Єдиний унікальний номер 242/3534/18
Номер провадження 1-кп/211/348/26
20 березня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг матеріали об'єднаних кримінальних проваджень № 1201850140000160 від 10 березня 2018 року, № 12018050140000472 від 13 липня 2018 року, № 12018050140000665 від 12 вересня 2018 року, № 12021053140000265 від 14 липня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту (кримінальне провадження № 12018050140000472 від 13.07.2018 року): 13.06.2018 року, у вечірній час доби, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись на літньому майданчику біля магазину «Україна», що розташований за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, 9-й квартал, 22а, побачила, що біля одного із столів майданчика відбувається бійка між потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та іншим чоловіком, анкетні відомості якого встановлено не було. Так, під час вищезазначеного конфлікту між чоловіками, ОСОБА_5 помітила, що у лівій кишені спортивних брюк ОСОБА_6 знаходиться мобільний телефон торгівельної марки «Huaweix» моделі «Lua-u22», та в неї раптово виник злочинний намір спрямований на його таємне викрадення.
Так, негайно реалізуючи свій вищезазначений протиправний намір, ОСОБА_5 , перебуваючи на території літнього майданчика магазину «Україна», що розташований за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, 9-й квартал, 22а, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, таємно, тобто впевнившись в тому, що її дії є непомітними для сторонніх осіб, у тому числі для потерпілого ОСОБА_6 , який в цей час конфліктував з невстановленим чоловіком, дістала вищезазначений телефон з кишені брюк останнього, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 1357, 50 грн.
Відповідно до обвинувального акту (кримінальне провадження № 12021053140000265 від 14.07.2021 року): 10.07.2021, приблизно о 22 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи біля магазину, що розташований на перехресті вул. Красна та вул. Металургів у м. Авдіївка Донецької області, розпивала спиртні напої з малознайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, разом з ним прийшла за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно о 23 год. 00 хв., знаходячись у спальній кімнаті будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 побачила грошові кошти у сумі 800 грн, що лежали на тумбі, та в неї раптово виник злочинний намір, спрямований на їх таємне викрадення.
Так, в цей же день, негайно реалізуючи свій раптовий намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_7 заснув, впевнившись, що її дії є непомітними для сторонніх осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, проти волі власника, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, взяла з тумби зальної кімнати грошові кошти у розмірі 800 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденими грошима на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду у вищезазначеному розмірі.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про закриття відносно обвинуваченої ОСОБА_5 кримінального провадження в частині її обвинувачень у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12018050140000472 від 13.07.2018 року) та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12021053140000265 від 14.07.2021 року) на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Суд роз'яснив обвинуваченій ОСОБА_5 , що вказана прокурором підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, та у разі відсутності її згоди на закриття кримінального провадження у відповідних частинах обвинувачення на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, то розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала заявлене прокурором клопотання, надала згоду на закриття кримінального провадження в частині її обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12018050140000472 від 13.07.2018 року) та за ч. 1 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12021053140000265 від 14.07.2021 року) на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, також повідомила суду, що їй зрозуміла підстава закриття кримінального провадження відносно неї та роз'яснено, що ця підстава не є реабілітуючою.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала заявлене прокурором клопотання та позицію своєї підзахисної.
Потерпілі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ст. 56 КПК України, брати участь у судовому засіданні - це право, а не обов'язок потерпілого у кримінальному провадженні, перелік його прав не є вичерпним і не обмежується лише цією статтею, тому суд, порадившись на місці, прийняв рішення розглянути вказане клопотання за відсутності потерпілих.
Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинувачену, дійшов до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:
Вирішуючи питання про закриття провадження, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначене положення цілком узгоджується з вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-ІХ).
Відповідно до частини другої статті 51 КУпАП (в новій редакції) адміністративна відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, заволодіння чужим майном стає кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З цього приводу об'єднана палата ККС ВС у своїй постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зробила висновок про те, що питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Закону № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2018 році становив на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 році становив на одну особу в розрахунку на місяць: із 1 січня 2270 грн; із 1 липня 2379 грн; із 1 грудня 2481 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», на момент вчинення 13.06.2018 року ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, яким потерпілому ОСОБА_6 завдано майнову шкоду у розмірі 1357, 50 грн, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1762 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на момент вчинення 10.07.2021 року ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, яким потерпілому ОСОБА_7 завдано майнову шкоду у розмірі 800 грн, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2379 грн.
Ураховуючи прийняті законодавцем зміни щодо кількісного критерію дрібного викрадення, дії обвинуваченої в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12018050140000472 від 13.07.2018 року) та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12021053140000265 від 14.07.2021 року) на момент розгляду справи не є кримінально-караними діяннями.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За таких обставин провадження у справі в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12018050140000472 від 13.07.2018 року) та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12021053140000265 від 14.07.2021 року) - підлягає закриттю.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Витрати по справі віднести на рахунок держави.
Цивільні позови не заявлено.
Керуючись ст. ст. 8, 58 Конституції України, ст. ст. 3, 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст.ст.350, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Кримінальне провадження № 1-кп/211/348/26, справа № 242/3534/18 в частині обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12018050140000472 від 13.07.2018 року), - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Кримінальне провадження № 1-кп/211/348/26, справа № 242/3534/18 в частині обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12021053140000265 від 14.07.2021 року), - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речовий доказ після набрання ухвалою законної сили, а саме:
- мобільний телефон торгівельної марки «Huaweix» моделі «Lua-u22», вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 .
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12018050140000472 від 13.07.2018 року (висновок експерта № 2/20-839 від 10.08.2018 року) віднести на рахунок держави.
Копію ухвали направити до уповноваженого органу Національної поліції, а саме до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області - для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за наявності в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24 березня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1