Ухвала від 25.03.2026 по справі 910/15043/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"25" березня 2026 р. Справа№ 910/15043/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Спаських Н.М.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року

у справі №910/15043/21 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Вінстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.; введено процедуру санації ТОВ "Комплекс Агромарс" у справі №910/15043/21; призначено керуючим санацією ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.; затверджено план санації ТОВ "Комплекс Агромарс" в редакції зі змінами та доповненнями №1, які були схвалені зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 03.04.2025 року; вирішено оприлюднити у встановленому ч. 4 ст. 50 КУзПБ порядку повідомлення про введення процедури санації ТОВ "Комплек Агромарс".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. про введення процедури санації відмовити у повному обсязі та направити справу №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.

У вказаній апеляційній скарзі апелянтом також викладено клопотання про призначення у даній справі комплексної судової (інженерно-технічної (оціночно-будівельної), товарознавчої (експертизу машин, обладнання, сировини та споживчих товарів), економічної (експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій) експертизи.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.

25.02.2026 року через систему "Електронний суд" ТОВ "Інтер Вей Капітал" подало заперечення щодо відкриття апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою, в якому останнє просить суд повернути без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21.

Також, 26.02.2026 року через систему "Електронний суд" керуючим санацією ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражним керуючим Ткаченком Д.В. подано заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21, в якому останній просить суд повернути без розгляду дану апеляційну скаргу.

27.02.2026 року через систему "Електронний суд" скаржником подано доповнення до даної апеляційної скарги.

02.03.2026 року листом Північного апеляційного господарського суду №910/15043/21/09.1-14/51/26 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15043/21 за заявою ТОВ "Буддевелопмент Київ" до ТОВ "Комплекс Агромарс" про банкрутство.

11.03.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/15043/21/1461/26 від 10.03.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

11.03.2026 року суддею Північного апеляційного господарського суду Пантелієнком В.О. було подано заяву про самовідвід у справі №910/15043/21, за насідками розгляду якої ухвалою суду від 11.03.2026 року дану заяву задоволено, а матеріали справи №910/15043/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії судів від 12.03.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Спаських Н.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 17.03.2026 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

З довідки про доставку електронного документа вбачається, що ухвалу суду від 17.03.2026 року надіслано ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" через систему "Електронний суд" 18.03.2026 року та в цей же день о 13:00 отримано ним в електронному кабінеті.

Таким чином, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 116 ГПК України, є 30.03.2026 року.

23.03.2026 року через відділ документального забезпечення суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останнім наведено інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/15043/21.

Розглядаючи матеріали апеляційної скарги ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт", судова колегія зазначає, що в силу статті 1 Конституції України Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - норм ГПК України.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч. 1 ст. 254 ГПК України).

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що останній володіє кредиторськими вимогами до боржника на суму 42 920,10 грн, що підтверджується документально, однак, скаржник, не будучи повідомлений та ознайомлений із ходом провадження у даній справі не заявив кредиторські вимоги після відкриття провадження у даній справі, у зв'язку з чим не набув статусу учасника справи, не брав участі в ній та не отримував жодних судових рішень.

Втім, 12.02.2026 року скаржник з даних ЄДРСР встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21, було припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс", введено процедуру санації, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. та затверджено план санації ТОВ "Комплекс Агромарс". Проаналізувавши доводи учасників справи та висновки суду, викладені у зазначеній ухвалі, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що прямо впливає на його майнові права як кредитора ТОВ "Комплекс Агромарс", оскільки позбавляє його будь-якої можливості задовольнити власні законні майнові вимоги.

В контексті зазначеного слід наголосити, що апеляційна скарга ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 подана після завершення апеляційного перегляду цієї ухвали суду місцевого господарського суду за скаргою іншої особи - уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ "Комплекс Агромарс" Сігала Є.Я.

Відповідно до статті 272 ГПК якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Отже для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 19.10.2018 у справі №910/2002/17, від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 18.06.2020 у справі №44/380-б, від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12, від 20.01.2021 у справі №913/567/19).

Водночас, право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закріплене у ст. 254 ГПК України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч. 1).

За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст.259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги. (Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. (Правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та від 16.01.2020 року у справі №925/1600/16 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19, від 21.04.2022 року у справі №34/200).

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з'ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Аналогічний висновок щодо застосування процесуальних норм права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 23.12.2019 у справі №910/13390/17, від 18.05.2021 у справі №922/182/20, від 22.10.2021 у справі №902/824/20 та від 14.09.2023 у справі №910/17544/20.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, подану скаржником у якості усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Оскаржувана ухвала не містить дати повного її складення, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року, з урахуванням вихідних днів, є 05.05.2025 року.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду через відділ документального забезпечення суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 25.02.2026 року, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження більше ніж на дев'ять місяців.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданої у якості усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуваною ухвалою завершено процедуру розпорядження майном та здійснено перехід до процедури санації, а тому при підготовці апеляційної скарги необхідно було проаналізувати більшість наявних в реєстрі судових рішень, оскільки процедура розпорядження майном тривала з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство до моменту постановлення оскаржуваної ухвали, а відтак, оскаржувана ухвала в тій чи іншій мірі відображає ряд судових рішень, які господарський суд ухвалював упродовж всього провадження у справі про банкрутство.

Також скаржник зазначив, що подану апеляційну скаргу викладено на 53 друкованих аркушах, що підтверджує детальний підхід останнього до її підготовки, аналізу й написання, що об'єктивно потребувало тривалого часу та роботи юристів.

