Іменем України
17 березня 2026 року
м. Харків
справа № 643/14865/25
провадження № 22-ц/818/2141/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого-судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Міманої О.В., Яцини В.Б.
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу Родзинського Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2025 року у складі Поліщук Т.В.
У вересні 2025 року ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 55861-12/2024 від 25.12.2024 в розмірі 26800 грн. 00 коп., за Кредитним договором № 73876879 від 09.11.2024 в розмірі 28927 грн. 50 коп. та судових витрат у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 11.12.2025 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
09.12.2025 представник Родзинський А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2025 року у задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Родзинським А.А. не було надано до ухвалення рішення у справі доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, не зазначив орієнтовний розрахунок суми витрат, які відповідачка очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Не погодившись з ухвалою суду Родзинський А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати, та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що представник відповідача 29.10.2025 року у відзиві на позовну заяву адвокат зазначав про витрати на професійну правничу допомогу, яку поніс відповідач однак судом дану вимогу, яка не заявлялась Відповідачем, було передчасно відхилено. Тому, представник відповідача 09.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» сформував та надіслав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, заява була подана у встановлений законодавством строк та порядок, до Заяви було додані докази понесених витрат. Відповідач зазначає, що обов'язку зазначати саме «орієнтовний розрахунок» у такій формі, з використанням цього терміну, закон не встановлює. Позиція суду є проявом надмірного формалізму та ґрунтується на неправильному тлумаченні процесуальних норм.
26.01.2026 представник Миколаєнко В.М., яка діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з питань повернення боргів» подала відзив на апеляційну скаргу в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Зазначила ,що у мотивувальній та резолютивній частині рішення суду від 04.12.2025 судом встановлено відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, а тому відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу. Тому, сторона відповідача повинна була звернутись до Харківського апеляційного з апеляційною скаргою на рішення суду від 04.12.2025 у справі, а не до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 29.10.2025 представник Родзинський А.А., який діє в інтеремах ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву в якому в прохальній частині просив стягнути з позивача на корить відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (т.1 а.с. 122).
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 11.12.2025 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
04.12.2025 представник ОСОБА_2 отримав рішення суду від 04.12.2025 на електронну адресу та в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с. 28,29)
09.12.2025 представник Родзинський А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн. 00 коп. До заяви надав: договір про надання правничої допомоги від 15.10.2025, акт приймання-передачі виконаних робіт від 08.12.2025, детальний опис робіт від 08.12.2025 (т.2 а.с.33-43).
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2025 року у задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Родзинським А.А. до ухвалення рішення у справі не було надано доказів на підтвердження понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу, не зазначено орієнтовний розрахунок суми витрат, які відповідачка очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до зазначених вимог процесуального закону для відшкодування судових витрат заявник має дотриматися такого алгоритму та вчинити наступні процесуальні дії: 1) з першою заявою по суті справи зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; 2) подати докази про витрати до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду; 3) якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2025 представник Родзинський А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву в прохальній просив стягнути з позивача на корить відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішення суду ухвалено 04.12.2025 року, докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача адвокатом Родзинським А.А. подані 09.12.2025 року, тобто у визначений законом п'ятиденний строк.
Оскільки заява про стягнення судових витрат зроблена представником відповідача у відзиві на позовну заяву на що суд належної уваги не звернув, позивач надав докази розміру понесених ним витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, колегія суддів вважає, що висновок суду про відмову у задоволенні заяви є необґрунтованим та не відповідає вимогам ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За вимогами п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виходячи з вищевикладеного, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Родзинського А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 386, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Родзинського Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2025 року- скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина