Справа № 182/1744/26
Провадження № 3/0182/698/2026
Іменем України
23.03.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВЧ НОМЕР_1 ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця НОМЕР_2 прикордонного загону, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 293414 від 12.03.2026 року, 11.03.2026 року о 13.00 годин в ході планової роботи з особовим складом, було виявлено військовослужбовця, сержанта з матеріального забезпечення, начальника відділення забезпечення прикордонної застави ОСОБА_1 (згідно графіка служби перебував у прикордонному наряді «Робоча група»), який перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння №870 від 11.03.2026 року. Своїми діями головний сержант ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Причин неявки суду не відомі.Окремих заяв чи клопотань від нього не надходило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.3 ст. 172-20 КУпАП, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення, письмові матеріали, в результаті чого було встановлено наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 293414 від 12.03.2026 року вказано, що до відповідальності притягується головний сержант ОСОБА_1 , в той час як до протоколу доданий рапорт, згідно якого правопорушник зазначений як ОСОБА_2 , також суду надано копію службового посвідчення, згідно якого прізвище особи, на яку складено протокол - ОСОБА_1 , також наявні письмові пояснення від ОСОБА_1 .
Разом з тим, до матеріалів справи додано заяву від імені ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, яка підписана ОСОБА_1 та 2 медичні висновки з аналогічним номером № 870 від 11.03.2026 року, один з яких складений стосовно ОСОБА_1 , а інший стосовно ОСОБА_1 .
Описані обставини є суттєвими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП України.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Виправити ці недоліки суд шляхом зміни фабули протоколу про адміністративне правопорушення та перекваліфікації дій військовослужбовця не вправі, оскільки це погіршить становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є не припустимим.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Сукупність викладених в матеріалах справи обставин вказує на те, що позиція посадової особи, що складала проткол щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що не можуть бути належними та допустимими доказами відомості, що містяться лише у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За відсутності доказів фактичних обставин правопорушення визнати особу винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на думку судді, не можливо, оскільки беззаперечних доказів вини суду не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Оскільки обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, тому суддя приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення .
Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, враховуючи матеріали справи, ґрунтуючись на внутрішніх переконаннях, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, тому вважаю що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: А. П. Чуприна