26.02.2026 м. Дніпро Справа № 908/1938/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Хомеріки Ю.С.,
за участю представників:
від позивача: Плецька Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 908/1938/25 (суддя Дроздова С.С.)
за позовом: Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ»
про стягнення 289 565 грн 20 коп.
1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
24.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» про стягнення 68 169 грн 87 коп. пені, 44 899 грн 15 коп. 3 % річних, 176 496 грн 18 коп. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 позовні вимоги Фізичної соби-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича пеню в сумі 68 169 (шістдесят вісім тисяч сто шістдесят дев'ять) грн 87 коп., 3% річних в сумі 44 899 (сорок чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 15 коп., інфляційні втрати в сумі 176 496 (сто сімдесят шість тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 18 коп., судовий збір в сумі 4343 (чотири тисячі триста сорок три) грн 47 коп.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу у справі № 908/1938/25. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн 00 коп.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить:
- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/1938/25. Ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу в задоволені позову. Судові витрати стягнути з позивача;
- скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 908/1938/25, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені його заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 15 000 грн 00 коп.
На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи.
З посиланням на частину 1 статті 614 Цивільного кодексу України скаржник зазначає, що відповідальність за порушення зобов'язання можлива лише за наявності вини. При цьому справа розглядалася судами значно довше строків, визначених процесуальним законом, і таке затягування відбулося не з вини відповідача. Отже, на думку апелянта, відповідальність була застосована безпідставно - за відсутності його вини.
У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» вказало, що договір доручення № 21-09 від 21.09.2021 є недійсним, оскільки Фізична особа-підприємець Іздебський Ігор Євстахович не має відповідного кваліфікаційного сертифікату.
Відповідач подав до суду клопотання про витребування від позивача доказів виконання договору.
Суд відмовив у задоволені клопотання про витребування доказів, не сприяв повному збору та дослідженню доказів, передбачених статтями 81, 86, 198, 236 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник посилається на правову позицію Верховного Судом, зокрема, викладену у справі № 908/948/23, що не можна одночасно стягувати інфляційні втрати та 3% річних за період прострочення виконання правочину та за прострочення виконання рішення суду.
В обґрунтування апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції від 18.12.2025 у цій справі відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу були стягнуті безпідставно, оскільки позивач не заявив про них до завершення судових дебатів, як того вимагає процесуальне законодавство.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги.
Фізична особа-підприємець Іздебський Ігор Євстахович, скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване рішення першої інстанції залишити без змін.
Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції у справі є законним і обґрунтованим, а апеляційні доводи відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не спростовують обгрунтованих висновків суду.
Апелянт помилково посилається на відсутність вини, оскільки прострочення виконання зобов'язання виникло ще до судового розгляду, а саме відповідач, оскаржуючи рішення, затягував його виконання та не скористався можливістю добровільного погашення боргу, що свідчить про недобросовісну поведінку. Доводи щодо необхідності витребування додаткових доказів є необґрунтованими, оскільки відповідні обставини вже встановлені рішенням суду у справі № 908/1556/22, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення, тому повторне їх доведення є неприпустимим. Твердження про залишення позову без розгляду безпідставні, оскільки позивач надав усі необхідні документи, у тому числі оригінали для огляду суду. Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивач вказує, що вони правомірно стягуються за весь період прострочення до фактичного виконання зобов'язання незалежно від наявності судового рішення, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Стосовно додаткового рішення зазначено, що воно є похідним від основного, ухвалене у встановлений процесуальний строк та не оскаржується апелянтом по суті, а отже є законним. Також позивач надав орієнтовний розрахунок майбутніх судових витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції та заявив про намір подати підтверджуючі документи після ухвалення рішення апеляційним судом.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В..
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
11.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
В судове засідання 26.02.2026 з'явився представник позивача.
Колегія суддів у судовому засіданні 26.02.2026 оголосила скорочену постанову.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
21.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» (Довіритель) та Фізичною особою-підприємцем Іздебським Ігорем Євстаховичем (Повірений) укладено Договір доручення № 21-09 від 21.09.2021, відповідно до пункту 1.1 якого Повірений за винагороду зобов'язується за дорученням, від імені та за рахунок Довірителя вчиняти юридично значимі дії, спрямовані на укладення та виконання Довірителем договорів підряду щодо виконання будівельних робіт.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що по даному Договору Повірений здійснює наступні юридично значимі дії:
- здійснення розрахунку та формування договірних цін на виконання робіт та узгодження цих цін з контрагентами;
- формування графіків виконання робіт та узгодження їх з контрагентами;
- підготовка тендерної документації (за необхідності), її надання у встановлений строк, представлення інтересів Довірителя перед тендерною комісією;
- детальна розробка структури та механізму виконання угоди з метою оптимізації їх параметрів та з урахуванням фінансових, податкових, юридичних ризиків сторін;
- узгодження умов, термінів виконання робіт та порядку оплати по договорам із контрагентами за погодженням із Довірителем;
- супровід укладених угод та здійснення управління проектами до моменту отримання оплати Довірителем та повного виконання робіт, консультування з питань комерційної діяльності й керування процесом будівництва;
- здійснення всіх юридичних і фактичних дій, пов'язаних з виконанням даного Договору.
Як зазначено в пункті 1.3 Договору по угодах, що укладатимуться Довірителем з третіми особами, права і обов'язки виникають безпосередньо у Довірителя. Повірений не має права підписувати будь-які угоди від імені Замовника.
Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 Договору територія надання послуг - Україна. Строк виконання доручення - до 31.03.2022.
Згідно з пунктом 2.1 Договору Довіритель зобов'язується, зокрема: забезпечити Повіреного всією необхідною інформацією, рекламними матеріалами, методичною документацією та зразками договорів, необхідних для виконання доручення (пункт 2.1.1); видавати, при необхідності, Повіреному довіреність (і) на вчинення всіх необхідних дій за цим Договором (пункт 2.1.2); виплачувати Повіреному винагороду в порядку та в обсязі, передбаченому Договором (пункт 2.1.3); прийняти від Повіреного звіт про виконану роботу, додані до нього документи і все виконане ним в рамках доручення за цим Договором (пункт 2.1.4).
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Довіритель має право: здійснювати контроль за діяльністю Повіреного в частині виконання доручення (пункт 2.2.1 Договору); давати Повіреному додаткові вказівки, що стосуються виконання доручення за цим Договором (пункт 2.2.2 Договору); отримувати інформацію про хід виконання Повіреним цього Договору (пункт 2.2.3 Договору).
Пунктом 2.3 Договору визначено, що Повірений зобов'язується: особисто виконувати дане йому доручення (пункт 2.3.1); повідомляти Довірителю на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення (пункт 2.3.2); по виконанні доручення або при припиненні цього Договору до його виконання без зволікання повернути Довірителю довіреність, термін дії якої не закінчився, і представити звіт. До звіту додаються документи, що підтверджують витрати Повіреного, пов'язані із виконанням доручення за цим Договором (пункт 2.3.3).
Також, пунктом 2.4 Договору сторони узгодили, що Повірений має право: отримувати винагороду, визначену даним Договором (пункт 2.4.1); на відшкодування необхідних витрат для здійснення юридичних дій по даному Договору (пункт 2.4.2).
Умовами пункту 3.1 Договору визначено, що за виконане доручення Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі, узгодженому в акті про виконання доручення. Орієнтовна сума винагороди Повіреного по даному Договору складає 5 000 000,00 грн.
Встановлена в пункті 3.1 Договору винагорода виплачується Довірителем шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Повіреного у строк, узгоджений в акті про виконання доручення. Акти про виконання доручення складаються Повіреним і надаються на підпис Довірителю протягом 15 днів з моменту виконання кожного етапу виконання доручення. Допускається виплата винагороди частинами згідно виставлених рахунків (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.4 Договору за порушення Довірителем строків оплати винагороди останній сплачує Повіреному пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день затримки.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункт 6.2 Договору).
