.
Господарський суд зазначає, що згідно з поданими прокурором документами поштове відправлення №0505574123008 здійснено на ім'я Компанії “Діаполь ГМБХ», що є невірним найменуванням відповідача, а також направлено не за його місцезнаходженням, а за місцем знаходження нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що керівником прокуратури не виконано вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Будвест, ТОВ проти України" (BUDVEST, TOV v. UKRAINE; заява №59487/21) Європейський суд з прав людини постановив таке рішення: ПРОЦЕДУРА 1. Справу було розпочато за заявою проти України, поданою до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 19 листопада 2021 року. Уряд України було повідомлено про заяву. 5. Компанія-заявник скаржилася за статтею 6 § 1 Конвенції на те, що було порушено принцип рівності сторін у зв'язку з тим, що національні суди не вручили їй апеляцію або іншим чином не повідомили її про апеляцію, подану у справі. Повідомлення (інформування) учасників справи як обов'язок суду забезпечити конституційні принципи рівності та змагальності. Суд повторює, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності провадження (рішення у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), 23 червня 1993 року, § 63, серія A, № 262), вимагає, щоб особа, проти якої було розпочато провадження, повинна бути проінформована про цей факт (Діліпак і Каракая проти Туреччини, № 7942/05 і 24838/05, § 77, 4 березня 2014 р.). Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (див. Avotiтр проти Латвії) [GC], №17502/07, § 119, ЄСПЛ 2016, і Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33, серія A, № 274). Кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, включаючи апеляцію іншої сторони, і прокоментувати їх. На карту поставлено впевненість сторін у справі, яка ґрунтується, серед іншого, на усвідомленні того, що вони мали можливість висловити свою точку зору щодо кожного документа у справі (див. Beer проти Австрії, № 30428/96, §§ 1718, 6 лютого 2001р.). 7. Таким чином, національні суди можуть пересвідчитися, що їхні повістки чи інші документи надійшли сторонам достатньо завчасно, і, у відповідних випадках, зафіксувати свої висновки в тексті рішення (див. Ганкін та інші проти Росії)., № 2430/06 та інші, § 36, 31 травня 2016 р.). Якщо судові документи не будуть належним чином вручені учаснику судового процесу, він чи вона можуть бути позбавлені можливості захищати себе під час провадження (див. Заводнік проти Словенії, № 53723/13, § 70, 21 травня 2015р.). Повідомлення (інформування) учасників справи як обов'язок суду забезпечити конституційні принципи рівності та змагальності. У провідній справі “Лазаренко та інші проти України» (№ 70329/12 та 5 інших, 27 червня 2017 року) Суд уже встановив порушення щодо питань, подібних до тих, що розглядаються у цій справі. 9. Розглянувши всі надані йому матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного повідомлення заявника, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Беручи до уваги свою прецедентну практику з цього питання, Суд вважає, що, переходячи до розгляду апеляції, поданої у справі заявника, без спроби з'ясувати, чи була вона вручена заявнику, чи заявник був поінформований про апеляцію будь-яким іншим способом. національні суди позбавили заявника можливості прокоментувати скаргу, подану у справі, і не виконали свого зобов'язання поважати принцип рівності сторін, закріплений у статті 6 Конвенції.
Вищенаведені норми чинного законодавства України та рішення як національних, так і Європейського суду з прав людини свідчать про необхідність поваги до принципу рівності сторін, закріпленого у статті 6 Конвенції.
Твердження керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в обґрунтування відсутності у нього обов'язку направлення на адресу відповідача: м. Нойсе, Федеративна республіки Німеччина, копії позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд відхиляє, оскільки у разі не направлення позивачем копії позовної заяви і доданих до неї документів на офіційну адресу відповідача, суд позбавлений можливості самостійно здійснити такі дії, а має об'єктивну можливість лише повідомляти такого відповідача вже про час та місце розгляду справи шляхом направлення відповідного судового доручення про вручення процесуальних судових документів, а не копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, право відповідача на справедливий суд буде порушено.
Дотримання процесуальних умов повідомлення відповідачів про те, що до них буде подано позов, направлення копії позову з додатками та подальше повідомлення про хід розгляду справи важливе з огляду на майбутнє виконання цього рішення суду України в іноземних державах, компетентні органи яких мають виконувати такі рішення насамперед з огляду на дотримання судом України норм процесуального законодавства.
За змістом статті 7 Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах у визнанні або виконанні судового рішення може бути відмовлено, якщо:
a) документ, на підставі якого порушено провадження або еквівалентний документ, який містить виклад основних елементів позову - (i) не був вручений відповідачу завчасно та у такий спосіб, щоб надати йому можливість організувати свій захист, за винятком випадків, коли відповідач з'явився до суду та надав пояснення у справі і не оскаржив факт неналежного вручення у суді ухвалення рішення, за умови, що законодавство держави ухвалення дозволяло оскаржити вручення.
Таким чином, позивач чи прокурор, який звертається з позовом до будь-якого іноземного підприємства (нерезидента України), і має на меті реальне виконання рішення ухваленого судами України в подальшому, має бути заінтересованим у належному повідомленні відповідача як про подачу до нього позову (обов'язок про що покладено чинним Господарським процесуальним кодексом України саме на позивача/прокурора), так і в подальшому своєчасному та належному повідомленні відповідача про час та місце розгляду справу (цей обов'язок покладено вже на суд, що розглядає справу).
Враховуючи викладене, а також приписи міжнародного та чинного законодавства України, господарський суд дійшов до висновку про обов'язковість направлення прокурором на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів за офіційною адресою відповідача та надання доказів такого направлення суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частиною шостою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра не усунув недоліки позовної заяви та не надав належних доказів направлення на офіційну адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Також, суд звертає увагу керівника прокуратури на ту обставину, що в тексті позовної заяви прокурор вказує відповідачем Компанію "Діаполь ГМБХ", тоді як правоустановчі документи надані на підтвердження прав на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, за Компанією "Діполь ГМБХ". При цьому, господарський суд також позбавлений можливості з поданих прокурором документів визначити вірне найменування та офіційне місце знаходження відповідача - Компанії "Діполь", оскільки прокурором не надано доказів реєстрації Компанії "Діполь ГМБХ" в Федеративній Республіці Німеччини, а також відомостей про місце реєстрації (знаходження) юридичної особи відповідача, перекладені на українську мову з нотаріальним засвідченням.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути Керівнику Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра позовну заяву і додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.03.2026.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук