Рішення від 24.03.2026 по справі 904/6007/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6007/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", м. Дніпро

про зобов'язання повернути майно, стягнення 336 232, 80 грн., -

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд", м. Київ

про визнання договору недійсним, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Олійник Т.В.

Представники:

від позивача: Грива В.О., ордер СА №1139583 від 01.09.2025

від відповідача: Макотченко Л.М., довіреність №07/11/2025 від 07.11.2025

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-СЕРВІС", в якій просить суд:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД", обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, загальною вартістю 336 232,80 грн. з ПДВ станом на 14.10.2025, що еквівалентно 6 700 доларам США без ПДВ, в тому самому стані, в якому воно було передане на зберігання, у місце повернення зі зберігання за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс".

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд", штраф у розмірі 100% вартості обладнання, що станом на 14.10.2025 дорівнює 336 232,80 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. та 10 % від грошової вартості задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 в частині своєчасного повернення майна зі зберігання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.11.2025.

10.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення доказів.

18.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить суд визнати договір відповідального зберігання майна №СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 недійсним.

Зазначає, що попередні витрати на правничу допомогу складають 52 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення договору відповідального зберігання майна №СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 року його сторонами (позивачем та відповідачем) не були додержані вимоги, які встановлені частинами 1, 3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України.

18.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2025, господарським судом оголошено перерву до 03.12.2025.

03.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на зустрічний позов в якому просить суд у зустрічному позові відмовити повністю.

Щодо зобов'язання Поклажодавця забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання позивач за первісним позовом зазначає, що зазначеною нормою не врегульовано як саме Поклажодавець повинен забрати річ. Отже для реалізації обов'язку Поклажодавця забрати річ Зберігач має зустрічний обов'язок повернути річ зі зберігання.

Керуючись статтею 6 Цивільного кодексу України щодо можливості сторін в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд та у зв'язку з тим, що норма частини 1 статті 948 Цивільного кодексу України не містить прямої заборони відступати від положень цієї норми, сторони в розділі 3 Договору зберігання врегулювали спосіб, яким Поклажодавець забирає майно зі зберігання шляхом встановлення у цьому розділі договору умов передачі та повернення майна. Сторони керуючись принципом свободи договору врегулювали у договорі зберігання спосіб повернення майна зі зберігання, який одночасно є способом, яким Поклажодавець забирає майно зі зберігання та місце виконання зобов'язання з повернення майна зі зберігання, що є одночасно місцем виконання Поклажодавцем свого обов'язку забрати річ зі зберігання.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що пункт 1.2. договору зберігання суперечить Цивільного кодексу України в частині визначення строку з посиланням на статтю 251 Цивільного кодексу України, не можна погодитись з огляду на те, що у договорі зберігання сторони врегулювали строк виконання зобов'язання з повернення майна зі зберігання та строк дії договору, що відповідає нормам Цивільного кодексу України, які регулюють зобов'язальне право та загальні положення про договір.

Щодо недодержання сторонами спірного договору в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною 3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України відповідач за зустрічним позовом зазначає, що зі змісту наданої позивачем переписки вбачається, що позивач за первісним позовом усвідомлює, що обладнання знаходиться у нього саме на зберіганні та у листах веде мову про строк зберігання в контексті зберігання майна - КСО, що підтверджує усвідомлення факту отримання майна саме на відповідальне зберігання та забезпечення його схоронності і наявності у нього як у зберігача обов'язку повернути майно.

На думку відповідача за зустрічним позовом фактично, обладнання не повертається позивачем за первісним позовом з метою забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором доопрацювання, разом з тим використання позивачем (відповідачем за основним позовом) такого виду забезпечення виконання зобов'язань за договором доопрацювання як притримання майна, переданого за договором зберігання, являється неправомірним.

Щодо мети спірного договору та відповідності її закону відповідач за зустрічним позовом зазначає, що метою укладення спірного договору зберігання було передача майна - КСО на зберігання позивачу та не заперечувалось використання такого майна виключно з метою демонстрації в деморумі.

Сторони, укладаючи спірний договір розуміли, що демонстрація КСО в деморумі не передбачає використання обладнання за його функціональним призначенням в торговому залі користувачами-покупцями, що виключає його пошкодження або втрату, за виключенням умисних дій позивача.

В подальшому планувалось здійснювати продаж КСО по агентській схемі торгівельній мережі VARUS та іншим покупцям залучивши позивача як агента з виплатою йому агентської винагороди.

Отже мета укладання договору зберігання майна законна та спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Посилання позивача як на доказ того, що волевиявлення сторін не відповідало внутрішній волі а сам правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, на той факт, що відповідач жодного разу не сплатив встановлену плату за зберігання майна є безпідставним. Плата за зберігання встановлюється в договорі на розсуд сторін, що і було визначено у п. 4.1. договору зберігання. Разом з тим, позивач жодного рахунку на оплату послуг зберігання не виставляв/не направляв. У свою чергу така ситуація не позбавляє позивача права звернутись до відповідача з вимогою виконати грошові зобов'язання за договором зберігання, а отже такий аргумент позивача не доводить що волевиявлення сторін не відповідало внутрішній волі а сам правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

03.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому просив суд відкласти розгляд справи №904/6007/25, який призначено на 03.12.2025 на іншу дату.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2025, господарським судом оголошено перерву до 06.01.2025.

16.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій просить суд визнати договір відповідального зберігання майна №СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 року недійсним.

Відповідач зазначає, що позивач укладав договір не з метою його відповідального зберігання та отримання прибутку у розмірі 1,00 грн. за один місяць зберігання, про що він вже зазначав і в зустрічному позові. Єдиною метою з якою позивач, уклав спірний договір було досягнення бізнес-результату спільними діями з відповідачем для кінцевого замовника - мережі VARUS. На думку відповідача свідченням того, що сторони спірного договору не мали наміру дотримуватися його умов є те, що послуги з доставки КСО у розмірі 15 000,00 грн. були сплачені відповідачем, незважаючи на те, що за умовами спірного договору послуги з доставки мали бути оплачені позивачем. Отже, ознака фіктивності та удаваності була притаманна діям як відповідача так і позивача ще до моменту укладення спірного договору, оскільки ані відповідач, ані позивач не мали наміру створити правові наслідки, що були обумовлені спірним договором, а їх волевиявлення не відповідали їх внутрішній волі.