18.10.2021 сторонами складено і підписано Акт № 1 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, відповідно до якого сторони підтвердили, що ФОП Іздебський І.Є. на виконання доручення ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» виконав доручення Довірителя та вчинив наступні юридично значимі дії, спрямовані на укладення та виконання Довірителем договору підряду на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об'єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» № 06/10-2021 від 12.10.2021, укладеного з ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» (далі - ТОВ «ПМК № 19») вартістю 47 554 332,81 грн:
- провів збір необхідних даних та підготовку технічного завдання для проектування робіт з улаштування бетонної підлоги з топінгом;
- виконав проект залізобетонних конструкцій підлог та монолітних ділянок;
- здійснив розрахунки та формування договірних цін на виконання робіт за проектом: улаштування бетонної підлоги з топінгом та узгодження цих цін з ТОВ «ПМК № 19»;
- сформував графіки виконання робіт та фінансування і узгодив з контрагентом - ТОВ «ПМК № 19»;
- провів підготовку тендерної документації, забезпечив її надання у встановлений строк тендерній комісії та представляв інтереси Довірителя перед тендерною комісією ТОВ «ПМК № 19»;
- узгодив умови, терміни виконання робіт та порядок оплати по договору з ТОВ «ПМК № 19» за погодженням з Довірителем;
- сприяв укладенню Довірителем договору підряду № 06/10-2021 від 12.10.2021 на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об'єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» на найбільш вигідних умовах;
- здійснював супровід укладеної додаткової угоди та здійснення управління проектом до моменту отримання оплати Довірителем та протягом виконання робіт, надавав необхідні консультації з питань комерційної діяльності й керування процесом будівництва.
В Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 винагорода Повіреного за виконання зазначеного в даному Акті доручення складає 1 400 000,00 грн. Винагорода підлягає виплаті Довірителем шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Повіреного до 31.03.2022. Сторони не мають претензій одна до одної щодо обсягу, якості та строків виконання вказаного доручення.
Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 підписаний від імені ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» директором Дихновим М.М. та скріплений печаткою Товариства та від імені Повіреного особисто ФОП Іздебським І.Є.
23.09.2021 платіжним дорученням № 2085 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» на рахунок Повіреного переховані кошти в сумі 100 000,00 грн з призначенням платежу: «За роботи згідно договору № 21/09 від 21.09.2021», а також 28.12.2021 платіжним дорученням № 3067 перераховані кошти в сумі 500,00 грн з призначенням платежу: «За послуги згідно договору № 21/09 від 21.09.2021»,
Наявна банківська виписка, яка свідчить про перерахування ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 24.12.2021 платіжним дорученням № 33 на рахунок ФОП Іздебського І.Є. коштів у сумі 284 200,00 грн з призначенням платежу: «За послуги згідно договору доручення № 03-04 від 03.04.2021».
До матеріалів справи надано лист ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» вих. № б/н від 24.12.2021 за підписом головного бухгалтера ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» Єрофєєвої Ю.М., в якому повідомляється що в платіжному дорученні № 33 від 24.12.2021 про перерахування 284 200,00 грн допущено помилку в тексті призначення платежу, а правильним призначенням платежу слід вважати: «За послуги згідно договору № 21-09 від 21.09.2021 - 168 500,00 грн без ПДВ».
Матеріали справи свідчать, що всього за виконання Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» перераховано ФОП Іздебському І.Є. грошові кошти в загальній сумі 269 000,00 грн.
У зв'язку із несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» решти суми заборгованості в розмірі 1 131 000 грн 00 коп. за Актом № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 у строки, передбачені Договором та вказаним Актом, 30.08.2022 Фізична особа-підприємець Іздебський Ігор Євстахович звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» 1 131 000 грн 00 коп. основного боргу за Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021, 156 790 грн 68 коп. пені за період з 01.04.2022 по 17.08.2022, 215 266 грн 20 коп. інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по вересень 2023 року, та 54 380 грн 96 коп. 3 % річних за період з 01.04.2022 по 06.11.2023.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі № 908/1556/22 позовні вимоги за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича задоволені в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича 1 131 000 грн 00 коп. основного боргу, 156 790 грн 68 коп. пені, 54 380 грн 96 коп. 3 % річних, 215 266 грн 20 коп. інфляційних втрат, 23 361 грн 57 коп. судового збору і 30 500 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Також, вказаним рішенням суду в задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» до Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про стягнення 100 500 грн 00 коп. заборгованості за оплачені, але не надані послуги по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, відмовлено повністю.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі № 908/1556/22 залишено без змін.
16.01.2025 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі № 908/1556/22 виданий наказ про примусове виконання судового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича 1 131 000 грн 00 коп. основного боргу, 156 790 грн 68 коп. пені, 54 380 грн 96 коп. 3 % річних, 215 266 грн 20 коп. інфляційних втрат, 23 361 грн 57 коп. судового збору і 30 500 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
24.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 76967690 про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2025 у справі № 908/1556/22.
05.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 76967690, у якій зазначено, що сума боргу за виконавчим документом, витрати виконавчого провадження та основна винагорода приватного виконавця стягнуті та перераховані, виконавчий документ виконано фактично у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 09.04.2025 постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі № 908/1556/22 залишені без змін.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Актом № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 у строки, передбачені Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 вказаним Актом, позивачем нараховано пеню за період з 18.08.2022 по 30.09.2022 в сумі 68 169 грн 87 коп., 3 % річних за період з 07.11.2023 по 04.03.2025 на суму 44 899 грн 15 коп. та інфляційні витрати за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року в сумі 176 496 грн 18 коп.
6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Запорізької області з огляду на наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (частина 1 статті 1000 Цивільного кодексу України).
Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 1002 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 статті 1007 Цивільного кодексу України встановлено, що довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 та постановою Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 908/1556/22, між позивачем та відповідачем укладений договір доручення № 21-09 від 21.09.2021, яким визначено обсяг дій, які повірений мав вчинити в інтересах довірителя.
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Наведене спростовує доводи скаржника стосовно того, що договір доручення є недійсним.
Судами у справі № 908/1556/22 встановлено, що строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг за договором по акту № 1 від 18.10.2021 є таким, що настав, а основний борг в сумі 1 131 000 грн 00 коп. є доведеним, обґрунтованим.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Вимоги щодо стягнення пені обґрунтовані пунктом 4.4 Договору, яким сторони визначили, що за порушення довірителем строків оплати винагороди останній сплачує повіреному пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день затримки.
Рішеннями судів у справі № 908/1556/22 встановлений факт порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг у передбачені договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 строки та розмірі, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені визнана законною та обґрунтованою.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» зобов'язань за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 у справі № 908/1556/22 становила 156 790 грн 68 коп., яка розрахована за період з 01.04.2022 по 17.08.2022.
Як вже зазначалось вище сума основного боргу відповідача перед позивачем за Актом № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 в сумі 1 131 000 грн 00 коп. стягнута в рамках виконавчого провадження № 76967690, яке закінчено 05.03.2025.
За неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано пеню за період з 18.08.2022 по 30.09.2022 в сумі 68 169 грн 87 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий позивачем розрахунок пені виконаний правильно.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 68 169 грн 87 коп..
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021, вимоги про стягнення з нього 3 % річних і інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Відповідно до розрахунку позивача за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» зобов'язань за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 у справі № 908/1556/22 сума інфляційних втрат становила 215 266 грн 20 коп. за період з квітня 2022 по вересень 2023, а сума 3 % річних за період з 01.04.2022 по 06.11.2023 - 54 380 грн 96 коп.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем в сумі 1 131 000 грн 00 коп. стягнута в рамках виконавчого провадження № 76967690, яке закінчено 05.03.2025.
Відповідно за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 3 % річних за період з 07.11.2023 по 04.03.2025 на суму 44 899 грн 15 коп. та інфляційні втрати за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року в сумі 176 496 грн 18 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних на суму 44 899 грн 15 коп. та інфляційних втрат в сумі 176 496 грн 18 коп.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частини 1, 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги судом першої інстанції задоволені.
Щодо доводів відповідача про те, що для виконання робіт із розробки проекту залізобетонних конструкцій підлог і монолітних ділянок, а також підготовки технічного завдання на об'єкті позивач мав обов'язково володіти відповідним кваліфікаційним сертифікатом, слід зазначити, що під час розгляду справи № 908/1556/22 Центральний апеляційний господарський суд, і цю позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 09.04.2025, вже встановив обставини з цього питання.
18.10.2021 сторонами складено і підписано Акт № 1 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, відповідно до якого сторони підтвердили, що позивач на виконання доручення відповідача виконав доручення Довірителя та вчинив наступні юридично значимі дії, спрямовані на укладення та виконання Довірителем договору підряду на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об'єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» № 06/10-2021 від 12.10.2021, укладеного з ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» вартістю 47 554 332,81 грн.
Суд першої інстанції вірно зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих ФОП Іздебським І.Є. послуг по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021.
Згідно спірного договору та акту № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення, ФОП Іздебським І.Є. надавались наступні послуги:
- щодо збору необхідних даних та підготовки технічного завдання для проектування робіт з улаштування бетонної підлоги з топінгом;
- здійснено розрахунки та формування договірних цін на виконання робіт за проектом: улаштування бетонної підлоги з топінгом та узгодження цих цін з ТОВ «ПМК № 19»;
- формування графіків виконання робіт та фінансування і узгодження з контрагентом - ТОВ «ПМК № 19»;
- підготовки тендерної документації, забезпечення її надання у встановлений строк тендерній комісії та представлення інтересів довірителя перед тендерною комісією ТОВ «ПМК № 19»;
- узгодження умов, термінів виконання робіт та порядок оплати по договору з ТОВ «ПМК № 19» за погодженням з довірителем;
- сприяння укладенню довірителем договору підряду № 06/10-2021 від 12.10.2021 на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об'єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» на найбільш вигідних умовах;
- здійснення супроводу укладання додаткової угоди та здійснення управляння проектом до моменту отримання оплати довірителем та протягом виконання робіт, надання необхідних консультацій з питань комерційної діяльності й керування процесом будівництва.
Жодна із вищезазначених послуг не вимагає кваліфікаційного сертифікату виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури.
Зазначений обсяг послуг відповідає та узгоджується із КВЕДами, які зареєстровані ФОП Іздебським І.Є. та надаються ним під час господарської діяльності.
Суд звертає увагу на те, що за змістом наданих послуг, виконання проекту залізобетонних конструкцій підлог та монолітних ділянок фактично передбачало запровадження з боку ФОП Іздебського І.Є. на підставі запропонованої комерційної пропозиції концепт-моделі, а вже фактичне виконання запровадженої концепт-моделі мало відбуватись в межах укладеного із довірителем договору підряду № 06/10-2021 від 12.10.2021 року. Безпосередньо ФОП Іздебський І.Є. за умовами спірного договору не виконував підрядні роботи, які вимагають наявність певних дозвільних документів, та не вводив в експлуатацію завершений в результаті реконструкції об'єкт, хоча здійснював контроль за ходом виконання даного договору підряду, зокрема, в частині реалізації концепт-моделі, проведення розрахунків між сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (стаття 617 Цивільного кодексу України).
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/1938/25 задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича пеню в сумі 68 169 грн 87 коп., 3% річних в сумі 44 899 грн 15 коп., інфляційні втрати в сумі 176 496 грн 18 коп., судовий збір в сумі 4343 грн 47 коп.
Позивач у позовній заяві повідомив, що очікує понести витрати у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, які включають витрати на поштові відправлення та правничу допомогу кваліфікованих фахівців у галузі права.
