Справа 573/2723/25
Номер провадження 3/573/8/26
(повний текст)
12 березня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
поліцейського: Сидоренка Р.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП
в Сумській області відносно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 779417 від 14.12.2025 року, із якого встановлено, що 14.12.2025 близько 10:17 год. на а/д Т1906 в межах н.п. с. Ганнівка-Вирівська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - навантажувачем марки "NEW HOLLAND LM 732" н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано нагрудним відеореєстратором. Від керування транспортним засобом відсторонено.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, зокрема пояснив, що того дня його зупинили на дорозі працівники поліції та попросили на перевірку документи на т/з та посвідчення водія. Оглянувши посвідчення водія йому повідомили, що воно має ознаки підробки. Він пояснив працівникам поліції, що навчався на права онлайн та отримав посвідчення водія. Проте працівники поліції повідомили, що на місце події приїдуть інші поліцейські, які вилучать посвідчення водія.
Також поліцейські по планшету перевірили його особу та зазначили, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вживання наркотичних засобів. Він це не заперечував, тоді поліцейські запитали його, чи не вживає він зараз наркотики, на що він відповів, що не вживає. Після цього йому запропонували проїхати у лікарню у м. Суми для перевірки на стан вживання наркотичних засобів. При цьому йому сказали, що у нього порушення мови та червоні очі. Він заперечив факт вживання наркотичних засобів та відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп"яніння. Далі приїхав його керівник та ще працівники поліції, у присутності яких він також відмовився їхати до лікарні.
Проте в подальшому його керівник сказав, що все ж таки треба було їхати до лікарні і тому вони поїхали до лікарні самостійно, він здав кров та сечу на аналіз. В результаті йому дали висновок від 20.12.2025 про те, що він 14.12.2025 не перебував в стані наркотичного сп"яніння, який просив долучити до матеріалів справи.
У судовому засіданні поліцейський СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренко Р.М. зазначив, що того дня 14.12.2025 вони із інспектором Шашковим І.В. здійснювали патрулювання і близько 10 год. на а/д Т1906 в межах н.п. с. Ганнівка-Вирівська, був зупинений водій водій ОСОБА_1 , який керував навантажувачем. Причиною зупинки стало те, що на вказаному т/з не було увімкнено світло фар поза населеним пунктом. На їх вимогу водій надав посвідчення водія, але в даному посвідченні містилися помилки у році видачі, тому вони перевірили його по базі і виявили, що такого посвідчення ОСОБА_1 не видавалося. У зв"язку із цим була викликана СОГ для проведення слідчих дій. В цей час перевіряючи по базі особу водія також було встановлено, що останній притягувався до кримінальної відповідальності за вживання наркотичних речовин. При цьому у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп"яніння : млява мова, почервоніння очей, поведінка, яка не відповідає обстановці. При цьому ОСОБА_1 постійно посміхався та пропонував їм цукерки. У зв"язку із цим водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що водій відмовився, що зафіксовано на відеокамеру. Після цього приїхав його керівник та почав заважати діям працівників поліції, при цьому казав ОСОБА_1 , щоб той викликав швидку допомогу, начебто йому стало погано. В цей час у присутності його керівника водію знову було запропоновано проїхати на огляд до лікарні, але він відмовився. При цьому ним особисто було виписано направлення на огляд у лікарні. За який обставин ОСОБА_1 самостійно поїхав надалі до лікарні йому не відомо.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , інспектора СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренка Р.М., дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Мотиви суду та оцінка наданих доказів.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд не проводився, що узгоджується з матеріалами долученого відеозапису, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився проходити огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також відмовився надавати будь-які пояснення за змістом протоколу.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858, визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, ОСОБА_1 декілька разів чітко озвучив працівниками поліції відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння. Натомість поліцейський роз'яснив, що у випадку відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпроАП.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він пізніше звернувся до закладу охорони здоров'я і пройшов огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння, згідно якого він не перебував в стані наркотичного сп'яніння, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки склад адміністративного правопорушення передбачає відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Таким чином не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що він самостійно звернувся до КНП СОР "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань" з метою проведення огляду, де було проведено огляд та отримано негативний висновок від 20.12.2025 про те, що він 14.12.2025 року о 13 год. 15 хв. не перебував у стані наркотичного сп"яніння.
Працівники поліції послідовно виконали вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, так і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, роз'яснювали порядок проходження огляду, порядок направлення на такий огляд та наслідки проведення та відмови від проходження такого огляду.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), тому наведені вище докази є достатніми для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно долучені відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому обґрунтовано беруться судом до уваги.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
У свою чергу ОСОБА_1 не наведено аргументів на спростування висновків суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні зазначеного правопорушення.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження та підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом серії ААД № 779417 від 14.12.2025 про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, диском із відеозаписом, направлення на медичний огляд водія.
Мотив накладення стягнення.
Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
При визначенні виду та міри стягнення в межах санкції, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, який становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , який має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , суд приходить до висновку, що стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень.
Саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
Судовий збір.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п. 2.5 ПДР, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу і вноситься в установу банку України.
У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Повний текст постанови виготовлено 24.03.2026 року
Суддя
Справа № 573/2723/25
Номер провадження 3/573/8/26
(вступна і резолютивна частина )
12 березня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
поліцейського: Сидоренка Р.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП
в Сумській області відносно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Враховуючи, що складання постанови по даній справі вимагає значного часу, суд вважає можливим обмежитись складанням та оголошення вступної та резолютивної частини постанови, а повний текст скласти та надати для ознайомлення учасникам на протязі трьох днів з дня оголошення резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п. 2.5 ПДР, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу і вноситься в установу банку України. У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Суддя