Відповідач зазначає, що причиною не повернення КСО відповідачу є те, що позивач після виникнення спору стосовно оплати послуг з доопрацювання за Додатком №03 від 05.03.2024 року (Специфікація №01) до договору №04-23/08/2022 року, у зв'язку із відмовою відповідача від визнання, прийняття та оплати фактично наданих позивачем за зустрічним позовом послуг з доопрацювання, останній вимушений вжити заходи щодо захисту свої прав та законних інтересів шляхом звернення до суду з метою встановлення факту надання вказаних послуг та подальшого стягнення з відповідача заборгованості по їх оплаті, зокрема, позивач за зустрічним позовом звернувся до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності для отримання експертного висновку за результатами проведення комп'ютерно-технічного експертного дослідження у зв'язку з чим позивачу за первісним позовом наразі необхідна КСО.

05.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких просить суд у зустрічному позові відмовити повністю.

На думку відповідача за зустрічним позовом на момент вчинення договору зберігання сторони усвідомлювали мету укладення спірного договору та прагнули настання правових наслідків укладення договору зберігання: передача дороговартісного обладнання на зберігання, забезпечення його схоронності, при цьому було погоджено використання обладнання виключно з метою показу, та повернення обладнання у схоронності. Метою укладення спірного договору зберігання було передача майна - КСО на зберігання позивачу та не заперечувалось використання такого майна виключно з метою демонстрації в деморумі без використання обладнання за його цільовим/функціональним призначенням.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що зміст економічного результату, який сторони мали на меті досягти, укладаючи спірний договір - це передача обладнання на зберігання позивачу з можливістю демонстрації його в деморумі та як результат такої демонстрації в подальшому збільшення обсягів продажу обладнання, за агентською схемою із залученням позивача в якості агента та виплата йому агентської винагороди. Економічний результат для позивача полягав в отриманні агентської винагороди за продаж обладнання торгівельній мережі VARUS, а для відповідача відповідно збільшення обсягу продажів обладнання та отримання прибутку.

Не зважаючи на те, що строк договору зберігання закінчився, відповідач за зустрічним позовом з 05.10.2023 по серпень 2025 року не звертався до позивача із вимогою про повернення майна зі зберігання вважаючи, що перемовини між сторонами щодо подальшої співпраці тривають.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що оформлення правовідносин з передачі обладнання позивачу шляхом укладення договору зберігання забезпечувало всі цілі сторін, які вони мали на меті досягти: для відповідача забезпечення схоронності обладнання та повернення його у строки визначені договором або на вимогу, а для позивача - можливість демонструвати обладнання в деморумі потенційним покупцям у тому числі торгівельній мережі VARUS з метою отримання від потенційних покупців замовлення на поставку значної кількості такого обладнання враховуючи, що потреба в такому обладнанні може бути значна з огляду на велику торгівельну мережі магазинів VARUS.

06.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому просив суд відкласти розгляд справи №904/6007/25, який призначено на 06.01.2026 на іншу дату.

У судовому засіданні 06.01.2025 оголошено перерву до 28.01.2026.

28.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" надійшли пояснення (заперечення) на відповідь на відзив, в яких не погоджується із доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД", звертає увагу суду на зміну позиції відповідача за зустрічним позов під час розгляду справи; вважає доведеним факт використання КСО саме як тестового зразка для виконання послуг з доопрацювання програмного забезпечення за Специфікацією №1 Додатку №03 від 05.03.2024 до договору №04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23.08.2022.

28.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД"до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому просив суд відкласти розгляд справи №904/6007/25, який призначено на 28.01.2026 на іншу дату.

28.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД"до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання в якому повідомлено про те, що сторонами організовано зустріч з метою вирішення спору.

У судовому засіданні 28.01.2025 оголошено перерву до 04.02.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 призначено підготовче засідання на 05.03.2026.

04.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 05.03.2026 з'явився представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 12.03.2026.

У судовому засіданні 12.03.2026 оголошувалась перерва до 24.03.2026.

Під час розгляду справи по суті позивач за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги, заперечував проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги за зустрічним позовом, заперечував проти задоволення позовних вимог за первісним позовом.

У судовому засіданні 24.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

05.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" (Зберігач) було укладено договір відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023, відповідно до пункту 1.1. якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання обладнання, надалі - "Майно", у кількості та вартістю згідно Актів прийому-передачі майна на зберігання, форми яких подано в додатках до договору, що є невід'ємними частинами цього договору, та зобов'язується своєчасно та у схоронності повернути майно поклажодавцеві.

Відповідно до пункту 1.2. договору датою підписання договору є "05" жовтня 2023 р. (далі "дата підписання Договору"). Цей договір вступає в силу з дати підписання договору і діє до "31" грудня 2024 р., але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що виникли за цим договором.

Відповідно до пункту 2.1.1. договору зберігач зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна в період дії цього договору.

Відповідно до пункту 2.1.3. договору зберігач зобов'язаний забезпечити за першою вимогою поклажодавця безперешкодний доступ до майна поклажодавця для перевірки стану та умов зберігання.

Відповідно до пункту 2.1.6. договору зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцю в тому самому стані, в якому воно було передане. Майно повертається по закінченні строку зберігання, вказаному у відповідному Акті прийому-передачі майна на зберігання або в разі дострокового повернення майна на вимогу поклажодавця (п. 3.2.1. договору) не пізніше 2-х (двох) днів з моменту отримання по електронній пошті з адреси поклажодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу зберігача ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідної вимоги від поклажодавця, якщо інший строк не встановлено додатковою угодою сторін. Вимога, направлена по електронній пошті вважається належною за умови направлення оригіналу не пізніше двох днів з моменту направлення вимоги по електронній пошті.

Відповідно до пункту 2.2. договору зберігач не має право користуватись майном, а також передавати його у користування іншим особам.

Відповідно до пункту 2.3.1. договору поклажодавець зобов'язаний сплачувати зберігачеві плату за зберігання, обумовлену п. 4.1. договору.

Відповідно до пункту 2.3.2. договору поклажодавець зобов'язаний після закінчення строку зберігання майна або в разі припинення дії договору прийняти у зберігача майно та підписати відповідний Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання.

Відповідно до пункту 3.1. договору cторони домовились вважати, що зберігач приймає на тимчасове оплатне зберігання майно з дати підписання cторонами Акту прийому-передачі майна на зберігання (за формою, викладеною у додатку 1 до договору), що підписується при передачі майна на зберігання. Якщо доставку майна до зберігача здійснює перевізник, то майно вважається переданим зберігачеві з дати підписання товарно-транспортної накладної (квитанції, або іншого документу, що засвідчує прийняття майна до перевезення). При цьому оплата послуг перевізника покладається на поклажодавця. Підписання товарно-транспортної накладної (квитанції, або іншого документу, що засвідчує прийняття майна до перевезення) не звільняє сторін від обов'язку підписати Акт прийому-передачі майна на зберігання. В цьому випадку два примірники такого Акту передаються Поклажодавцем перевізнику разом з майном, а зберігач має підписати зі свого боку та повернути один примірник Акту поклажодавцю не пізніше 10 календарних днів з дати відправлення майна.

Відповідно до пункту 3.2. договору строк зберігання майна встановлюється в Акті прийому-передачі майна на зберігання та обчислюється з дати підписання такого Акту, при цьому строк зберігання не повинен перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору поклажодавець має право вимагати повернення майна зі зберігання повністю чи частково до закінчення строку зберігання, вказаного в Акті прийому-передачі майна на зберігання. В такому разі зберігач зобов'язаний повернути таке майно в порядку, визначеному п. 2.1.6 та враховуючи положення п.3.7. договору. У випадку не повернення майна в строк, зазначений в п. 2.1.6 договору зберігач несе відповідальність передбачену п. 6.4. договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору передача майна на зберігання не призводить до виникнення у зберігача права власності на майно.

Відповідно до пункту 3.4 договору транспортування майна до місця передачі на зберігання здійснюється за рахунок поклажодавця його власними силами чи з залученням перевізника. Місце зберігання майна вказується в Акті прийому-передачі майна на зберігання.

Відповідно до пункту 3.6 договору по закінченні строку зберігання або у разі припинення дії цього договору майно повертається поклажодавцеві.

Відповідно до пункту 3.7 договору місце повернення майна зі зберігання: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4. Транспортування майна до місця повернення зі зберігання здійснюється за рахунок зберігача його власними силами чи з залученням перевізника.

Відповідно до пункту 3.7.1 договору в разі, якщо транспортування майна до місця повернення здійснюється власними силами зберігача, то зберігач зобов'язаний передати поклажодавцю два примірники належним чином заповненого (в місцях, що заповнюються зберігачем) та підписаного з боку зберігача Акту прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання (за формою, викладеною у Додатку № 2 до договору);

Відповідно до пункту 3.7.2 договору в разі, якщо транспортування майна до місця повернення здійснюється перевізником за рахунок зберігача, то одночасно з поверненням майна зберігач передає два примірники належним чином заповненого (в місцях, що заповнюються зберігачем) та підписаного Акту прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання.

Відповідно до пункту 3.7.3 договору майно вважається поверненим і ризик випадкової загибелі та пошкодження майна переходить до поклажодавця в момент фактичного повернення майна у місці повернення. Факт повернення майна посвідчується підписанням сторонами Акту прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання.

Відповідно до пункту 3.9 договору Акт прийому-передачі майна на зберігання і Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання підписуються уповноваженими особами сторін, підписи яких скріплюються печатками. Повноваження вказаних осіб (у випадках, передбачених чинним законодавством) підтверджуються відповідними довіреностями, що додаються до цього договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору поклажодавець сплачує зберігачеві за зберігання майна плату в розмірі 1,00 (одна) грн. за один місяць.

Відповідно до пункту 4.2 договору плата перераховується на поточний рахунок зберігача на підставі рахунку-фактури виставленого зберігачем не пізніше 10 (десятого) числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 6.1 договору зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення поклажодавцю.

Відповідно до пункту 6.3 договору У разі неповернення Майна в строк, вказаний в п. 2.1.6. Договору, Зберігач зобов'язаний виплатити Поклажодавцю, на вимогу останнього, штраф у розмірі:

Якщо строк порушено на 60 (шістдесят) днів та більше - 100% від вартості майна (пункт 6.3.4. договору).

Відповідно до пункту 8.1 договору усі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 8.2 договору права та обов'язки зберігача за цим договором не можуть бути передані іншим особам.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

05.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" (Зберігач) було підписано Акт прийому-передачі майна на зберігання № 1 до Договору № СТ/0510/2023/1 від "05" жовтня 2023 р. відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач у відповідності до договору № СТ/0510/2023/1 від 05" жовтня 2023 р. прийняв таке майно на зберігання: найменування майна: Kaca самообслуговуванн я NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину, кількість 1 шт, ціна за од 6 700,00 доларів США, Загальна вартість 294 746,40 грн з ПДВ. Курс перерахунку на дату Акту підписання, згідно п. 6.1.3 договору складає 36,66 грн за дол США.

Строк зберігання майна становить 60 днів з моменту підписання цього Акту (пункт 3 акту).

Місце зберігання Майна 49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 40, 2-й поверх (пункт 4 акту).

В матеріалах справи міститься Ексрес-накладна №20450790924895 відповідно до якої дата оформлення 11 жовтня 2023 року, Інформація про відправника ТОВ "СИСТЕМА ТРЕЙД", інформація про одержувача ТОВ "НВП"ПК-СЕРВІС", інформація про відправлення: повний опис відправлення: каса, оголошена вартість 15 000,00 грн., фактична вага 165 кг, сторона, що сплачує послуги відправник, вартість доставки 3366,60 грн.

09.06.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" із електронним листом в якому зазначив, що було виконано робіт: $5920 + ПДВ 20% + 15% = $8169.60 сплачено аванс: 09.04.2024: 210 523,69 (курс МБВ на 05.03.24=38,33) =$5492.40 необхідно доплатити: $8169,60 - $5492,40 = $2677,20 (по курсу на 05.03.24 38,33=102617,08).

08.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" із вимогою №08/07/2025-1 від 08.07.2025, в якій вимагало повернути отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" грошові кошти за ненадані послуги за Додатком №03 до договору про доопрацювання у розмірі 210 523,69 грн. протягом 7 (семи) днів з дати отримання цієї вимоги. У зв'язку з тим, що обладнання, передане на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "ПК-Сервіс" за договором про зберігання на момент направлення цієї вимоги тривалий час знаходиться на зберіганні та його стан нам не відомий, просило надати інформацію щодо стану обладнання з фото та відеофіксацією протягом 7 (семи) днів з дати отримання цієї вимоги. Також, у вказаній вимозі відповідно до пункту 6.3 договору зберігання вимагало перерахувати штраф у розмірі 100% вартості майна на поточний рахунок протягом 7 днів з дня отримання цієї вимоги.

11.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" із листом №01-1107/25 від 11 липня 2025 року, в якому на лист №08/07/2025-1 від 08.07.2025 повідомило наступне, договір зберігання має одночасну дію з договором про доопрацювання програмного забезпечення, тобто до підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та проведенням остаточного розрахунку. Після виконання нашими сторонами зобов'язань, вищезазначені договори будуть виконані та майно повернуто поклажодавцю в зв'язку з припиненням договору зберігання.

Зазначило, що враховуючи неможливість вашої сторони забезпечити виконання нашою стороною пункту 16 "Тестування системи у зборі" відповідно до Специфікації №01 затвердженої нашими сторонами Додатком №03 від 02.03.2024 до Договору №04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23 серпня 2022 року, наполягало на пропозиції про проведення остаточного розрахунку за фактично надані послуги з доопрацювання програмного забезпечення за виключенням вартості пункту 16 Тестування системи у зборі та зменшенням вартості пункту 17 на 15% від пункту 16. А, саме до сплати 161 859,93 грн з ПДВ.

Вказало, про факт виконання пп. 1-15 Специфікації №01 Додатку № 03 від 02.03.2024 до Договору № 04-23/08/2022 підтверджується успішною демонстрацією функціонала та бізнес-процесів покупки на КСО виробника NCR кінцевого Замовника ТОВ "ОМЕГА", що не є стороною договору, проте є зацікавленою стороною виконання умов договору. Повідомлення Вих №1004 від 11 липня 2025 від ТОВ "Омега" (мережа супермакетів "Варус").

В матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" №1004 від 11 липня 2025 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" відповідно до якого в рамках проекту по можливому використанню кас самообслуговування (КСО) виробництва NCR в мережі магазинів VARUS, нам, 29 листопада 2023 року, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" був переданий тестовий зразок КСО NCR.

КСО використовувався для тестування та демонстрації програмного забезпечення (ПЗ) POS Service Pro, в рамках адаптації вищезгаданого ПЗ до потреб мережі VARUS.

Кінцевим результатом співпраці між ТОВ "Омега" та ТОВ "НВП "ПКСервіс" по адаптації ПЗ стала презентація функціональних можливостей ПЗ на тестовому зразку КСО NCR, що відповідає повному переліку функціонала і залишила позитивні враження. Пілотне тестування на мережі не відбувалося. 12 травня 2025 р. тестовий зразок КСО NCR був повернений Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" з листом №14/07/25 від 14.07.2025 року на лист №01-1107/25 від 11.07.2025 в якому просив, зокрема, з метою уникнення непорозумінь, правильного вирішення ситуації, що склалась та усунення двозначностей, наведених у листі, надати роз'яснення на якій підставі ТОВ НВП "ПК-Сервіс" було самостійно проведено перемовини та майно ТОВ "Система Трейд", яке знаходилось на зберіганні, було передано Торгівельній мережі "VARUS" та яким чином, не знаючи ТЗ, ТОВ НВП "ПК-Сервіс" оцінена готовність послуг/робіт за Додатком №03 у відсотках.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" із листом №01-1807/25 від 18 липня 2025 року на лист №14/07/2025 від 14.07.2025 яким повідомило, що відповідно до домовленостей було проведено первісне тестування та демонстраційний показ роботи програмного забезпечення оновленого за вашим замовленням на вашому обладнанні, за участю ваших представників на об'єкті торгівельної мережі "VARUS". Під час даного заходу, за домовленістю наших сторін використовувалася каса самообслуговування виробництва NCR, надана вашою стороною нам саме для даних цілей. Під час даного первісного тестування вашою стороною також було надано додаткове обладнання представникам торгівельній мережі "VARUS".

Вартість наданих послуг встановлена сторонами та міститься у Специфікації № 01 Додатку № 03 від 02.03.2024. Щодо об'єму готовності наданих послуг ТОВ "НВП "ПКСервіс", доопрацьованого програмного забезпечення КСО для торгівельної мережі "VARUS" засвідчено успішною демонстрацією функціонала. Етап 16 "Тестування в зборі" не відбувався. Тож із калькуляції за Специфікацією вартість робіт Етапу 16 Тестування в зборі та 15% від Етапу 16 в п. 17 Адміністрування проекту - вирахувано. Готовність ПЗ КСО до експлуатації в ТМ "Варус" підтвердить будь-яка технічна експертиза, за потреби.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" з листом №18/08/2025 від 18.08.2025 на лист №01-1807/25 від 18.07.2025, в якому зазначає, що обладнання має беззастережно бути повернуто без ушкоджень. У зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" вимогу про дострокове повернення Майна не направляло, строк зберігання та строк дії Договору про зберігання закінчились Майно повинно було повернуто Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд". Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "ПК-Сервіс" обладнання до цього часу не повернуло, та й ще безпідставно передало його торгівельній мережі VARUS.

21.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" із листом №21.07/25-1, яким направило два примірника Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №1/2107 від 21 липня 2025 року. Просило, згідно з пунктом 6.2. договору, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання цього Акта підписати один екземпляр Акта та направити його на адресу. У разі наявності зауважень - надати вмотивовану відмову або перелік недоліків (недоробок) із зазначенням строків для їх усунення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" з листом №25/07 від 25.07.2025 на лист №21.07/25-1 від 21.07.2025, яким повідомило, що послуги за Додатком № 03 "Специфікація № 1" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" протягом 30 робочих днів з дати попередньої оплати, яка була здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" 09.04.2024 тобто до 21.05.2024 фактично не надані, що являється істотним порушенням Договору, а отже Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" не має підстав для підписання Акту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" із вимогою №06/08-1 від 06.08.2025 якою вимагало: повернути обладнання Каса самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину, що находиться на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" відповідно до договору № СТ/0510/2023/1 від 05 жовтня 2023 року за адресою: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 4 за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" протягом 2-х днів з моменту отримання по електронній пошті з адреси Поклажодавця Pavel.Tereschchenko@systemgroup.com.ua цієї вимоги. Сплатити штраф у розмірі 100% вартості обладнання Каса самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину, що станом на 05.08.2025 року дорівнює 281 065,00 гривень, протягом 7 днів з дати отримання цієї вимоги.

Відповідно до даних трекінгу поштових відправлень вимога №06/08-1 від 06.08.2025 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" 11.08.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" із листом №08.08/25-2 від 08 серпня 2025 року яким на лист №06/08-1 від 06.08.2025 повідомило, що вирішення питання щодо підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг за Додатком № 03 від 02.03.2024 року за Договором № 04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23 серпня 2022 року, та відсутність інших замовлень від вас за даним договором, автоматично надасть можливість припинити договір № СТ/0510/2023/1 відповідального зберігання майна від 05.10.2023 та повернути вам касу, в зв'язку з чим було запропоновано направити фахівців для перевірки та тестування доопрацьованого програмного забезпечення та перевірки наявності та стану каси самообслуговування виробництва NCR, наданою стороною для тестування програмного забезпечення.

Зазначило, що зі свого боку, може гарантувати відправку обладнання відразу після підписання нашими сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг за Додатком № 03 від 02.03.2024 року за Договором № 04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23 серпня 2022 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" обов'язку своєчасного повернення майна за договором відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023, проти чого заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", що і є причиною виникнення спору за первісним позовом.

Предметом спору за первісним позовом є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД", обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, загальною вартістю 336 232,80 грн. з ПДВ станом на 14.10.2025, що еквівалентно 6 700 доларам США без ПДВ, в тому самому стані, в якому воно було передане на зберігання, у місце повернення зі зберігання за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд", штрафу у розмірі 100% вартості обладнання, що станом на 14.10.2025 дорівнює 336 232,80 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" посилається на те, що на момент укладення договору відповідального зберігання майна №СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 його сторонами (позивачем та відповідачем) не були додержані вимоги, які встановлені частинами 1, 3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України проти чого заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд", що і є причиною виникнення спору за зустрічним позовом.

Предметом спору за зустрічним позовом є визнання договору відповідального зберігання майна №СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 недійсним.

Предметом доказування у справі є обставини укладення договору відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023, строк дії договору, обставин передачі майна на зберігання, наявності/відсутності підстав для повернення майна поклажодавцеві, вартість неповернутого майна, наявність/відсутність підстав для стягнення штрафу, наявність / відсутність підстав для визнання договору відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023 року недійсним.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Одним із таких способів, як указано у пункті 2 частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України, є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

У статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (частина 1).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Таким чином, відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 року у справі № 918/204/18 виснувала, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункт 5.20 постанови).

Розглядаючи спір, господарський суд, перш за все, має встановити правову природу договору, надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з'ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склалися між сторонами, з'ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов'язань обома сторонами цього договору, застосувати відповідні норми права. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.05.2024 у справі №923/77/22, від 09.04.2024 у справі №905/342/23.

Питання зберігання майна регулюється главою 66 (§ 1. Загальні положення про зберігання), положення якої також застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом (стаття 955 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (частини перша - третя статті 938 Цивільного кодексу України).

Статтею 944 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі передбачений статтею 942 Цивільного кодексу України. Так, за приписами цієї статті, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (частина перша статті 948 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За приписами частини першої статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, адже правовою природою такого договору є забезпечення збереження речі та повернення її неушкодженою, оскільки така річ перебуває у володінні зберігача, а не у користуванні. Право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця. Правова природа договору зберігання з наданням зберігачеві права користування полягає у спрямуванні волі і волевиявлення сторін на зберігання речі, при цьому послугу надає зберігач, а оплачує поклажодавець, або ж зберігання здійснюється безоплатно.

Відповідно до приписів статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тобто, встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, тобто є удаваним. Другий же правочин ("прихований") може бути як дійсним, так і недійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам чинності правочинів, що містяться в статті 203 Цивільного кодексу України. Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою визнання його недійсним.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 927/645/19 суд касаційної інстанції щодо правильного застосування згаданого положення Цивільного кодексу України надав такі висновки:

"За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. А тому такий правочин може бути визнаний судом недійсним лише у тому разі, коли буде встановлено, що правочин, який сторони насправді вчинили, не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який підлягав встановленню судом у цій справі є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договорів дарування та з'ясування питання про те, чи не укладені ці угоди з метою приховати іншу угоду та яку саме.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права".

У зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" посилається на те, що укладаючи спірний договір відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023 сторонами не дотримано вимоги частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, договір має ознаки фіктивного та удаваного правочину, на момент його укладення не був спрямований на реальне настання наслідків, зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. На думку позивача за зустрічним позовом, оформлюючи спірні правовідносини сторони мали укласти договір позички.

Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" (виконавець) було укладено договір №04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23.08.2022, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець переймає на себе зобов'язання виконати доопрацювання програмних забезпечень (надалі за текстом - ПЗ), які повинні відповідати Технічним завданням (надалі за текстом - ТЗ) та супроводжуючим описам наданим замовником (надалі за текстом доопрацювання - послуги), а замовник зобов'язується прийняти належно надані послуги та оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору доопрацювання вихідних кодів ПЗ проводиться в період відповідно до погодженої сторонами до кожного ПЗ Специфікації.

Відповідно до пункту 1.6. договору терміни та вартість доопрацювання визначаються сторонами у специфікаціях.

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість доопрацювання ПЗ відповідно до предмету даного договору визначається та погоджується сторонами у специфікаціях у гривні з зазначенням еквіваленту у доларах США.

Відповідно до пункту 2.4. договору ціна даного договору дорівнює сумі вартості доопрацювання ПЗ за кожною специфікацією даного договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору оплата здійснюється наступним шляхом: 50% (п'ятдесят відсотків) передоплати від ціни погодженої у специфікації перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів із дати отримання рахунку та 50% (п'ятдесят відсотків) остаточного розрахунку протягом 3 (трьох) календарних днів із дати із дати підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг за кожною специфікацією.

Відповідно до пункту 6.1. договору надані послуги здаються замовникові за Актом приймання-передачі виконаних робіт/послуг. Виконавець надає замовникові 2 (два) екземпляри підписаного (з його боку) акту здачі-приймання виконаних робіт/послуг.

Відповідно до пункту 6.2. договору замовник впродовж 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг, за умови надання його виконавцем та у разі відсутності зауважень до наданої послуги підписує його і направляє один екземпляр на адресу виконавця, або в цей же термін направляє вмотивовану відмову. За наявності недоробок (недоліків) замовник впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання виконаних робіт/послуг направляє виконавцю перелік недоробок (недоліків) і зазначає строк для їх усунення. Акт здачі-приймання, в даному випадку, оформляється і спрямовується виконавцем замовникові впродовж 5 (п'яти) робочих днів виключно після усунення недоробок (недоліків), оформлених відповідним актом.

Відповідно до пункту 6.3. договору сторони дійшли згоди, що у випадку не підписання замовником акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг та відсутності зауважень з боку замовника в термін понад 10 (десяти) робочих днів із моменту його отримання, такий Акт прийому-передачі наданої послуги сторони уважають підписаним, а надані послуги за таким Актом прийнятими замовником.

Відповідно до пункту 10.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2022 р.

Відповідно до пункту 10.2. договору якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік, на тих же умовах.

Відповідно до пункту 11.2. договору усі додатки до цього договору є невід'ємною його частиною, за умови підписання їх повноважними представниками.

Відповідно до пункту 11.3. договору з метою спрощення процедури обміну документами, сторони домовилися, що будуть здійснювати оформлення та підписання документів в електронному вигляді у формі електронних документів, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, для підтвердження описаних в них господарських операцій й інших обставин, із заповненням усіх обов'язкових реквізитів і накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи/відповідального працівника і кваліфікованої електронної печатки (у разі її використання), а також обмін такими документами з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку через програмне забезпечення "M.E.Doc IS" з дотриманням законодавства про електронні документи, електронний документообіг та електронні довірчі послуги.

Під документами у даному пункті розуміються зокрема, але не обмежуючись: додаткові угоди, додатки, видаткові накладні, акти приймання-передачі, рахунки-фактури, кошториси, прайс-листи, звіти, акти виявлених недоліків, акти звірки взаєморозрахунків, акти про анулювання електронного документа, довіреності на отримання матеріальних цінностей та інші довіреності, претензійні та інші документи.

Відповідно до пункту 11.5. договору сторони домовилися визнавати оригіналом електронного документа наданий засобами телекомунікаційного зв'язку в електронному вигляді від однієї сторони іншій стороні електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи/відповідального працівника і печаткою (у разі її використання).

Відповідно до пункту 11.6.1. договору кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до пункту 11.6.2. договору кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" (виконавець) була укладена Специфікація №01 (Додаток №01 від 23 серпня 2022 року до Договору доопрацювання ПЗ №04-23/08/2022 від 23 серпня 2022 року) відповідно до якої виконавець бере на себе зобов'язання виконати доопрацювання спеціальної версії програмного забезпечення POS Service Pro © Ver.2.0 (for ТОВ "АТБ-Маркет" only) для використання на касах самостійного обслуговування виробництва NCR, а Замовник прийняти та здійснити оплату послуг по цінам та на умовах, що зазначені в даній Специфікації № 01, а саме послуга: Доопрацювання "Сервісного меню". Кількість 1 послуга сума 1600 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Меню додавання товарів в чек, ануляції товара", сума 640 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу " Меню ануляції чеку", сума 320 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Меню сплати банковскою картою", сума 640 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Друк фіскальногочеку", сума 320 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Зняття X- та Z-звітів", сума 640 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Друк нульовогочеку", сума 320 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Інтеграція із світловим датчиком готовності каси", сума 160 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Перевірка віку особи при продажу ЛГВ та табачних виробів", сума 320 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Друк коду УКТЗЕД за підакцизним товаром", сума 160 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Сканування та перевірка ШК акцизної марки товару", сума 1280 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Маркетинговіакції: розрахунок фішек при сплаті", сума 320 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Звірка податкових ставок РРО з даними касового серверу", сума 320 дол США без ПДВ, Доопрацювання функціоналу "Заборона на множення для товарів з ознакою "заборона множення на касі" та топливних сертифікатів", сума 320 дол США без ПДВ, Адміністрування проекту, сума 883 дол США без ПДВ, Разом 8243 дол США без ПДВ.

Ціна на послуги за даною специфікацією встановлюється в гривні та вказується в еквіваленті доларах США за курсом продажу долару США, встановленому МВБ на день, що передує дню підписання специфікації. (пункт 1 Специфікації)

Загальна ціна послуг за даною специфікацією складає (36,5686 грн$ США) 301 435 (триста одна тисяча чотириста тридцять п'ять) грн, що на дату підписання еквівалентно вісім тисяч двісті сорок три (8 243) доларів США, без ПДВ. (пункт 2 Специфікації).

Замовник зобов'язується оплатити послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця у відповідності до п.п. 2.2., 4.1., укладеного договору; (пункт 3 Специфікації).

Строк надання послуг за даною специфікацією становить 90 робочих днів, зурахуванням п. 4.4. укладеного Договору. (пункт 4 Специфікації).

Датою надання послуг вважається дата підписання Замовником в акті здачі-приймання виконаних робіт/послуг (пункт5 Специфікації).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" рахунки на оплату на загальну суму 301 434,96 грн.,: №17/0912 від 09.12.2022 року на суму 150 717,48 грн., №3/2608 від 26.08.2022 року на суму 150 717,48 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" були підписані Акти здачі приймання робіт (надання послуг): №1/2812 від 28 грудня 2022 року на суму 150 717,48 грн., №5/2812 від 28 грудня 2022 року на суму 150 717,48 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" було здійснено оплату виконаних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" у розмірі 301 434,96 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: №4047148730 від 15.12.2022 на суму 150 717,48 грн, №4047148288 від 30.08.2022 на суму 150 717,48 грн.

04.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" було складено та підписано Специфікацію № 01 (Додаток №02 від 04.03.2024 до Договору доопрацювання ПЗ № 04-23/08/2022 від "23" серпня 2022 р.) відповідно до якої виконавець бере на себе зобов'язання виконати доопрацювання спеціальної версії програмного забезпечення POS Service Pro © Ver.2.0 (for ТОВ "АТБ-Маркет" only) для використання на касах самостійного обслуговування виробництва NCR, а Замовник прийняти та здійснити оплату послуг по цінам та на умовах, що зазначені в даній Специфікації № 01.

Загальна вартість послуг за даною специфікацією з ПДВ (20%) складає 4454,40 доларів США (38,20 грн$ США) 170 158,08 грн (пункт 2 Специфікації).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" рахунок №8/1503 від 15.03.2024 року на суму 170 158,08 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" був підписаний Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №8/1503 від 15 березня 2024 року на суму 170 158,08 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" було здійснено оплату виконаних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" у розмірі 170 158,08 грн., що підтверджується платіжною інструкцією: №4047149805 від 28.03.2024 на суму 170 158,08 грн

05.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" було складено та підписано Специфікацію № 01 (Додаток №03 від 05.03.2024 до Договору доопрацювання ПЗ № 04-23/08/2022 від "23" серпня 2022 р.) відповідно до якої виконавець бере на себе зобов'язання виконати доопрацювання спеціальної версії програмного забезпечення POS Service Pro © Ver.2.0 (for ТОВ "АТБ-Маркет" only) для використання на касах самостійного обслуговування виробництва NCR, а Замовник прийняти та здійснити оплату послуг по цінам та на умовах, що зазначені в даній Специфікації № 01.

Загальна вартість послуг за даною специфікацією з ПДВ (20%) складає 10 948,80 доларів США (38,33 грн$ США) 421 047,38 грн (пункт 2 Специфікації).

Вказаний акт підписаний кваліфікованим електронним підписом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", підпис та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" рахунок №5/1803 від 18.03.2024 року на суму 421 047,38 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" було здійснено оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" у розмірі 210 523,69 грн., що підтверджується платіжною інструкцією: №4047149847 від 09.04.2024 на суму 210 523,69 грн

В матеріалах справи міститься електронний лист від Pavel. Tereshchenko@systemgroup.com.ua, направлений на адресу r.luchkov@pc-service.ua, дата 14.08.2023 року відповідно до якого: Роман, у вкладенні оглядова презентація девайсів, які доцільно запропонувати Varus. Декілька тез стосовно подальших демонстрацій. На разі не доцільно везти КСО в офіс клієнта, без готової інтеграції. З вашим софтом ще не відпрацьований модуль роботи з готівкою. Використовувати чужий образ, без врахування бізнес-процесів клієнта не має сенсу. Фактично, це буде демонстрація залізного ящика. Набагато продуктивніше буде зробити інтеграцію і вже тоді передати касу, для тестування функціональності.

За умовами договору відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання обладнання, надалі - "Майно", у кількості та вартістю згідно Актів прийому-передачі майна на зберігання, форми яких подано в додатках до договору, що є невід'ємними частинами цього договору, та зобов'язується своєчасно та у схоронності повернути майно поклажодавцеві.

Строк зберігання майна становить 60 днів з моменту підписання цього Акту (пункт 3 акту).

Місце зберігання Майна 49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 40, 2-й поверх (пункт 4 акту).

Матеріалами справи підтверджується. що оспорюваний правочин виконувався сторонами, шляхом передачі майна на зберігання, підписання Акту прийому-передачі майна на зберігання № 1 до Договору № СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023, матеріалами справи, в тому числі й тими, що стосуються укладення та виконання договору №04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23.08.2022, перепискою між сторонами, підтверджується, що договір відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023 був укладений саме з метою передачі на зберігання майна - Kacи самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину, у кількості 1 шт, ціна за од 6 700,00 доларів США, загальна вартість 294 746,40 грн з ПДВ.

Під час розгляду справи, сторони підтвердили, що Kacа самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину (КСО) передана для зберігання, яке не заперечувало використання такого майна виключно з метою демонстрації в деморумі.

Як зазначив відповідач за зустрічним позовом, сторони, укладаючи спірний договір розуміли, що демонстрація КСО в деморумі не передбачає використання обладнання за його функціональним призначенням в торговому залі користувачами-покупцями, що виключає його пошкодження або втрату. В подальшому планувалось здійснювати продаж КСО по агентській схемі торгівельній мережі VARUS та іншим покупцям залучивши позивача як агента з виплатою йому агентської винагороди.

З урахуванням викладеного у суду відсутні достатні правові підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони домовились вважати, що зберігач приймає на тимчасове оплатне зберігання майно з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі майна на зберігання (за формою, викладеною у додатку 1 до договору), що підписується при передачі майна на зберігання. Якщо доставку майна до зберігача здійснює перевізник, то майно вважається переданим зберігачеві з дати підписання товарно-транспортної накладної (квитанції, або іншого документу, що засвідчує прийняття майна до перевезення). При цьому оплата послуг перевізника покладається на поклажодавця. Підписання товарно-транспортної накладної (квитанції, або іншого документу, що засвідчує прийняття майна до перевезення) не звільняє сторін від обов'язку підписати Акт прийому-передачі майна на зберігання. В цьому випадку два примірники такого Акту передаються Поклажодавцем перевізнику разом з майном, а зберігач має підписати зі свого боку та повернути один примірник Акту поклажодавцю не пізніше 10 календарних днів з дати відправлення майна.

05.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" (Зберігач) було підписано Акт прийому-передачі майна на зберігання № 1 до Договору № СТ/0510/2023/1 від "05" жовтня 2023 р. відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач у відповідності до договору № СТ/0510/2023/1 від 05" жовтня 2023 р. прийняв таке майно на зберігання: найменування майна: Kaca самообслуговуванн я NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину, кількість 1 шт, ціна за од 6 700,00 доларів США, Загальна вартість 294 746,40 грн з ПДВ. Курс перерахунку на дату Акту підписання, згідно п. 6.1.3 договору складає 36,66 грн за дол США.

Строк зберігання майна становить 60 днів з моменту підписання цього Акту. (пункт 3 акту).

Місце зберігання Майна 49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 40, 2-й поверх (пункт 4 акту).