Окрім аналізу оприлюднених в реєстрі судових рішень у даній справі, апелянтом також досліджувались інші судові рішення, які стосувались підстав апеляційного провадження, на підтвердження чого скаржником до апеляційної скарги було долучено роздруківки ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2024 року у справі №757/32874/24-к та Печерського районного суду міста Києва від 06.02.2026 року у справі №757/7390/26-к.

Скаржник зазначає, що вищенаведене в сукупності підтверджує витрату останнім значного та тривалого часу тільки на аналіз судових рішень, не беручи до уваги пошук та аналіз інших доказів.

При цьому, апелянт звертає увагу на те, що значний обсяг часу займала саме підготовка апеляційної скарги та доданих до неї документів для подачі, зокрема, відправка копій цих документів 47 учасникам даної справи, друк та направлення цих документів зайняв у спеціалістів та юристів ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" 2 повних робочих днів. Для організації відправлення поштою (47 листів по 145 сторінок кожен) учасникам справи знадобилось декілька днів, при цьому відправки здійснювались з різних поштових відділень, в різний час і з різних операторів поштового зв?язку, оскільки за новими встановленими правилами відправки цінних листів з описом вкладення один оператор АТ "Укрпошта" має право приймати лише 5 листів від одного відправника. При цьому кожна сторінка вкладення листа перевіряється (перераховується) на підтвердження відповідності вказаної кількості сторінок в описі (в описі вкладення було зазначені 145 листів), після чого оператор ставить штамп і приймає лист до відправки. Оформлення одного такого листа оператором займає 15-20 хвилин.

Окрім цього було організовано відправлення 5 листів кредиторам, які є іноземними резидентами. Процес оформлення такого листа займає близько 30 хвилин (за наявності спеціальних поштових марок), тому такі листи довелося відправляти з різних поштових відділень. На друк 52 екземплярів апеляційної скарги (загальна кількість 8265 двосторонніх сторінок) спеціалістами ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" було витрачено 3 дні. На підготовку описів

вкладення було витрачено 2 години.

Також, скаржник зазначив, що директор ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" Грінченко С.О. 15.02.2026 року вибув у відрядження в місто Харків до ТОВ "Білдінг Мейнтіненс Сервіс" на термін до 24.02.2026 року, на підтвердження чого скаржником надано наказ №3-П від 13.02.2026 року, а також посвідчення про відрядження з відмітками ТОВ "Білдінг Мейнтіненс Сервіс" про прибуття та вибуття.

У свою чергу, апелянт вказав, що відправлення копій апеляційної скарги з додатками учасникам справи працівники ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" почали робити 24.02.2026 року з 14:00 до 19:00, що підтверджується відтисками календарних штампів на долучених до апеляційної скарги доказах відправлень та після завершення відправлень копій апеляційної скарги учасникам справи та повернення директора з відрядження 25.02.2026 о 9:00 останнім було забезпечено подання апеляційної скарги в канцелярію Північного апеляційного господарського суду з усіма доказами відправлень.

З урахуванням вищевикладеного, скаржник зазначає, що директор та працівники ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" зробили все можливе з урахуванням наявних трудових та матеріально-технічних ресурсів з метою

забезпечення подання апеляційної скарги в найкоротший можливий строк після

ознайомлення з текстом оскаржуваної ухвали й найкоротший строк після прибуття директора після відрядження.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 ГПК України в новій редакції учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Приписи чинного законодавства пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Під час розгляду заявленої заяви, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам перш за все належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання в принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не є учасником провадження у даній справі №910/15043/21, під час винесення оскаржуваної ухвали в суді першої інстанції участі не приймав та будучи не повідомлений та не ознайомлений із ходом провадження у даній справі не заявив кредиторські вимоги після відкриття провадження у даній справі, у зв'язку з чим не набув статусу учасника справи, не брав участі в ній та не отримував жодних судових рішень.

Колегія суддів враховує, що подання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомлення зі змістом оскаржуваного судового рішення суду, є свідченням того, що скаржник намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки скаржник в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення в найкоротший термін після ознайомлення з ухвалою суду, уникаючи надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, беручи до уваги зазначені в заяві про поновлення строків відомості, а також докази на їх підвтердження, з метою забезпечення права ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на доступ до правосуддя суд вважає, що наведені в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи та докази заслуговують на увагу, а тому враховує вищевказані об'єктивні обставини, повідомлені скаржником у заяві, у зв'язку з чим приходить до висновку про наявність в даному конкретному випадку підстав для задоволення заяви та поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пропуск строку викликаний поважною причиною в розумінні ГПК України.

Отже, подана апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258, 259 ГПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Заперечення ТОВ "Інтер Вей Капітал" та керуючого санацією ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" з підстав того, що скаржник не є учасником провадження у справі №910/15043/21 і оскаржуваною ухвалою питання про його права, обов'язки та інтереси не вирішувалось, як наслідок, у нього відсутнє право на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі судових рішень, а також з огляду на тотожність доводів апеляційної скарги, які вже були предметом дослідження, колегією суддів наразі відхиляються, оскільки встановлення апеляційним судом факту впливу оскаржуваним судовим рішенням на права, обов'язки та законні інтереси особи-скаржника може бути здійснено лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи та дослідження всіх обставин справи і наявних у ній доказів.

Керуючись статями 234, 254, 255, 256, 262, 263, 267, 268 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький Хлібопродукт" строк для подання апеляційної скарги.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21.

3.Розгляд справи №910/15043/21 призначити на 16.04.2026 року. Судове засідання відбудеться об 11 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судових засідань №3.

4.Встановити строк до 03.04.2026 року включно для подання відзиву на апеляційну скаргу та пояснень або заперечень на клопотання про призначення експертизи у даній справі.

5.Викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників учасників провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Н.М. Спаських

Б.В. Отрюх