Іменем України
19 березня 2026 року
м. Харків
справа № 644/6815/25
провадження № 22-ц/818/2072/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Яцини В.Б., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Муренченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ набутого під час шлюбу майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 08 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Маркосян М.В.,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд поділити спільне майно подружжя, а саме просить виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49.2 кв.м. Виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частки житлового будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 89.3 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. "А-1": Виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49.2 кв.м. Виділити у власність ОСОБА_2 у 1/2 частки житлового будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. »А-Г'.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 19 серпня 2025 року відкрито провадження у справі у загальному позовному провадженні, призначене підготовче судове засідання у справі.
У підготовчому судовому засіданні 08.12.2025 судом розглянуті клопотання та заяви представників позивача та відповідача.
Позивачем подано заяву про зміну позовних вимог від 06.11.2025, в якій позивачка просить суд визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49.2 кв.м., що була придбана за договором міни, укладеним 08 квітня 2016 року між ОСОБА_4 , що діяв від імені та в інтересах Обслуговуючого кооперативу «ЖБК ДУБКИ» та ОСОБА_5 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. та зареєстрованим у реєстрі за № 507. Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя: виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. “А-1»; виділити у власність, ОСОБА_2 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. “А-1»; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі частки від вартості побудованого гаражного боксу № НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_3 та судові витрати.
Від представника відповідача надійшли заперечення щодо цієї заяви, просили повернути заяву позивачці, оскільки одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.
Також позивачем представником позивача було заявлено клопотання про призначення експертизи, в якому просив призначити будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання : 1). Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, та в яких варіантах, поділу житлового будинку, загальною площею 89,3 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що розташований на земельної ділянці площею 0,1000 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи із того, що їхні частки є рівними? Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках, близькі до ідеальних (? частка кожному), і який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку? 2). Які можливі варіанти порядку користування прибудинковою територією - земельною ділянкою, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи із того, що їхні частки у житловому будинку є рівними? 3) Яка дійсна (реальна) ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. “А-1, що розташований земельної ділянці площею 0,1000 га., станом на момент проведення експертизи. 4). Яка вартість частин житлового будинку АДРЕСА_2 після поділу? 5). Визначити ринкову вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. “А-1, що розташований земельної ділянці площею 0,1000 га., станом на 11 липня 2018 року (день укладення договору купівлі продажу житлового будинку) 6). Визначити ринкову вартість гаражного боксу № НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_3 станом на момент проведення експертизи. Експертизу доручити експертам Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (адреса: м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 08 грудня 2025 року заяву представника позивача адвоката Вініцького М.В. про зміну позовних вимог від 06.11.2025 повернуто позивачу. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Вініцького М.В. про призначення експертизи задоволено частково.
Призначено у цивільній справі № 644/6815/25 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення експерта поставлені питання: Яка ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. “А-1, що розташований земельної ділянці площею 0,1000 га., станом на момент проведення експертизи? Якою була ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 89,3 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами літ. “А-1, що розташований земельної ділянці площею 0,1000 га., станом на 11 липня 2018 року (день укладення договору купівлі продажу житлового будинку). Проведення експертизи доручено експертам ХНДІСЕ імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Ухвала суду першої інстанції в частині повернення уточненої позовної заяви позивачеві мотивована тим, що одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Вініцького М.В. про призначення експертизи задоволено частково, оскільки суд вважав, що у справі слід призначити оціночно-будівельну експертизу для визначення ринкової вартості об'єкта нерухомого майна, зокрема на момент придбання його подружжям і на даний час. Щодо інших питань, які представник позивача просить суд поставити на вирішення експертам, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання у цій частині, адже заявлений позов не містить вимог про поділ майна в натурі та встановлення порядку користування майном, отже вирішення експертом цих питань буде виходити за межі розгляду судом цієї судової справи.
На вказане судове рішення ОСОБА_1 в особі адвоката Вініцького М.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у заяві про зміну позовних вимог від 06.11.2025р. не були змінені підстави позову, вони були лише доповнені новими обставинами при збереженні первісних обставин та доповнені також посиланням на норми матеріального права щодо особистого права власності. Вимоги, як у первісному позові, так і у заяві про зміну позовних вимог стосуються спірного майна, що набувалося та оформлялося в період з 07.08.2004р. по 07.02.2020р. (період зареєстрованого сторонами шлюбу), а саме: квартири АДРЕСА_1 , та житлового будинку АДРЕСА_2 .
Також вважає, що призначення судом судової оціночно-будівельної експертизи лише за питанням щодо ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_2 , без призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо технічної можливості поділу будинку та питань щодо визначення ринкової вартості іншого спільного майна - побудованого сторонами в період шлюбу гаражного боксу № НОМЕР_1 в Обслуговуючому кооперативі “Воєнвед» по вулиці Тархова, 13 в місті Харкові - є недоцільним, що приведе до неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, та у подальшому до неправильних висновків суду при прийнятті рішення у справі. Звертає увагу на необхідність призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу та оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити всі питання, що вказані у клопотанні представника позивача від 05.12.2025 року.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив із того, що у заяві про зміну предмету позову позивачем фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування вказаної норми викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Водночас під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі №925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19, від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19, від 15 лютого 2022 року у справі №175/3267/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц виснувала, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідно установити обсяг спільно нажитого майна, з'ясувати час та джерела його придбання. Обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати все спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найбільш ефективного вирішення спору про його поділ у межах одного провадження. Указане відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Матеріали справи свідчить, що ОСОБА_1 у первісному позові просила виділити їй у власність 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . У заяві про зміну позовних вимог від 06.11.2025 заявлено вимогу про визнання одного з об'єктів нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) особистою приватною власністю одного з подружжя на підставі придбання цієї квартири за власні кошти позивача. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі частки від вартості побудованого гаражного боксу № НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_3 .
У заяві про зміну предмету позову ОСОБА_1 лише доповнила обсяг майна, яке просить поділити між сторонами, тобто розмір вимог майнового характеру, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц та не свідчить про одночасну зміну нею і підстав позову, як то помилково вважав суд першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала в частині повернення заяви про зміну предмету позову постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині повернення заяви про зміну предмету позову підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки ухвала суду першої інстанції в частині повернення заяви про зміну предмету позову підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то питання про призначення експертизи у справі слід визначити з урахуванням цих обставин. Відтак, ухвала суду першої інстанції в частині призначення експертизи у справі також підлягає скасуванню.
Підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 08 грудня 2025 року- скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
О.Ю. Тичкова