В заяві від 02.12.2025 представником Фізичної особи-підприємця Іздебського І. Є. адвокатом Плецькою Ю.В. письмово повідомлено суду, що керуючись вимогами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку задоволення позову, ФОП Іздебський І.Є. звернеться протягом 5 днів із відповідною заявою про розподіл витрат по справі, в тому числі правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу, у якій останній в порядку статтей 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України просить суд: у випадку задоволення позову стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича наступні судові витрати по справі № 908/1938/25: по сплаті судового збору у розмірі 4 343 грн 47 коп.; на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 15 000 грн 00 коп.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Фізична особа-підприємець Іздебський Ігор Євстахович (замовник) надав суду першої інстанції:
- укладений 01.06.2025 з адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною договір про надання правничої (правової) допомоги;
- акт приймання-передачі від 08.12.2025 наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 01.06.2025;
- рахунок № 1/12 від 08.12.2025.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Замовнику правничу допомогу в ході судового розгляду в Господарському суді Запорізької області справи про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 штрафних санкцій, інфляційного збільшення боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань.
Згідно пункту 2.1 Договору факт надання Адвокатом Замовнику правничої (правової) допомоги згідно умов Договору підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг, який підписується Сторонами в день остаточного надання таких послуг в повному обсязі.
Сторони домовились в пункті 3.1 Договору, що розмір наданих Адвокатом послуг встановлюється на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі досягнутої домовленості між Сторонами цього Договору, з урахуванням складності питань та затверджених наступних тарифів:
- складання та подача позовної заяви - від 3000,00 грн;
- підготовка та подача відповіді на відзив, заяв, клопотань з процесуальних питань - від 1000,00 грн;
- підготовка та подача апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу від 3000,00 грн;
- участь в 1 судовому засіданні в суді першої інстанції 3000,00 грн;
- участь в 1 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 5000,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що Замовник сплачує гонорар Адвокату в готівковій або безготівковій формі в національній валюті України, чи в будь-якій іншій формі, встановленій діючим законодавством України.
08.12.2025 між Фізичною особою-підприємцем Іздебським Ігорем Євстаховичем та Адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною підписані акти прийняття-передачі наданих послуг, згідно якого Адвокатом надано Замовнику послуги правничої допомоги загальною вартістю 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), а саме:
- 24.06.2025 - складання та подача позовної заяви про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 штрафних санкцій, інфляційного збільшення боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань - 5000,00 грн;
- 30.10.2025 - складання та подача заяви про долучення доказів 1000,00 грн;
- участь у 3-х судових засіданнях: 03.09.25, 06.10.25, 30.10.25, 3000,00 грн. х 3 = 9 000,00 грн.
Замовнику у письмовому вигляді та на електронному носії (USB-флеш) у текстовому форматі WORD наданий до підписання Сторонами Акт, що підтверджується підписами Сторін в даному документі.
Адвокатом Плецькою Ю.В. виданий Фізичній особі-підприємцю Іздебському І. Є. рахунок № 1/12 від 08.12.2025 на оплату правових послуг згідно договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.06.2025 на 15 000 грн 00 коп. без ПДВ.
Матеріали справи свідчать, що при розгляді справи № 908/1938/25 позивача - Фізичну особу-підприємця Іздебського І.Є. представляла адвокат Плецька Ю.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 720 від 26.12.2008) на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія №АР № 1247805 від 23.06.2025.
Адвокат Плецька Ю.В. приймала участь в судових засіданнях 03.09.2025, 06.10.2025, 30.10.2025, подавала до суду позовну заяву, заяви та клопотання від імені позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» заперечення на заяву Фізичної особи-підприємця Іздебського І.Є. про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу по справі № 908/1938/25 не надало.
При цьому, судова колегія зауважує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Необхідно зауважити, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи складність справи, виходячи з критерію розумності відповідних витрат, а також їх реальності, дійсної необхідності та неминучості саме у цій справі, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи, тривалість розгляду та обставини цієї справи, судова колегія вважає, що встановлений місцевим господарським судом розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 15 000,00 грн, відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 та додаткове рішення від 18.12.2025 - такими, що підлягають залишенню без змін.
8. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/1938/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі № 908/1938/25 - залишити без змін.
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 908/1938/25 - залишити без задоволення.
4. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 у справі № 908/1938/25 - залишити без змін.
5. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова підписана 25.03.2026 у зв'язку з відрядженням члена колегії судді Мартинюка С.В. з 09.03.2026 по 13.03.2026 та навчанням суддів - членів колегії з 16.03.2026 по 20.03.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко