Єдиний унікальний номер справи 211/8401/25
Номер провадження 2/211/1091/26
про залишення позовної заяви без розгляду
23 березня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді Гонтар А.Л. з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька,
до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в липні 2025 року звернувся ОСОБА_1 із позовом до дочки - ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року провадження в справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання на 27 жовтня 2025 року.
У зв'язку з неявкою позивача судове засідання було відкладене до 17 грудня 2025 року.
В судові засідання 03 лютого 2026 року, 23 березня 2026 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду. Заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, систематично та без поважних причин не з'являється до суду, жодних заяв про розгляд справи за його відсутності не подає, а також не повідомляє суд про причини своєї неявки. Представник відповідача вважає, що такі дії (фактично - бездіяльність) позивача свідчать про відсутність процесуальної зацікавленості у розгляді справи та є проявом недобросовісної процесуальної поведінки, що прямо суперечить принципам цивільного судочинства (а.с. 54-55).
Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що позивач своїми діями фактично демонструє небажання брати участь у судовому розгляді, що унеможливлює подальший рух справи по суті та є достатньою та самостійною підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 257 ЦПК України.
Враховуючи, що з моменту прийняття позовної заяви позивач в судові засідання жодного разу не з'явився, жодних заяв та клопотань до суду не надав, про час і місце розгляду справи повідомлялись за вказаними в позовній заяві контактами шляхом надсилання повісток по SMS, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 257 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день проголошення ухвали або її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя А.Л.Гонтар