В матеріалах справи міститься Ексрес-накладна №20450790924895 відповідно до якої дата офоромлення 11 жовтня 2023 року, Інформація про відправника ТОВ "СИСТЕМА ТРЕЙД", інформація про одержувача ТОВ "НВП"ПК-СЕРВІС", інформація про відправлення: повний опис відправлення: каса, оголошена вартість 15 000,00 грн., фактична вага 165 кг, сторона, що сплачує послуги відправник, вартість доставки 3366,60 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання щодо повернення майна зі зберігання, є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука шляхом залучення перевізника Нова Пошта, що підтверджується копією експрес-накладної №59001558674984, квитанції про відправку КСО, роздруківка інформації про доставку КСО з офіційного сайту НОВА ПОШТА.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" зазначає, що до повернутого обладнання не було додано Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання, як передбачено пунктом 3.7. Договору зберігання, тому після отримання обладнання зі зберігання оглянуло стан обладнання, підготувало Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання із зазначенням стану майна, що отримано. Проект акту прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання 28.01.2026 був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" електронною поштою на адреси: r.luchkov@pc-service.ua, finance@pc-service.dp.ua, 03.03.2026 направлено Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання, підписаний електронним підписом з проханням підписати та направити підписаний документ, однак Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання з підписом уповноваженої особи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" не надійшов до Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд".

За поясненнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" у зв'язку з тим, що Акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання з підписом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" не надійшов, господарська операція з повернення майна зі зберігання не закрита, тому позивач за первісним позовом підтримує всі позовні вимоги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" підтвердив, що майно повернуто та отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Трейд", однак акт прийому-передачі (повернення) майна зі зберігання не підписаний, в тому числі й з підстав оскарження договору відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо). Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Так, предметом за первісним позовом є, зокрема, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, загальною вартістю 336 232,80 грн. з ПДВ станом на 14.10.2025, що еквівалентно 6 700 доларам США без ПДВ, в тому самому стані, в якому воно було передане на зберігання, у місце повернення зі зберігання за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс".

Матеріалами справи підтверджується, що 23.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" за свій рахунок повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела (Лепсе Івана), буд. 4, із залученням перевізника Нова Пошта.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" підтвердило отримання обладнання - Касу самообслуговування NCR SelfServ Checout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, вказало про не підписання акту приймання-передачі зі сторони відповідача за первісним позовом.

Враховуючи, що предметом позову за первісним позовом є саме зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД" обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", що було здійснено 23.01.2026, тобто під час розгляду спору у справі №904/6007/25, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в частини 1 статті 230 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.3 договору у разі неповернення майна в строк, вказаний в п. 2.1.6. договору, зберігач зобов'язаний виплатити поклажодавцю, на вимогу останнього, штраф у розмірі:

Якщо строк порушено на 60 (шістдесят) днів та більше - 100% від вартості майна (пункт 6.3.4. договору).

Позивачем нарахований та заявлений до стягнення з відповідача на свою користь штраф у розмірі 336 232,80 гривень, що дорівнює 100% вартості обладнання.

З урахуванням пункту 2.1.6. договору строк повернення майна поклажодавцю було порушено на строк, перевищує 60 (шістдесят) днів.

Штраф нарахований та заявлений до стягнення відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявленого штрафу, який підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом складає 100 % вартості обладнання (КСО), яке повернуто позивачу за первісним позовом та прийнято останнім.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на 50 % та стягнення штрафу у розмірі 168 116,40 грн.

При цьому господарський суд враховує, що договір відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023 був укладений з метою передачі на зберігання майна - Kacи самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+, на 1 корзину, у кількості 1 шт, яке не заперечувало використання такого майна виключно з метою демонстрації в деморумі, в тому числі й під час виконання сторонами договору №04-23/08/2022 про доопрацювання програмного забезпечення від 23.08.2022.

Водночас, суд враховує, що умовами договору відповідального зберігання майна № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023 був визначений строк зберігання та відповідальність за його несвоєчасне повернення, відсутність звернення із заявами щодо продовження строку зберігання обладнання (КСО), суд вважає помилковим обожнення відповідачем за первісним позовом строку дії договору № СТ/0510/2023/21 від 05.10.2023 та договору №04-23/08/2022 від 23.08.2022, оскільки вказаний договір укладений сторонами про доопрацювання програмного забезпечення не лише щодо спірного обладнання (КСО), що не перешкоджало внесення сторонами змін до спірного договору, зокрема, щодо продовження строку зберігання обладнання (КСО).

Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру штрафу більше, ніж на 50%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити повернення майна у визначений договором строк.

Умови договору, в тому числі строк зберігання, були відповідачу відомі, і відповідач міг, повернути майно або звернутись із пропозицією щодо продовження терміну зберігання, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин провадження у справі про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс", повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМА ТРЕЙД", обладнання: Каса самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, загальною вартістю 336 232,80 грн. з ПДВ станом на 14.10.2025, що еквівалентно 6 700 доларам США без ПДВ, в тому самому стані, в якому воно було передане на зберігання, у місце повернення зі зберігання за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України; позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково у розмірі 168 116,40 грн.; позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання договору відповідального зберігання майна №СТ/0510/2023/1 від 05.10.2023 недійсним задоволенню не підлягають.

За положеннями частин 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що провадження у справі в частині зобов'язання повернути обладнання підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині у розмірі 4 034,79 грн. підлягає повернення з Державного бюджету на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс". При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" обладнання: Касу самообслуговування NCR SelfServ Checkout R6LN Plus без Note Recycling, XR7+ на 1 корзину у кількості 1 (одна) штука, загальною вартістю 336 232,80 грн. з ПДВ станом на 14.10.2025, що еквівалентно 6 700 доларам США без ПДВ, в тому самому стані, в якому воно було передане на зберігання, у місце повернення зі зберігання за адресою: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс".

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" про стягнення 336 232,80 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця 152-ї Дивізії, будинок 3, код ЄДРПОУ: 35446439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" (03124, місто Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ: 40442504) 168 116,40 грн. штрафу, 4 034,79 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Трейд" про визнання договору недійсним відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ПК-Сервіс".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.03.2026

Суддя Ю.А. Бажанова

Попередній документ

135122564

Наступний документ

135122566

Інформація про рішення:

№ рішення:	135122565
№ справи:	904/6007/25
Дата рішення:	24.03.2026
Дата публікації:	26.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; зберігання

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (17.04.2026)
Дата надходження:	13.04.2026
Предмет позову:	зобов`язання повернути майно, стягнення 336 232, 80 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

18.11.2025 14:40	Господарський суд Дніпропетровської області
03.12.2025 11:40	Господарський суд Дніпропетровської області
06.01.2026 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
28.01.2026 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
18.02.2026 11:40	Господарський суд Дніпропетровської області
05.03.2026 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області
12.03.2026 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
24.03.2026 15:30	Господарський суд Дніпропетровської області