Справа № 726/4344/25
Провадження №3/726/12/26
Категорія 156
25.03.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до наданого на розгляд суду протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537884 від 11 грудня 2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, останній 11.12.2025 о 14:41 за адресою: вул. Старожучківський Шлях, 13-А м. Чернівці, керував транспортним засобом Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Таким чином вказано, шо гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно із ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Залучив до участі у справі захисника Білу У.М.
Захисник Біла У.М. скерувала клопотання про закриття провадження у справі.
У клопотання вказує про те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнає, оскільки не перебував у стані наркотичного сп'яніння та не відмовлявся від огляду, а протокол було складено виключно з метою доставки його до ТЦК та СП. Зазначає, що не доведено факту керування транспортним засобом. Вказує, що відеозапис не фіксує усіх обставин, моменту зупинки та представлення поліцейського і повідомлення про підставу зупинки і наявність права вимагати документів, що посвідчують особу. Ознаки алкогольного сп'яніння не були виявлені одразу ж, а лише після пропозиції оплатити штраф за винесену постанову, тобто через 30 хвилин після зупинки. Також вказує про те, що вони різняться із заявленими у матеріалах справи та не підтверджуються відеозаписом, адже поведінка ОСОБА_1 була адекватною. ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд, однак бажав проїхати до медичного закладу на своєму авто.
Звертає увагу суду і на телефонну розмову поліцейського о 15:01 щодо «людини, яку можна передати» та відсутнє порушення правил мобілізаційного обліку.
Просить закрити провадження у справі і зважаючи на долучений висновок щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу таких висновків.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських засобів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП, Інструцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно із вимогами Інструкції, оляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
-наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;
-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
-почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 р.ІІ Інструкції).
Тобто у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, однак водій вправі відмовитися проходити огляд, і в такому випадку поліцейський в складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначає ознаки наркотичного сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналогічне передбачено і п.8 Порядку, відповідно до якого «у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду».
Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537884 від 11 грудня 2025 року, що складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, останньому, як водію, ставиться у провину порушення вимог п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У протоколі зафіксовані відповідні ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для підозри на факт перебування водія у стані наркотичного сп'яніння та його подальшого направлення на огляд до медичного закладу, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість, а також зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку.
Також до матеріалів справи та протоколу, на доведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та підтвердження дійсності обставин вчиненого правопорушення долучено Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виписане 11.12.2025 о 15:25, про направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я - ЧОНД, у зв'язку із виявленими у нього ознаками сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, підвищена жвавість.
На виконання вимог ст. 266 КУпАП поліцейські долучають диском відеозапису події, що мала місце під час складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Так, на диску наявний відеозапис із реєстратора у патрульному авто відповідно до якого 11.12.2025 поліцейські рухалися поруч із транспортним засобом Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зупинили о 14:41.
Відповідно до даних переглянутого відео із нагрудних реєстраторів (боді камер) поліцейських № 476061 та № 476501, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, як доказ вини, та які застосовувалися на виконання вимог ст. 266 КУпАП під час пропозиції водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, зафіксовано, як поліцейські зупинили транспортний засіб Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення вимог ПДР (керування транспортним засобом із непристебнутим паском безпеки).
Поліцейські повідомили причину зупинки (порушення ПДР), а також зазначили про відеофіксацію розмови на нагрудні реєстратори. Після цього у ОСОБА_1 з'ясовували наявність документів на право керування транспортним засобом та документів, що посвідчують його особу. Після оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови (яка не є предметом оскарження у цій справі), лише після тривалого спілкування о 15:11 поліцейський запідозрив ОСОБА_1 у вживанні наркотичних речовин та повідомив йому про виявлені у нього ознаки сп'яніння, які назвав (неприродня блідість, тремтіння пальців рук).
Суд зауважує про те, що поліцейський не вказав про те, ознаки якого саме сп'яніння ним виявлено у ОСОБА_1 .
Після цього ОСОБА_1 одразу ж вказує про те, що готовий пройти огляд та просить надати йому трубку та прилад Драгер для огляду, хоч а не погоджується із виявленими ознаками.
Після цього поліцейський вказує про те, що не може надати йому спеціальний прилад Драгер для огляду на місці зупинки, оскільки не вбачає у нього характерної ознаки алкогольного сп'яніння - запаху алкоголю із порожнини рота. Оскільки така ознака відсутня немає підстав говорити про алкогольне сп'яніння, а мова йде саме про можливе перебування водія наркотичному сп'янінні.
Лише о 15:23 поліцейський пішов до патрульного авто для того, щоб виписати направлення на огляд водія до медичного закладу.
В подальшому о 16:02 ОСОБА_1 погоджується проїхати на огляд на своєму авто, навіть якщо за кермо сяде інша особа однак поліцейські вказують про те, що ОСОБА_1 має проїхати саме у патрульному авто. Також водій вказує про те, що із ним має поїхати адвокат.
О 16:08 інший поліцейський вказує колезі: «складай матеріали», «все одно, що він (водій) каже», «тут пасивна відмова», «ти будеш тут до вечора чекати».
Після цього о 16:19 поліцейський підходить до авто та питає чи водій проходить огляд і повідомляє водію про те, що на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, роз'яснює права та переходить до оформлення матеріалів справи.
У своїх письмових поясненнях наданих на місці події ОСОБА_1 вказує про те, що його зупинили за порушення ПДР (непристебнутий пасок безпеки). Далі запропонували пройти огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння. З протоколом не згідний, алкогольні напої не вживав, був готовий пройти тест на місці події за допомогою спеціального приладу «Драгер», на що отримав відмову.
Суддя зазначає, що для цілей притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (зокрема щодо відмови водія від проходження огляду) визначальними є встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками сп'яніння, вчинення працівниками поліції дій задля проходження водієм належної процедури огляду на стан сп'яніння, з'ясування його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Лише після цього може відбутися складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Виявлення ознак наркотичного сп'яніння має здійснюватися не стороннім спостерігачем на його суб'єктивний погляд, а уповноваженою посадовою (службовою) особою Національної поліції України. Тобто повноваження самостійно виявляти й оцінювати ознаки сп'яніння у водія має виключно поліцейський уповноваженого підрозділу Нацполіції. Однак здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, а й повинні бути наявні відповідні вихідні дані, які дозволять суду достовірно установити наявність правових підстав для ініціювання процедури огляду на стан відповідного сп'яніння.
Аналізуючи долучений відеозапис суддя констатує, що вказані на місці події ознаки сп'яніння та вказані у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки різняться.
Так на місці події поліцейський вказав про неприродню блідість та тремтіння пальців рук, однак у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість.
Суддя погоджується та про це неодноразово вказують інші присутні на місці події свідки про те, що ОСОБА_1 .
Тобто на місці події поліцейським не було названо жодної конкретної ознаки наркотичного сп'яніння, а вказані ознаки є спільними для алкогольного та наркотичного сп'яніння. Тому передбачені законодавством підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває саме у стані наркотичного сп'яніння, були відсутні.
Більше того поліцейський не вказав водію про перебування його у стані наркотичного сп'яніння, а лише після того, як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці події вказав про те, що огляд стосується наркотичного сп'яніння та не може бути проведений на місці події.
Такі дії можуть бути розцінені саме з метою змусити водія вийти із авто та пройти до службового авто з метою можливої доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки відповідно до долученої захисником відповіді із Департаменту патрульної поліції 02.12.2025 зареєстровані відомості про порушення законодавства про мобілізацію ОСОБА_1 , відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № Е4027718 від 02.12.2025.
На безпідставність виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння вказує також долучений до матеріалів справи разом із клопотанням захисника Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 658 від 11.12.2025 відповідно до якого о 18:10 ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі (ЧОНД) та й нього не було виявлено ознак сп'яніння.
Вказаний висновок щодо самостійного проходження водієм огляду хоча і не може бути доказом у випадку відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте, за обставин цієї справи, підтверджує доводи ОСОБА_1 про послідовну позицію щодо відсутності у нього ознак наркотичного сп'яніння, як підставу для проходження такого огляду, а також те, що він не заперечував щодо проходження медичного огляду, проте мав підстави сумніватися, що може бути доставлений в ТЦК та СП, а не у медичний заклад.
Таким чином суддя погоджується із доводами захисту щодо порушення процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння у частині наявності підстав для його проведення.
Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП, адже відповідно до вимог ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Допущені з тих чи інших причин процедурні порушення працівниками поліції під час проведення огляду тягнуть визнання таких дій недійсними, а доказів, здобутих під час проведення процедури - недопустимими.
У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
З огляду на описане вище, вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, висловлена патрульним поліцейським Рибаку М.О., видається безпідставною, так само як і дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що під час розгляду справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в конкретному випадку, суддя доходить висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо винуватості ОСОБА_1 не підтверджені належними і допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам, встановленим у справі, а також, що матеріалами справи не підтверджено підставу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння і таким чином порушено його процедуру, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому суддя не вбачає підстав для стягнення судового збору у справі.
На підставі вищенаведеного, ст. 62 Конституції України, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев