вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" березня 2026 р. Справа№ 925/956/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі - ПП) "Інститут з питань іхтіології"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.11.2025р.
(повний текст складено 02.01.2026р.)
у справі №925/956/25 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Енерго ресурс" РІ груп"
до боржника ПП "Інститут з питань іхтіології"
про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.11.2025р. у справі №925/956/25 закрито провадження у справі за заявою ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" від 13.08.2025р. про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Інститут з питань іхтіології"; повернуто ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" судовий збір у розмірі 30280,00 грн., сплачений ним через Головне управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" згідно з платіжною інструкцією від 04.09.2025р. №6284; стягнуто з ПП "Інститут з питань іхтіології" на користь ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15840,00 грн.; відмовлено повністю ПП "Інститут з питань іхтіології" у задоволенні заяви від 11.11.2025р. про стягнення з ініціюючого кредитора судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, 05.01.2026р. ПП "Інститут з питань іхтіології" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.11.2025р. у справі №925/956/25, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі; відмовити заявнику у відшкодуванні понесених судових витрат; стягнути з ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" на користь ПП «Інститут з питань іхтіології» понесені судові витрати в сумі 20 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" просить відмовити ПП "Інститут з питань іхтіології" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.11.2025р. у справі №925/956/25 залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Інститут з питань іхтіології" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.11.2025р. у справі №925/956/25 та призначено її до розгляду на 16.03.2026р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп", дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
13.08.2025р. до господарського суду Черкаської області надійшла заява ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Інститут з питань іхтіології".
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.09.2025р. заяву було прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання; зобов'язано боржника - надати суду відповідно до ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства відзив, у якому мають бути зазначені: заперечення щодо вимог та докази необґрунтованості вимог кредитора (за наявності); загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника; зобов'язано ініціюючого кредитора - надати суду повний розрахунок вимог, який є складовою викладу обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги. Розрахунок має містити: визначені законом чи договором підстави для його здійснення; зазначення формул розрахунку; послідовність виконання математичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення) щодо конкретних чисел (сум), які дають саме той кінцевий результат, на який зазначає заявник; посилання на конкретні докази (документи - платіжні документи, рішення, акти та інші первинні бухгалтерські документи), які підтверджують кожну складову (число) розрахунку. Розрахунок суми, пені, процентів, інших нарахувань на суму основного боргу має містити: зазначення суми боргу, на яку їх нараховано, точні календарні дати періоду та кількість днів. Розрахунок має бути виконаний у такий спосіб, який дає можливість суду перевірити його на відповідність інформації, що міститься у доданих до заяви додатках (доказах) щодо чисел розрахунку; надати оригінали документів, що додані до заяви, для огляду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2025р. у справі №925/956/25 було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні; зобов'язано боржника і ініціюючого кредитора виконати вимоги ухвали суду від 16.09.2025р.
04.11.2025р. до місцевого суду від ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів повного погашення боржником вимог ініціюючого кредитора: платіжних інструкцій від 29.10.2025р. №GN-591c1b2e28cc4 на суму 11 196,47 грн. та від 29.10.2025р. №GN-f003d7900a6a4 на суму 223 928,39 грн., разом 235 124,86 грн.
Також, 04.11.2025р. до місцевого суду від ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" надійшла заява про стягнення з боржника витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.11.2025р. у справі №925/956/25 було відкладено розгляд справи по суті; визнано явку у судове засідання ініціюючого кредитора та боржника обов'язковою.
11.11.2025р. до місцевого суду від ПП "Інститут з питань іхтіології" надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому боржник просить стягнути з ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" на користь ПП "Інститут з питань іхтиології" понесені судові витрати у сумі 20 000,00 грн.
Також, 11.11.2025р. до місцевого суду від ПП "Інститут з питань іхтіології" надійшли заперечення щодо стягнення судових витрат, в якому заявник просить відмовити ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.130, п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч.ч.3, 6 ст.39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов'язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів. У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (ч.ч.7, 8 ст.41 КУзПБ).
Згідно п.11 ч.1 ст.90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 10, 12 і 13 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 11 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. У випадках, передбачених пунктами 5 - 8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (ч.ч.2-4 ст.90 КУзПБ).
Як вбачається з матеріалів справи, у судових засіданнях 04.11.2025р. та 19.11.2025р. представники сторін підтвердили обставини повного погашення боржником заборгованості у сумі 235 124,80 грн. перед ініціюючим кредитором. Розгляд справи по суті заявлених вимог (а саме щодо неспроможності боржника сплатити заявлену суму вимог) не відбулося, суть обставин залишилась місцевим судом не дослідженою, оскільки до початку розгляду справи по суті сторонами заявлено про повне погашення вимог. Тобто фактично ініціюючий кредитор заявив суму до сплати (визначив предмет вимоги), а боржник сплатив заявлену суму (задовольнив цей предмет вимоги), тому предмет вимоги зник.
Ініціюючий кредитор не наполягав на відкритті провадження у справі про банкрутство.
Вбачається, що боржником не було у повній мірі дотримано вимог ч.6 ст.39 КУзПБ - хоча підготовче засідання фактично не відбулось у визначену дату 07.10.2025р., однак, ця обставина не змінює суті вимоги закону до боржника - задовольнити вимоги ініціюючого кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду (07.10.2025р.), а фактично такі вимоги були задоволені 29.10.2025р., тобто після визначеної місцевим судом дати підготовчого засідання.
З огляду на викладене місцевий суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України і п.11 ч.1 ст.90 КУзПБ, а також про необхідність застосування другого речення ч.3 ст.130 ГПК України (однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача), оскільки у разі застосування ч.6 ст.39 КУзПБ (відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність) слід було б погодитись з тим, що відповідно до ч.4. ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Апеляційний суд звертає увагу, що саме бездіяльність боржника (ухилення від сплати боргу) призвела ініціюючого кредитора до необхідності шукати способи примусити його погасити борг, одним із яких є подання заяви про неплатоспроможність боржника.
Крім того, вбачається, що місцевим судом не розглядалися вимоги по суті, оскільки ні ініціюючий кредитор, ні боржник не надали суду усіх необхідних для розгляду справи по суті документів, тому у суду першої інстанції були відсутні матеріальні підстави для висновків, як про обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, так і про платоспроможність/неплатоспроможність боржника, а відповідно і для прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Щодо заяви ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" про стягнення витрат на правову допомогу, апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2023р. між ТОВ "Енерго ресурс "РІ груп" (Клієнт) і Адвокатським об'єднанням "Ревелін інформейшн груп" (Адвокатське об'єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги №906-19/09/2023.
За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість (п.4.7. Договору).
Відповідно до п.п.7.1., 7.6. Договору, даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (їх уповноваженими представниками)
Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на такий самий строк. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за 15 календарних днів.
12.08.2025р. між Адвокатським об'єднанням "Ревелін інформейшн груп" (Адвокатське об'єднання), що діє в інтересах ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" (Клієнт) на підставі договору про надання правничої допомоги №906-19/09/2023 від 19 вересня 2023 року, та адвокатом Лосич Т.С. (Адвокат) укладено Договір, згідно з п.п.1.1., 2.1., 4.1., 5.4. якого:
Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, доручає Адвокату, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу Клієнтам Адвокатського об'єднання в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором;
Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання вчасно забезпечити Адвоката усім необхідним для виконання покладених на нього доручень, передбачених цим Договором, в тому числі необхідними документами, для досягнення максимального ефекту при наданні юридичної допомоги Клієнту;
Даний договір укладений на один рік та набирає чинності з моменту його підписання;
Сторони зобов'язуються під час виконання даного договору не зводити співпрацю лише до виконання вимог, які містяться в даному договорі та здійснювати всі необхідні заходи щодо забезпечення ефективної співпраці та розвитку Адвокатського об'єднання.
03.11.2025р. між ТОВ "Енерго ресурс "РІ груп" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Ревелін інформейшн груп" (Адвокатське об'єднання) складено Акт №03/11/25 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №906-19/09/2023 від 19.09.2023р., згідно з п.п.1.1., 1.2., 1.4. якого: Адвокатське об'єднання надало, а Клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги, а саме: написання та подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи до господарського суду Черкаської області по справі №925/956/25 за заявою ТОВ "Енерго ресурс "РІ груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Інститут з питань іхтиології"; вартість наданих послуг, зазначених у п.1.1. даного Акту, становить фіксовану суму у розмірі 50 000,00 грн., що є гонораром Адвокатського об'єднання; даний акт є підставою для проведення оплати вартості наданих послуг.
03.11.2025р. згідно з платіжною інструкцією №6823 ТОВ "Енерго ресурс "РІ груп" перерахувало на користь Адвокатського об'єднання 50 000,00 грн. із зазначенням у призначенні платежу: "Оплата за юридичні послуги згідно Договору про надання правничої допомоги №906/19/09/2025 від 19.09.2023р., Справа 925/956/25 без ПДВ".
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123, ч.ч.1-3 ст.124 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч.4-8 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн., які підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги від 19.09.2023р. №906-19/09/2023, Договором від 12.08.2025р., платіжною інструкцією №6823 від 03.11.2025р., Актом №03/11/25 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №906-19/09/2023 від 19.09.2023р.
Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 50 000,00 грн. відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги від 19.09.2023р. №906-19/09/2023.
Апеляційний суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Тому судом першої інстанції вірно не застосовано право відмовити у відшкодуванні відповідних (на правову допомогу) судових витрат у зв'язку з неподанням ініціюючим кредитором попереднього розрахунку суми судових витрат одночасно із заявою від 13.08.2025р. про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Фіксований розмір гонорару адвоката означає, що у разі настання визначених договором про надання правової допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення, - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Апеляційний суд звертає увагу, що поряд з принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що місцевому суду не було надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також не надано відомостей про те, як фіксований розмір гонорару співвідноситься зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
За результатами здійсненого аналізу наданих місцевому суду ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" доказів, а також конкретних обставин надання правничої допомоги адвокатом Адвокатського об'єднання "Ревелін інформейшн груп" у даній справі, апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що розмір заявлених до стягнення з ПП "Інститут з питань іхтиології" судових витрат на правову допомогу ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" не виправданий, значно завищений та не відповідає дійсності, а тому законно і обгрунтовано стягнув з ПП "Інститут з питань іхтиології" 15 840,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у зв'язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Щодо клопотання ПП "Інститут з питань іхтиології" про стягнення судових витрат у сумі 20 000,00 грн., апеляційний суд зазначає наступне.
Клопотання боржника обґрунтовано тим, що: вимоги ініціюючого кредитора боржником були задоволені у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; ухвалою місцевого суду від 04.11.2025р. ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Інститут з питань іхтиології"; відповідно до ч.ч.2-5 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами; відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у розумінні ст.129 ГПК України ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" фактично є позивачем; судом відмовлено у задоволенні заяви, отже із заявника (позивача) необхідно стягнути судові витрати, понесені іншою стороною. Між відповідачем та адвокатом Гавриловим Д.О. укладено Договір №160/23 про надання професійної правничої допомоги від 29.03.2023р., Додаткова угода №6 від 30.10.2025р. до нього та Акт №6 про надання професійної правничої допомоги від 10.11.2025р. Сторонами визначено фіксовану вартість витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
На підтвердження вказаних обставин боржник надав: Договір №160/23 про надання професійної правничої допомоги від 29.03.2023р.; Додаткова угода №6 від 30.10.2025р. до договору про надання професійної правничої допомоги №160/23 від 29.03.2023р.; Акт №6 про надання професійної правничої допомоги від 10.11.2025р. до договору про надання професійної правничої допомоги №160/23 від 29.03.2023р.
З матеріалів справи вбачається, що боржником разом з відзивом на заяву про відкриття провадження у справі (перша заява по суті) не було подано місцевому суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Також, боржником до клопотання про стягнення судових витрат не додано детального опису робіт (наданих послуг).
Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.
В даному випадку місцевим судом правильно застосовано право відмовити у відшкодуванні судових витрат боржника на правничу допомогу адвоката, оскільки саме бездіяльність боржника спричинила необхідність поновлення порушених прав та інтересів ініціюючого кредитора, та оскільки спір виник внаслідок неправильних дій боржника, законно відмовив ПП "Інститут з питань іхтіології" у задоволенні заяви про стягнення судових витрат з підстав, передбачених ч.9 ст.129 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд законно і обґрунтовано закрив провадження у справі за заявою ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Інститут з питань іхтіології"; повернув ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" судовий збір у розмірі 30280,00 грн.; стягнув з ПП "Інститут з питань іхтіології" на користь ТОВ "Енерго ресурс" РІ груп" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 840,00 грн.; відмовив ПП "Інститут з питань іхтіології" у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ПП "Інститут з питань іхтіології" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.11.2025р. у справі №925/956/25 - без змін.
Справу №925/956/25 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 24.03.2026р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко