ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про повернення апеляційної скарги
25 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4654/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Богацької Н.С.
суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2026, постановлену суддею Рогою Н.В., про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті
у справі № 916/4654/25
за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транспорт ЛТД»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг ДІС»;
3) ОСОБА_2 ;
4) ОСОБА_1 ;
5) ОСОБА_3 ;
про: солідарне стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 11 819 000 грн та заборгованості по процентам у розмірі 369 175,79 грн,
В провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/4654/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транспорт ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг ДІС», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення простроченої заборгованості за основною сумою Кредиту за Генеральним договором про надання банківських послуг № ODE-ГЛ-2285 від 14.08.2024 у розмірі 11819000 грн та простроченої заборгованості по процентам у розмірі 369175,79 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4654/25, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2025.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.026 закрито підготовче провадження у справі № 916/4654/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2026.
Не погодившись з ухвалою суду від 10.02.2026, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії підготовчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
Розглянувши отримані матеріали, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення містяться у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої учасники справи, які є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Крім того, доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
ГПК України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 254 ГПК України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження; 36) про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення; 37) про прийняття або відмову у прийнятті звіту боржника про виконання судового рішення.
З аналізу даної норми ГПК України випливає, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена Кодексом.
У постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/361/18, від 26.02.2019 у справі № 910/12099/17, від 11.09.2018 у справі № 916/1461/16, від 24.02.2020 у справі № 905/639/19 зазначено, що визначений ч. 1 ст. 255 ГПК України перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/421/19 зроблено висновок, що системне тлумачення ст. 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Отже, ч. 1 ст. 255 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, як стосовно задоволення заяв/клопотань (вчинення судом процесуальних дій), так і стосовно відмови у задоволенні таких заяв/клопотань, вчинення дій (так звані «дзеркальні ухвали») і з аналізу даної норми випливає, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена Кодексом.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 3 ст. 255 ГПК України).
Так, скаржник оскаржує ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2026, якою закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судова колегія зазначає, що вищевказаний перелік (ч. 1 ст. 255 ГПК України) не містить ні ухвал про закриття підготовчого провадження, ні ухвал про призначення справи до судового розгляду по суті.
Отже сама по собі ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду не є самостійним об'єктом апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За вказаних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі № 916/4654/25 не приймається до розгляду і повертається скаржнику.
Керуючись ст. 234, 255, 260 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі № 916/4654/25 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді К.В. Богатир
Л.В. Лічман